Як тони металу з Дніпра повернули тисячі українських дітей у школи та садочки в Ірпені та Бучі

Півтора роки тому фото зруйнованих вщент російськими військами Ірпеня та Бучі стали для всього світу приголомшливим символом того, наскільки далеко у своїй нелюдськості та звірстві може зайти рф.

Проте завдяки зусиллям дніпровського бізнесу цієї осені школи, садочки, лікарні і Філія Інституту серця в Ірпені відкрили двері для дітей та пацієнтів.

Комп’ютерні монітори вони кидали у баскетбольні кільця

А «УЗД-сканер для кардіології за 2 мільйони проштрикнули ножем», – згадують директорка Бучанського ліцею № 3 і директор Ірпінської філії інституту серця. У них весною 2022-го жили російські військові. Всього на Київщині у лютому-березні внаслідок бойових дій були пошкоджені більше 200 закладів освіти.

Минув рік. З 1 вересня ліцей нарешті набирає учнів, а Філія інституту серця готова прийняти довоєнну кількість пацієнтів. Так само як єдина у своєму селі Луб‘янська гімназія № 7, дитячі садочки «Яблунька», «Волошка» і ще з десяток навчальних закладів Київської області.

На другий день війни цю гімназію окупували російські військові, які зробили з неї військовий госпіталь. Офіцери жили всередині, найбільш важливі – у бібліотеці, прості солдати – у підвалі. Все подвір’я було перекопане під траншеї.

Після деокупації села колектив вчителів вивіз з території гімназії 9 вантажівок скла і безліч протитанкових снарядів.

Зараз у гімназії завершується ремонт.

Як і в інших важливих інфраструктурних об’єктах, його зробили не за бюджетні кошти, а за кошти меценатів та спонсорів. Дніпровська компанія об'єдналась із закордонними та поділили фронт робіт, аби допомогти школам, садочкам і лікарням. Перше, що завжди треба зробити, аби зберегти будь-яку споруду – накрити її.

- Наприклад, метал для покрівлі одразу після деокупації надали АВ метал груп, – розповідає директор гімназії № 7 Олексій Гулеватий. Те ж саме повторюють у кількох садочках, ліцеї № 3 та Ірпінській філії Інституту серця, де також жили російські військові.

Як у Філії інституту серця вбрід переводили хворих і ховалися у підвалі клубу-їдальні

«Земельна ділянка Філії Інституту серця – 8 гектарів, на ній 14 будівель: лікувальні корпуси, адміністративні, гуртожитки, клуб-їдальня, у підвалі якого ховався колектив. Всюди були росіяни. Навіть коли вони зруйнували міст через Ірпінь, ми вбрід евакуювали хворих на ту сторону», – розповідають у Філії.

На вулиці біля лікарні розстрілювали людей, по ній не можна було ходити. До речі, прямо у кількох метрах від входу на територію медичного закладу загинув український актор і композитор Паша Лі. Зараз там стоїть присвячений йому пам’ятний знак.

Коли почався процес деокупації міста, росіяни влаштували у другому медичному корпусі барикади: постягували до дверей холодильники, дорогу медичну техніку, меблі.

Найжахливіше для медиків те, що «орки» знищили біохімічний аналізатор за 2 мільйони і пошкодили узд-сканер для ехокардіографіі серця. Через це кілька місяців після відкриття у Філії не могли обстежувати хворих на місці. Тільки зараз завдяки донорам вдалося повернути у лабораторію навіть більш сучасний узд-сканер.

Коли лікарі повернулися на робоче місце, у Філії не було ні світла, ні води. Місяць колектив вивозив сміття, далі розпочався ремонт. Основний медичний корпус Філії і гуртожитки для співробітників вже відновили.

Керівництво Інституту серця повернулося до обговорення будівництва суперсучасного клініко-реабілітаційного центру на території Філії. Незабаром у цьому центрі вперше в Україні реабілітуватимуть пацієнтів, які пройшли через трансплантацію органів.

До речі, українська компанія “АВ метал груп” продовжує підтримувати об’єкти соціальної інфраструктури і готова безкоштовно надавати металочерепицю, добірні матеріали та профнастил.