Днепровский «Ветер» вернулся домой на щите

На передовой погиб наш земляк, известный воин Виктор, который стоял у истоков 128 Днепровской бригады территориальной обороны и создания посвященной Большой войне экспозиции при Музее истории Днепра.

О смерти побратима со скорбь рассказал воин 128 бригады ТРО, известный днепровский историк Дмитрий Каюк:

«Загинув "Вітер". У бою. Біля маленького степового села на Донеччині.

Він був мало не перший, кого я побачив на пункті формування батальйону 26 лютого 2022 р. Відтоді деякий час служили в одному взводі. Потім Віктора перевели в інший підрозділ. Ми продовжували спілкування, але тепер здебільшого під час випадкових зустрічей на лісосмугах.

"Вітер" був справжнім солдатом - хоробрим, витривалим, ідейним, результативним. Було в ньому, те, що називають "породою": інтелігентність, відчуття власної гідності й інтелект. Говорив не часто, але завжди в тему і влучно. До будь-якої справи ставився серйозно.

Пам'ятаю, ще в Дніпрі, коли нас тренували, Віктор ні в чому не поступався двадцятирічним хлопцям, хоча годився їм у діди. Годину за годиною старанно відпрацьовував вправи з автоматом. А потім в мережі, разом зі своїми побратимами "Гаррі", "Вентелем", "Кімом" шукав будь-яку інформацію, що допомагала поліпшувати навички бійця.

Коли взнав, що я за фахом історик, одразу ж почав говорити про увічнення подвигу українців у цій кривавій війні. Він прекрасно розумів, що матеріали для майбутніх українських наративів треба збирати вже зараз. Недарма на фото він в музеї, біля стенду присвяченому Махну.

Ми обговорювали те, яким мусить бути музей війни в Дніпрі, як розповідати людям, про страшні реалії фронтового життя, як виховувати наступні покоління українців. Я збирався записати з ним інтерв'ю, для майбутнього аудіоархіву війни. Не встиг. Назавжди втрачено безцінні знання розумної вдумливої людини.

Хочеться сказати дуже багато, але бракує слів. Важко. Коли-небудь я напишу про "Вітра" більше».

Фото со страницы Дмитрия Каюка.