Как во время Большой войны финансируются культурные проекты в Днепре

Директор Центра современной культуры Днепра Андрей Палаш наглядно показал, что во время войны выживать и развиваться такие учреждения могут за счет помощи зарубежных партнеров и грантов.

Огромный резонанс в Украине недавно вызвали вопросы, связанные с многомиллионным финансированием комедийных сериалов и очень дорогостоящих работ в Музее Голодомора.

Это даже привело к отставке министра культуры.

Понятно, что в воюющей и, мягко говоря, не богатой Украине все основные затраты должны быть направлены на фронт и нашу Победу.

Культурные центры и мероприятия в Днепре получают бюджетное финансирование.

А вот директор Центра современной культуры Днепра Андрей Палаш рассказал о том, что в трудное время можно и надо находить внебюджетные источники финансирования:

«Хотів би розказати, як фінансуються наші проєкти у Дніпрі зараз.

Резиденція для молодих митців та кінопрограма "Майбуття" проходять за підтримки програми New Democracy Fund та Данський Культурний Інститут. Їхні пріоритети — проєкти, що сприяють розвитку демократії, прав людини та розширенню можливостей громад.

Конструкцію в Дрездені фінансувала Креативна Європа — наш фестиваль є частиною платформи європейських аудіовізуальних фестивалів SHAPE platform, яка отримала грант від Креативної Європи на 2022-2024 роки. Також нас підтримав муніципалітет Дрездена та Саксонський регіон.

В інших європейських країнах місто, регіон та держава зацікавлені в підтримці культурних, освітніх і мистецьких проєктів, тому що це розвиток людей, нові знання, можливості та цікаві програми. Є прозорі грантові програми, де існує можливість на конкурсній основі отримати фінансування. Навіть Конструкція, яка більше концентрувалася на презентації українського мистецтва і фактично не була інтегрована в місцевий контекст, мала підтримку від муніципалітету та регіону.

Виставку «Хай. Довга. Дорога. Веде. До сходів. У Небі» ми спочатку презентували в Остраві в галереї PLATO, а вже у червні відкрили її у Дніпрі. В Чехії експозиція проходила з підтримки муніципалітету Острави, а в Дніпрі — за власний кошт Культури Медіальної. З плюсів — весь продакшн зробили ще в Чехії, тож ми покривали тільки транспортні витрати, гонорари всім учасникам та монтування виставки.

Минулого року програма Соціального хабу в DCCC була фактично повністю покрита з гранту UCBI III.

Моя особиста думка, що надважливий капітал України, як і будь-якої іншої країни, — люди. Держава, регіони, міста повинні робити все, щоб людям хотілося залишатися, жити, працювати, щось створювати вдома. Проте в Україні громадянське суспільство, волонтерські рухи та культурні діячі тримаються переважно завдяки підтримці друзів, знайомих, інституцій та фондів з інших країн Європи, США тощо.

Під час війни було декілька гарних ініціатив з підтримки митців (субгранти від Ізоляції, Іншої Освіти, Ukrainian Emergency Art Fund), але більша частини підтримки йшла з заходу.

УКФ, який є державною інституцією, на другий рік війни все ж зміг запустити грантову програму. І в нашому місті підтримав проєкт «Парк мемів» (це реальна назва проєкту, зміст приблизно такий самий) на суму 2 млн грн при тому, що це проєкт комунального підприємства і він вже отримав з міського бюджету 5 млн грн.

На рівні міста та області взагалі тиша. І не треба писати, що всі гроші ідуть на війну — це не так».

И с этой позицией трудно не согласиться…

Фото со страницы Андрея Палаша

Андрей Палаш