|«« | «« | »» | »»| |
Членами цієї комісії були відомі дослідники та історики Дмитро Яворницький, Дмитро Дорошенко, Михайло Грушевський, Володимир Антонович та інші, а очолював комісію губернський ватажок дворянства Михайло Миклашевський.
Науково-історичне суспільство Катеринославська губернська вчена архівна комісія поєднувала всіх найвизначніших істориків, етнографів, краєзнавців, громадських діячів нашого міста того часу.
Більше про її роботу та історію на сайті ДніпроКультура розповіла відома історик Ганна Швидько:
«120 років тому у м. Катеринославі створено Катеринославську вчену архівну комісію, в роботі якої брали участь визначні вчені краю.
Катеринославська губернська вчена архівна комісія — науково-історичне товариство катеринославських істориків, етнографів, краєзнавців і громадських діячів (1903—1916).
Комісія виникла з ініціативи історичної секції Катеринославського наукового товариства. Почесним головою комісії став губернський предводитель дворянства Михайло Миклашевський.
Фактичне керівництво комісією здійснював товариш голови Антін Синявський — директор Катеринославського комерційного училища.
Дозвіл Міністерства внутрішніх справ на створення комісії за клопотанням Наукового товариства було одержано в листопаді 1902 року. Перше своє засідання комісія провела 16 березня 1903 року на квартирі губернатора Федора Келлера.
Комісія проіснувала до 1916 року, видавши за цей час 10 випусків «Летописей».
Почесними членами комісії, крім офіційних осіб, були Володимир Антонович, Михайло Грушевський, Дмитро Багалій, Володимир Перетц та інші видатні вчені.
Дійсними членами комісії були як відомі дослідники — Дмитро Дорошенко, Дмитро Яворницький, Яків Новицький, так і менш відомі сьогодні, але тоді активні діячі — Василь Біднов, Олександр Богумил, Володимир Машуков, Антін Синявський та ін.
Результати (документи й розвідки) публікували на сторінках «Летописи Екатеринославской ученой архивной комиссии» (1904–15 видано 10 вип.).
У «Летописи…» опубліковані документи з архіву Коша.
Завдяки членам комісії було знайдено і введено до наукового обігу багато історичних джерел, особливо з історії Запорозького козацтва. Комісія обстежила і склала опис церковної старовини Катеринославщини, виявила і описала архіви губернського правління, Катеринославської духовної консисторії, Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря, а також фамільні зібрання документів у місцевих поміщиків, зокрема Г. П. Олексіїва, О. Магденка, П. Гладкого.
Перші засідання Катеринославської вченої архівної комісії проводились у будинку Комерційного училища у Катеринославі.
Надалі засідання комісії проводили у приміщенні Катеринославського обласного музею (тут також зберігали її бібліотеку й архівні документи). Останню згадку про Катеринославську губернську вчену архівну комісію датовано 1919 роком».
Детальніше про роботу комісії можна прочитати тут
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |