Законопроєкт про мобілізацію: найбільш суперечливі норми та альтернативи

Урядовий законопроєкт про мобілізацію готують до розгляду у сесійній залі. За відведений строк подання до нього альтернатив, депутати зареєстрували ще чотири документи. Які основні параметри у п'ятьох мобілізаційних ініціативах, які норми є найбільш дискусійними та як розглядатимуть зміни до законодавства?

Основний проєкт та альтернативи: що в них?

До урядового законопроєкту 10378 альтернативні подали такі автори: проєкт 10378-1 – Олексій Гончаренко, проєкт 10378-2 – Георгій Мазурашу, проєкт 10378-3 – група депутатів на чолі з Дмитром Разумковим, 10378-4 – депутати Андрій Кіт та Микола Люшняк.

Кабмінівську ініціативу "Ми – Україна" вже розглядав , і серед його норм варто виділити п'ять найбільш обговорюваних серед цивільних. Те, як їх переосмислюють нардепи дає уявлення, як до цих норм ставиться парламент та за які правки там будуть боротися.

Призовний вік та базова військова служба. Під час війни призов на строкову службу не відбувається і призовний вік нині становить 27 років. Хоча ВР вже узгодила зниження порогу до 25 років, президент відповідний законопроєкт так і не підписав. До настання призовного віку і в разі непроходження строкової служби та служби за контрактом чоловіки є призовниками, після 27 років – військовозобов'язаними. За законодавством про мобілізацію, призивають на службу підчас неї саме військовозобов'язаних.

За урядовим документом строкова служба не передбачена. Замість неї планують запровадити базову військову службу, строк якої підчас воєнного стану встановить президент, а у мирний час вона триватиме п'ять місяців. Незважаючи на військовий стан, базова військова буде обов'язковою у віці від 18 до 25 років. Після її проходження на облік стають як військовозобов'язані.

Три з чотирьох альтернативних законопроєктів також містять норму про базову військову службу, норма щодо неї не міститься тільки у проєкті 10378-4. Проєкти Гончаренка та Мазурашу передбачають її проходження до 25 років, проєкт Разумкова – до 27 років. Щодо решти умов вони подібні до урядових.

Вручення повісток. Проєкт Кабміну містить зобов'язання призовників, військовозобов'язаних та резервістів створювати електронні кабінети на базі відповідного реєстру. Через них нададуть право надсилати повістки. Також поліцейським хочуть надати право нарівні із представниками ТЦК вручати повістки особисто за місцем проживання (перебування), за місцем роботи та у громадських місцях.

Законопроєкт Кіта та Люшняка не містить норм щодо повісток, тобто вони пропонують лишити чинні. Проєкт Маурашу передбачає умови, аналогічні тим, що запропонував уряд. Проєкти 10378-1 та 10378-3 електронні повістки не передбачають. При цьому ініціатива Гончаренка включає повноваження поліцейських щодо особистого вручення, а Разумкова – ні, ба більше, уточнює що надсилання через електронний кабінет або на елетронку заборонені.

Відстрочка від мобілізації. За урядовою ініціативою мають бути скасовані такі види відстрочки від мобілізації:

• третя група інвалідності як того, кого можуть призвати, так і його дружини чи недієздатної особи, над якою ним здійснюється опіка;
• постійний догляд за батьками чоловіка або дружини;
• постійний догляд за особами інвалідністю першої чи другої групи без родинного споріднення;
• статус народного депутата, якщо депутат не є діючим;
• служба у Бюро економічної безпеки та у Державній виконавчій службі;
• непослідовне здобуття освіти, тобто на рівні, який не є вищим за раніше здобутий;
• 0,75 ставки для наукових, науково-педагогічних працівників та педагогів. Підстава для відстрочки – тільки повна ставка.

Проєкт 10378-1 (Гончаренка). Зберігає відстрочку за наявності третьої групи, третя група інвалідності чоловіка чи дружини також лишається підставою. Постійний догляд за особами з першою та другою групою надає відстрочку в разі першого ступеню спорідненості із військовозобов'язаним. Права на відстрочку не буде в разі постійного догляду за батьками чоловіка або дружини, непослідовного здобуття освіти, роботи у БЕБ чи ДВС, статусу народного депутата, якщо депутат зараз не обраний.

