Що робити якщо звичайного хостингу для сайту вже замало?

В перші місяці після запуску нового Інтернет-проекту його відвідуваність, як правило, буває невисокою, а значить, і навантаження на сайт також буде незначним. Ситуація може кардинально змінитися після кількох років існування веб-проекту.

Кількість відвідувачів зросте і, відповідно, навантаження також. Це означає, що для повноцінної роботи сайту необхідні додаткові технічні ресурси, тобто, більш потужній хостинг. З`ясуємо, що в цьому випадку повинен робити власник веб-ресурсу.

Параметри хостингу, котрі впливають на якість роботи сайтів

При перегляді веб-сторінок будь-якого Інтернет-ресурсу, браузер клієнтського комп`ютера завантажує відповідний контент із сервера провайдера, де розміщений сайт. Тобто сайт є звичайною програмою, встановленою на потужному комп`ютері, (сервері), котра віддалено запускається користувачем та по мережі завантажується на клієнтську машину.

Але, як ми всі добре знаємо, для роботи будь-якої програми необхідна достатня кількість таких ресурсів, як оперативна пам`ять, місце на диску та процесор достатньої частоти. Приміром, останні версії текстового процесору Microsoft Word не зможуть працювати на застарілих комп`ютерах класу IBM PC тільки тому, що їм не вистачить ресурсів оперативної пам`яті для завантаження коду та місця на диску для збереження системних файлів. Те ж стосується і процесору. При низькій частоті програма може завантажуватися кілька хвилин, що є неприпустимим. Тобто, аналогія із веб-сайтом є очевидною.

Таким чином, ключовими параметрами хостингу, котрі напряму впливають на якість роботи сайтів є оперативна пам`ять, дисковий простір та потужність процесору. Саме вони є визначаючими для роботи будь-якого веб-ресурсу.

Існуючі види хостингу для сайтів

Найбільш розповсюджений звичайний віртуальний хостинг, сутність якого полягає у розгортанні великої кількості сайтів у межах одного сервера. В результаті, всі серверні ресурси будуть, так би мовити, «загальною власністю» для всіх сайтів. Недоліком такого підходу є те, що гарантій на отримання певної кількості ресурсі жоден з сайтів не буде мати, оскільки принцип, за яким ресурси розподіляються можна виразити словами «хто перший, той і встиг». Звісно, це напряму відображається на якості їх роботи. Наприклад, у час «пік», коли навантаження на сервер максимальне декотрі із сайтів можуть постраждати, або, як кажуть, «впасти».

Для того, щоб уникнути описаної ситуації, можна скористатися іншими видами хостингу, наприклад, віртуальним VPS / VDS сервером(приклад https://hyperhost.ua/uk/vps-vds) чи фізичним сервером.

У першому випадку, сайту буде гарантована певна кількість ресурсів та автономність роботи, тобто, незалежність від інших сайтів, розгорнутих на тому ж сервері. Ще кращий результат дасть використання окремої фізичної машини для одного веб-проекту. Але вартість такого хостингу буде максимальною.