Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
пт, 22 ноября 2024
05:10

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Тайны топонимии Днепра: в честь кого названа улица Яна Конопки?

Тайны топонимии Днепра: в честь кого названа улица Яна Конопки?

Недавно бывшая улица Тамбовская в Центральном районе Днепра была переименована в честь участника Наполеоновских войн, выдающегося польского деятеля Яна Конопки.

В Днепре продолжается процесс избавления города от символов и названий тоталитарной эпохи и связей с государством-агрессором.

Порой улицы получают новые названия и имена, которые мало известны горожанам.

Одно из таких топонимических новшеств – улица в честь выдающегося общественно-политического и военного деятеля, участника Наполеоновских войн, командира польских военных формирований в составе французской армии, Кавалера Ордена Почетного Легиона Яна Конопки (1777-1814).

Секреты его жизни приоткрыл известный днепровский историк, кандидат исторических наук, старший научный сотрудник Музея истории Днепра Юрий Берестень, рассказавший на сайте музея подробности биографии Яна Конопки:

«Яким чином пов’язана історія Катеринослава з військовою звитягою видатного польського військового, який впродовж свого життя вів активну боротьбу за визволення Польщі з-під російського ярма?

Цій темі й буде присвячена наша розповідь.

Ян Конопка народився в 1777 (за іншими даними в 1775 році) в с. Школодичах поблизу м. Слоніма Великого Князівства Литовського (нині м. Слонім Гродненської області Республіки Білорусь) в небагатій шляхетській родині.

Батько Франциск Конопка дослужився до чину майора в армії Великого Князівства Литовського. Мати майбутнього генерала Ганна виводила своє аристократичне походження від побічної гілки одного з французьких герцогів Конде. Юнак з дитинства мріяв про кар’єру військового.

Конопка став свідком поступового політичного занепаду Річчі Посполитої, яка стала об’єктом військової агресії з боку Прусії, Австрії та Російської імперії, що по шматках роздирали між собою її територію. В період російсько-польської війни 1792 року вступив до одного з загонів польської кавалерії, брав участь у війні в якості солдата 8-ї кавалерійської бригади Мокроновського, потім 2-го уланського полку. Воював з підрозділами російської імператорської армії під командуванням Іраклія Моркова у складі полку під Борушківцями та Зеленцями, отримавши похвальні атестації командирів, які оцінили його бойову звитягу та хоробрість.

Як щирий польський патріот взяв активну участь у постанні Т. Костюшка (1746-1817) 1794 року, яке стало реакцією польського суспільства на розділи Річчі Посполитої між Російською імперією, Австрією та Пруссією. До повстанців приєднався після звільнення Варшави 19 квітня 1794 року. Після участі в серії оборонних боїв за столицю Річчі Посполитої, молодий військовий був відряджений командуванням на підтримку повстання у Литві. На той час Конопка мав вже військове звання лейтенанта, отримавши з рук Т. Костюшко нагороду за бойові заслуги визначну відзнаку – перстень, на якому був вигравійований напис: «Батьківщина – її захиснику».

Після повернення з Литви, воював в дивізії Сераковського, брав участь в битві під Мацейовицями, під час якої отримав поранення у руку. Після Третього поділу Польщі в 1795 році змушений був емігрувати з країни, не полишаючи сподівань на організацію збройної боротьби проти поневолювачів власної країни – росіян та німців. В 1795 році записався добровольцем до особового складу першого полку французьких гусар, плекаючи надію взяти участь у боротьбі проти ворогів Річчі Посполитої. Вже 21 березня 1796 року на підставі чергової атестації командування, отримав чин підпоручика. Завдячуючи дружбі з Сулковським офіцеру вдалося особисто зустрітися з генералом Бонапартом у Валезе поблизу Верони та викласти йому ідею створення в складі наполеонівської армії польських національних підрозділів. Згодом Конопка був переведений до Ломбардського легіону в чині поручника, де він організував одну з перших польських рот в складі французької армії в Італії, отримавши на це згоду Наполеона.

4 лютого 1797 року у битві під Феанцами Ян Конопко відзначився захопленням австрійської батареї. 20 квітня 1797 року офіцер був переведений з підрозділом, яким він командував до 1-го гренадерського батальйону Польського легіону. Проте розгорнути подальшу комплектацію Легіону військовому не вдалося через підписання миру у Кампо-Форміо. Польський легіон був розформований, а Я. Конопко змушений був повернувся до Франціє, маючи вже військовий чин майора.

У грудні 1798 року офіцер брав участь в складі Польського легіону (Легіон Вісла) у війні з Неаполем. Відзначився особистою хоробрістю під час здобуття невеликого міста Цівіти Кастеллани.

У битві під Треббією, яка тривала з 17 по 19 червня 1799 року, де російськими військами командував О. Суворов, Я. Конопці вдалося вивести з оточення батальйон, командиром якого він був, активно атакуючи при цьому російські порядки, які зазнали відчутних втрат серед особового складу.

Конопко уславився як відчайдушний та хоробрий командир під Россільйоне, коли 150 польських легіонерів в результаті атаки витіснили з позицій близько 2000 австрійців. Згодом відважний офіцер був призначений на посаду командира ескадрону у кінному полку Рожнецького, остаточно до нього був переведений наказом від 21 січня 1802 року.

