На израненное тело героя капали слёзы любви…

В Днепропетровской областной клинической больнице имени Мечникова ежедневно спасают наших воинов.

Часто выхаживать раненных врачам помогают родственники героев. 

Так происходит и в этой истории, о которой рассказал генеральный директор больницы Мечникова Сергей Рыженко:

«Жіночі сльози любові капали по його обличчю…

Коли бачиш ці душевні сцени, розумієш, що люди дарять свої душі один одному без залишку.

Михайло, 25 років, родом з Донецької області.

З 19 років боронить Україну, був добровольцем.

З 2021 року живе в Дніпрі.

Тут він познайомився з дівчиною, яку звуть Ліна.

Закохався. Одружились.

Чекали справжнього щастя, але побути цивільним вдалось всього півроку.

Після повномасштабного вторгнення в перший день добіг до військкомату, відстояв чергу та записався до ЗСУ.

Під Кліщіївкою Донецької області одержав важке поранення, підрив на ворожій мині.

Втрачаючи кров, був доправлений до лікарні Мечникова без лівої гомілки.

Після приходу до тями, позитив полився з його вуст.

Каже: «Добре, що тільки ногу відірвало, а не пісюн, тепер точно будуть діти та щастя. В мене зосталось багато любові, я хочу її розтратити»….».

Фото со страницы Сергея Рыженко.