Проєкт 10378-2 (Мазурашу). Відстрочка в разі третьої групи інвалідності зберігається. Переогляд пропонують зробити через 12 місяців, а не через шість, як зараз. Постійний догляд за особами з інвалідністю першої та другої групи передбачений в разі першого ступеню спорідненості, здобуття освіти – якщо навчання на рівні вищому за попередньо здобутий.

Проєкт 10378-3 (Разумкова). Пропонує зберігти чинні умови відстрочки, передбачені ст. 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію.

Проєкт 10378-4 (Кіта і Люшняка). Передбачає зберігти відстрочку тільки для діючих народних депутатів, скасувати її для працівників Нацполіції, БЕБ, НАБУ, ДБР, ДВС та Управління держохорони. Також прописана норма щодо скасування відстрочки для усіх працівників та ФОПів, якщо роботодавці за відстрочку щомісяця не сплачують по одній мінімальній зарплаті. Щодо решти умов ст. 23 про відстрочку зміни не пропонують.

Вимоги та відповідальність. Документ від уряду містить вимогу до призовників, військовозобов'язаних, резервістів завжди мати при собі військово-обліковий документ. Тільки за наявності такого документу вони за кордоном зможуть вчиняти консульські дії, а в Україні – оформлювати внутрішній та закордонний паспорти. Схожі норми є у проєктах Гончаренка та Мазурашу, проте у останньому без вимог щодо військово-облікових документів при оформлення паспортів.

В Кабміні пропонують у трьох випадках – неуточнення даних, неприбуття за повісткою, нез'явлення після проходження ВЛК – надати можливість військкому ініціювати включення до реєстру боржників. Наслідками включення до реєстру можуть стати заборони на виїзд та операції з майном, обмеження прав на керування ТЗ та користування коштами і цінностями. Схожі умови – у проєкті 10378-2, але в інших документах вони відсутні.

Також Кабмін подав окремий законопроєкт 10379 про посилення адміністративної та кримінальної відповідальності. За порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку нині з урахуванням особливого періоду штраф від 850 грн до 1700 грн. Після змін штраф складе від 8500 грн до 17000 грн. За порушення законодавства про оборону, мобпідготовку та мобілізацію нині (з урахуванням особливого періоду) штраф для громадян – від 3400 грн до 5100 грн. Після змін (з урахуванням особливого періоду) – від 153 000 грн до 204 000 грн.

Кримінальну відповідальність пропонують посилити для резервістів, і криміналізувати відмову від проходження медогляду із покаранням у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

Проте нардепи у своїх ініціатива взагалі оминули тему посилення відповідальності. Є лише один альтернативний законопроєкт 10379-1 (автор – Георгій Мазурашу). Він містить пропозицію додати штраф за повторне протягом року та під час особливого періоду порушення призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку: від 17000 до 34 000 грн. Також переглянути структуру штрафів за порушення законодавства про мобідготовку та мобілізацію та підвищити їх. А от кримінальну відповідальність за ухиляння пропонує видозмінити: замість позбавлення волі ввести конфіскацію.

Демобілізація. Урядовий проєкт пропонує звільнення зі служби під час воєнного стану після трьох років безперервної служби. Проєкт 10378-4 цю тему взагалі не чіпає, і його основний посил – саме плата роботодавців за відстрочку працівників.

Решта депутатських ініціатив пропонує такі можливі строки звільнення зі служби:

• після двох років служби – за проєктами 10378-2 та 10378-3. Проте у проєкті Разумкова йдеться про те, що вісім місяців при цьому – в умовах бойових дій;
• після 1,5 років служби – проєкт 10378-1.

Які зауваження до законопроєкту про мобілізацію?

Із депутатських ініціатив є зрозумілим, які саме норми вони вважають найбільш суперечливими та які будуть правити. Ще важливішою є позиція оборонного парламентського комітету, який визначить долю урядового проєкту. Член оборонного комітету ВР Федір Вениславський, пославшись на зауваження омбудсмена Дмитра Лубінця, сказав, що найбільше зауважень до положень, які суперечать Конституції. Той вже вказував, що це стосується обмежень для тих, хто ухиляється від мобілізації, щодо операцій з майном та коштами, керування ТЗ.

