Правила читання та вимови в польській мові 2024

За останні 2 роки приблизно 20% українців обрали Польщу як місце для життя і роботи, що робить польську мову ще більш значущою для цієї аудиторії. Попри те, що польську мову часто включають до рейтингу найскладніших мов у світі, для українців її вивчення стає набагато доступнішим і швидшим.

Адже, як і українська, польська входить до слов'янської групи мов. Навіть без спеціального навчання українці можуть інтуїтивно розуміти основні аспекти польської мови. Вчити її буде легко, бо вже є певна база для сприйняття мови. Це спрощує процес засвоєння граматичних структур і лексики, навіть якщо ви не навчаєтесь з репетитором польского языка, а вивчаєте все самостійно.

Польський алфавіт і базові правила

Маючи систематичні заняття, виконуючи самостійні завдання і регулярну розмовну практику, можливо досягти впевненого рівня володіння польською мовою вже за 3 місяці. Однак, розпочинати цю захопливу подорож у світ польської мови рекомендується з основ - знайомства з алфавітом і базовими правилами читання та вимови. Це допоможе встановити міцний фундамент для подальшого вивчення мови та забезпечить більш ефективне засвоєння складніших мовних конструкцій і лексики згодом.

Польський алфавіт відрізняється від українського як за складом букв, так і за їхньою вимовою. До складу алфавіту входить 32 літери й більшість з них читаються так само як і пишуться:

A, Ą, B, C, Ć, D, E, Ę, F, G, H, I, J, K, L, Ł, M, N, Ń, O, Ó, P, R, S, Ś, T, U, W, Y, Z, Ź, Ż.

У польській абетці також присутні буквосполучення, які мають специфічну вимову та смислове значення. Наприклад, "cz", "sz", "rz" і "dz" часто трапляються в польських словах і мають свої власні звукові поєднання.

Голосних літер також більше, а саме 9: A, Ą, E, Ę, I, O, U, Y, Ó.

Голосні (носові) та приголосні

Раніше носові голосні були поширені майже в усіх слов'янських мовах, проте нині їх використовують лише в польській. У польському алфавіті існують лише дві такі літери. Їх легко визначити серед решти за кумедними "хвостиками": Це такі літери як ą ("о" носове) та ę ("е" носове). Їхня вимова залежить від наступного звуку, а якщо вони розташовані наприкінці слова, це особливий випадок.

ą ("о" носове). Вимовляється як "он" або "ом". Приклади: kąt (кут), rąk (рука), słoń (слон).

ę ("э" носове). Вимовляється як "ен" або "ем". Приклади: ręka (рука), piętro (поверх), wąż (змія).

Приголосні літери та буквосполучення

Читати приголосні не складно. І даний скіл легко опанує як дорослий, так і дитина. Тут немає якихось суттєвих правил, головне запам’ятати деякі буквосполучення. Наприклад:

• Поєднання rz не завжди вимовляється як [ж]. У тих словах де воно стоїть після букв k, p, t, ch ми будемо вимовляти цей звук як [ш]. Тут можна прослідкувати певну логіку, бо ці літери є глухими, тож вони роблять дзвінкі звуки глухими, і тому нам здається, що поляки при вимові “пшекають”. Це ще пов'язано з надлишком префіксів prze- і przy- в польській мові.
• Аналогічне відбувається і з буквою w коли вона стоїть у словах після глухих приголосних. У такому випадку ми будемо вимовляти її як [ф]. Наприклад, поляки кажуть kwiecień [кфечень], хоча більшість іноземців не заморочуються і вимовляють “w” у цьому слові як звук [в].
• Після літер k і g у словах, не запозичених з інших мов, завжди пишеться і вимовляється буква "i", а не "y".
• У польських словах поєднання rz, sz, cz не можуть використовуватися з літерою "i", тільки з "y", тому що з "i" вони втрачають свою твердість. Таким чином, якщо ми чуємо твердий звук, то це буде rzy, szy, czy, а якщо м'який, то вже zi, si, ci.

Що треба знати про наголоси і диграфи початківцям

У польській мові основний наголос зазвичай припадає на передостанній склад слова. Це є однією з головних особливостей польської фонетики. Крім того, наголос у польській мові є динамічним, що означає, що він може змінюватися залежно від відмінка чи форми слова.

Наприклад, слово "вікно" в називному відмінку може бути "oknó", але в знахідному відмінку наголос може перенестися на останній склад: "okno".

Крім того, у польській мові існує ще одна особливість - наявність диграфів. Це комбінації двох букв, які утворюють один звук. Їх усього 7, тож можна видихнути з полегшення. Не так і багато для запам’ятовування. Ось вони:

• ch: читається як [х] - chleb (хліб), chmura (хмара), chłopiec (хлопчик).
• cz: читається як [ч] - czas (час), czapka (шапка), cztery (чотири).
• dz: читається як [дз] - dzbanek (глечик), działać (діяти), dziedziniec (двір).
• dż: читається як [дж] - dżem (варення), dżungla (джунглі), dżinsy (джинси).
• rz: читається як [ж] - rzeka (річка), rzecz (річ), rzadki (рідкісний).
• sz: читається як [ш] - szkoła (школа), sztuka (мистецтво), szampon (шампунь).
• dź: читається як [джь] - dźwięk (звук), dźwig (ліфт), dźwigać (піднімати).

Якщо ви тільки починаєте вивчати польську мову, то ці базові знання будуть достатніми. Їх досить щоб прочитати вивіску магазину чи знайти на карті вокзал. Однак, для повноцінного проживання та спілкування на роботі з поляками, варто заглибитися у вивчення та отримати більш фундаментальні знання.

У цьому вам допоможе репетитор польского языка, який зможе організувати систематичне навчання. Він систематизує ваші знання і ви зможете впевнено використовувати мову в повсякденному житті та професійній діяльності.