Почему в Каменском положили древний символ города?

Недоумение у многих горожан вызывает новая поза старого символа Каменского – Прометея.

Речь идет о чугунной фигуре Прометея, которая в последнее время сохранялась в Музее истории Каменского. В восстановлении этой скульптуры принимал участие известный мастер Гарник Хачатрян, о котором Городской сайт рассказывал неоднократно.

Недавно горожане обратили внимание на то, что этот символ города оказался лежащим на земле. Вокруг этого завертелась бурная полемика, переросшая в настоящий хайп музейщиков.

На все вопросы исчерпывающе ответила директор Музея истории города Каменское Наталья Буланова:

«Про «Прометей» і не тільки.

Цей лонгрід не є відповіддю на той хайп, який нині намагаються розкрутити навколо музею надмірно екзальтовані особи. Коли вистачає реальних проблем і складних завдань, брати участь в пустопорожній полеміці – просто не цікаво. Швидше за все, це спогад, наратив, націлений у майбутнє, про проєкт, куратором якого довелось бути особисто упродовж 2009 р.

У 2000 р. чавунна фігура «Прометея» була демонтована як така, що не підлягає реставрації внаслідок глибокої корозії, його місце зайняла нова версія роботи скульптора Петра Куценка. Історичний «Прометей» вагою 3,5 тони зберігався в одному з цехів Дніпровського заводу, але нам вдалося, не зважаючи на складнощі з транспортуванням, вантаженням тощо, перевезти його до музею, завдяки допомозі тодішнього начальника управління житлово-комунального господарства Андрія Білоусова.

До 2007 р. тривав пошук фахівців для реставрації пам’ятника, нам неодноразово відмовляли, в тому числі й спеціалісти Дніпровського заводу, на якому він був відлитий. «Прометей» зберігався у музейних підвалах, поки не вдалося переконати відомого скульптора Гарніка Хачатряна взятися за цю непросту роботу. Але потрібні були кошти на метал, електроди, інші матеріали тощо, тому наша команда залучила спонсорів. Кошти надали Олег Захорольський, Валерій Пархомчук, інші мешканці міста, небайдужі до його історії. І Гарніку Хачатряну вдалося зробити неможливе: заповнити втрати, приварити руку тощо.

Наступна проблема, що постала перед нами, – це встановлення пам’ятника на території музею під відкритим небом, благоустрій території. Причому все робилось без використання бюджетних коштів. Нам не допомагав тільки ледачий: підприємці надавали необхідну техніку, матеріали та інструменти. Працівники музею і небайдужі громадяни долучались своєю працею. Щоправда, не пригадую серед них любителів влаштовувати хайп на пустому місці. І нарешті, відроджений спільними зусиллями колективу музею і громадськості міста, автентичний «Прометей» зайняв своє місце в музеї під відкритим небом під час історико-культурологічного фестивалю «Мамай-фест».

Низькосортний метал початку 1920-х рр. з роками зазнавав корозії. А з початком широкомасштабного вторгнення та загрозою ракетних атак реставраційна рада музею прийняла рішення зняти пам’ятник з п’єдесталу з метою зменшення ризиків його пошкодження – в горизонтальному положенні площа потенційного ураження уламками зменшується в десятки разів. У перспективі збираємося відкрити збір коштів на його додаткову реставрацію та відновлення. Сподіваємось на підтримку громади.

Фото з архіву автора. Публікуються вперше».

Фото со страницы Натальи Булановой.