Принциповим, за словами Веніславського, є скасування відстрочки для осіб з інвалідністю третьої групи. Воно не сприймається ані депутатами, ані уповноваженим ВР з прав людини.

"Чому це питання взагалі виникло? Тому що з початку широкомасштабної війни до сьогоднішнього дня кількість інвалідів, які здобули цю групу без участі у бойових діях, зросла на сотні тисяч. Це питання обговорюється на Ставці. І я думаю, що тут питання вже до того, наскільки обґрунтованими були підстави отримання тими чи іншим особами групи інвалідності", - уточнив Вениславський.

Серед інших дискусійних питань він назвав ті, що стосуються дискреції – повноважень посадових осіб. В даному випадку – внесення керівниками ТЦК осіб до реєстру боржників. Ті ж зауваження були і від антикорупційного парламентського комітету.

"Керівник ТЦК не має отримати можливість когось внести в реєстр на наступний день після неприбуття (адже неприбуття можливе і з поважних причин), а когось "не помічати" місяцями. Обмеження прав може відбуватися після притягнення особи до відповідальності за порушення обов'язку з'явитися на виклик", - відзначила керівниця антикорупційного комітету Анастасія Радіна .

Хоча корупційних ризиків чимало і зауважень багато, вона також виділила ще дві: покласти на органи місцевого самоврядування обов'язок забезпечити прибуття у військкомати (там не можуть застосовувати примус). Надати право районним та міським комісіям з направлення на власний розсуд видавати відстрочку від направлення на базову військову службу. Ці норми є в урядовому проєкті, проте Радіна зазначила, що у Міноборони із зауваженнями погодилось.

Бурхливу дискусію щодо мобілізаційних змін в ефірі "Ми – Україна" радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк привітав.

"В результаті, як підсумок цього всього, буде оптимальний, безумовно, не ідеальний, але оптимальний закон, який буде врегульовувати питання, які вже накопичені практично двома роками війни. Це суттєво повпливає на психоемоційний стан суспільства в тому числі. Тому що будуть дані відповіді на низку важливих питань і щодо мобілізаційних процедур, і щодо демобілізаційних процедур", - сказав Подоляк.

Проте він зазначив, що депутатам треба розглядати проєкт швидко, вносити зміни до другого читання, пришвидшити процедуру обговорення, невідкладно ухвалювати рішення, бо вже потрібно проводити і ротаційні і навчальні процедури.

Який подальший шлях законопроєкту?

Саме оборонний комітет вирішує долю урядового законопроєкту та альтернатив до нього. Це мало відбутися 9 січня, але засідання перенесли на 10 січня.

Політолог Володимир Фесенко в ефірі "Ми – Україна" назвав два основні сценарії щодо мобілізаційного проєкту. Перший – це повернення його у Кабмін на доопрацювання, другий – розгляд у сесійній залі у нинішньому вигляді із внесенням депутатами правок між двома читаннями. На думку експерта другий варіант більш ризикований, оскільки депутати у першому читанні можуть його провалити.

"Тут справа не в часі. Поганим сигналом буде те, що законопроєкт непроголосований. Це буде використано у першу чергу нашим ворогом, це будуть використовувати критики мобілізації. Це було б найгіршим варіантом. Треба, щоб і Кабмін, і ВР, депутати у більшості фракцій, а бажано усіх, чітко зазначили: у нас немає альтернативи, законопроєкт про мобілізацію має бути ухвалений. Але ухвалений у доопрацьованому вигляді", - пояснив Фесенко.

Проте саме другий варіант перемагає. Про те, що урядовий документ Рада розгляне 11 січня у першому читанні, під час засідання заявив лідер парламентської коаліції Давид Арахамія .

Схвалення оборонним парламентським комітетом базового урядового законопроєкту для першого читання, як пояснив народний депутат Ярослав Железняк , означає, що у запропонованих комітетом змін буде рекомендаційний характер. Їх буде важко проігнорувати, але вноситимуть їх правками після першого читання. Після голосування у першому читанні, якщо проєкт його пройде, два тижні подаватимуть правки і депутати.

"Очевидно їх буде багато, - уточнив Железняк, - Потім робоча група комітету та підготовка до другого читання. Потім Комітет і вже фінальне голосування. Під час якого кожна правка може бути відхилена або врахована".