Тайны истории: От Городской площади до строительной академии

В Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры прошла интереснейшая лекция из цикла «НЕЗЛАМНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ».

Известный днепровский историк и краевед, автор целого цикла книг, декан Архитектурного факультета академии, кандидат архитектуры, член бюро Украинского комитета ІКОМОС Александр ХАРЛАН на этой лекции рассказал об истории развития этого района нашего города. А также – раскрыл неизвестные историко-архитектурные страницы появления и развития этого вуза.

Александр Харлан и ПГАСА любезно поделились с Городским сайтом информацией о том, что именно было рассказано на этой лекции:

«Про Придніпровську державну академію будівництва та архітектури написано значну кількість праць, існують дослідження її історії і окремих учасників процесу її виникнення і розвитку.

Проте планувальна структура кварталу нашої академії залишається відомою не значній кількості фахівців і залишається мало дослідженою через не значну кількість відомого архівного матеріалу.

Результатам попередніх розвідок з теми виникнення та існування комплексу споруд в міському кварталі академії і присвячено дану лекцію.

Нині це вищий навчальний заклад, а що ж тут було раніше?

Ще на перших планах міста в місцевості близькій до кварталу академії планувалося влаштувати велику площу із парафіяльною церквою. Існували кілька варіантів розміщення площі і храму на її теренах.

У 1880-х рр. Міська Дума виділила на цій площі, що мала офіційну назву Олександрівська, місце під військову церкву.

Проте, військові відмовилися від даного місця. Однак, вже у 1897 р., було порушено клопотання про будівництво нового храму.

У квітні 1911 р. на горі, на міській площі, було здійснено закладку храмової споруди. Куратором будівництва був відомий місцевий історик підполковник 133-го піхотного Симферопольського полку Володимир Машуков. Через рік церкву було збудовано і освячено.

Розписи церкви зробив представник «Розстріляного відродження» Юхим Михайлів, який саме в час будівництва церкви проходив «обов’язкову військову повинність» у 210-му Перекопському полку.

В 1930-му Раднаркомом УРСР приймається рішення про організацію Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. З 1935 р. – заклад отримує назву Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (до 1994 р.).

За радянських часів храм було закрито і частково розібрано. В 1930 р. площу було передано під забудову будівельного інституту. Г.Л. Швецько-Винецький – один з авторів проєкту Навчального корпусу інституту (1929-1931 рр.).О.Б. Петров – викладач (випускник 1937 р.), архітектор, автор проэкту нового головного корпусу Останній етап будівництва академічного кварталу датувався 1983 роком – це час завершення будівництва висотного корпусу і корпусу гуртожитку № 9.

Результатом всіх етапів підкреслювалась компактність комплексу і наявність в його структурі всіх необхідних об’єктів для функціонування вузу.

Поява такого символічного і яскравого зразка громадської споруди для навчального закладу в Дніпрі стала важливим етапом у виникненні та розвитку архітектурної професійної діяльності, підґрунтям творчих задумів і сміливих ідей зодчих цілої доби».

Полностью посмотреть эту лекцию можно по следующей ссылке:

Иллюстрации – ПГАСА.