У складі Дунайського легіону воював на німецькому театрі війни. З 1803 по 1805 рік перебував разом з підрозділом кінноти, яким командував, в Апулії в Італії. Там військова частина виконувала функції польової жандармерії, придушивши виступи місцевого селянства, яке було незадоволене своїм соціально-економічним становищем під французькою окупацією.

З червня 1806 року підрозділ Я. Конопки був підпорядкований війську французького намісника. З початком нової фази війни офіцер наказом був відряджений до генерала Домбровського, якому були потрібні досвідчені офіцери для формування нових військових підрозділів. По прибутті до частини був призначений на посаду заступника командира 5-го полку кінних стрільців. Разом з військовим формуванням брав участь в битві під Фрідландом 14 червня 1807 року. Солдатам під командуванням Я. Конопки вдалося захопити 6 гармат та розсіяти піхоту росіян, взявши багато з них в полон.

Відзначаючи відвагу пораненого майора, Наполеон особисто на полі бою нагородив його орденом Почесного легіону (1 жовтня 1807 року був виданий відповідний наказ). Попри поранення Я. Конопка взяв участь в командуванні військовим підрозділом в кавалерійському бої наступного дня з російськими козаками та гусарами, завдячуючи фланговій атаці, яку вів офіцер, російські частини були розбиті.

15 липня 1807 року Ян Конопка призначений командиром новосформованого Вісляндського уланського полку. Після реорганізації військова частина під проводом талановитого офіцера була відряджена до Іспанії, де взяла участь в облозі Сарагоси. 4 серпня 1808 улани Конопки увірвалися до міста, але через відсутність підтримки з боку піхоти, змушені були з втратами відступити. За іспанську кампанію кавалерист отримав нагороду – командорського хреста.

Полк під командуванням Яна Конопки брав участь у боротьби з іспанськими партизанами та регулярними військовими частинами. 28 березня 1809 року вісім іспанських кавалерійських полків влаштували поблизу м. Івена засідку на уланський полк Я. Конопки, якому вдалося здійснити прорив, при цьому втративши прапори частини. З даного приводу командира навіть викликали до Парижу для надання пояснень. Згодом уславлений командир знову повернувся до Іспанії, де в той час активізувалися бойові дії.

4 листопада 1810 року під Ріо-Альманзуром польські улани розгромили підрозділи іспано-англійських військ. 16 травня Конопка брав участь в розгромі під Альбухерою полка лондонських драгунів та трьох полків англійської піхоти, здобувши у вигляді трофеїв 5 гармат та взявши в полон понад 900 солдат та офіцерів противника. А 6 серпня 1811 року офіцер наказом був призначений на посаду бригадного генерала та інспектора кінної підготовки.

Дещо пізніше він отримав звання генерала Герцогства Варшавського, а також барона Французької імперії.

В складі кавалерійських польських військових формувань французької армії брав участь в Наполеонівському поході проти Росії. Вже 5 липня 1812 року був призначений на посаду командира 3-го Литовського гвардійського уланського полку. Перед виїздом полку організував в бал в родовому маєтку в Слонімі. Російські війська під командуванням генерала Е. Чаплиці скористались можливістю оточили та атакували новостворений кавалерійський полк, яким командував генерал. Під час бою Я. Конопка був поранений та разом з 247 військовими потрапив у російський полон.

За даними дніпровського історика В. Старостіна бойовий генерал в складі групи військовополонених поляків через Брест-Литовський був відряджений під вартою до м. Катеринослава. Певний час командир провів у місті, відпочиваючи від ратних подвигів. Життя в місті для полоненого генерала було відносно спокійним та не насиченим на події.

Згодом Я. Конопці за наказом Олександра І від 29 листопада 1812 року було дозволено переїхати до Петербургу, куди він направився на початку січня 1813 року. Хоча катеринославським губернатором його й зазначено серед полонених, які перебували в губернії та місті Катеринославі, але на середину лютого він вже був в Петербурзі. Зауважимо, що археографічні дослідження В. Старостіна спростовують поширену в польській історіографії версію про перебування славетного генерала в полоні в місті Херсоні, що суперечить наявним джерелам.

Офіцер повернувся до Польщі після падіння Наполеона, щоб прийняти командування 1-ою уланською бригадою Королівства Польського. Проте, не заступивши на нову посаду, Ян Конопка помер 12 грудня 1814 року в рідному селі Дубровці Слонімського повіту, похований в Дзенцілі у Варшаві».


Gorod.dp.ua на Facebook.


Погонщик красного КТМ_а  (13.04.23 09:29): Странно...Талалихин тоже сражался против немцев. Ответить | С цитатой
Парадокс  (18.03.23 09:50): "Полк від командуванням Яна Конопки брав участь у боротьби з іспанськими партизанами та регулярними військовими частинами."

Скоро знайдеться герой боротьби з чеченськими партизанами, який опиниться серед російських військовополонених, що утримується в Дніпрі.

Яку вулицю на його честь перейменуємо?
Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1
Т.Ник  (17.03.23 21:19): Зовсім незрозуміло: Конопка чи Конопко? Невже при підготовці статті не було часу визначити правильне написання? Це - рівень не тільки підготовки матеріалів, а й рівень перейменувань. Ответить | С цитатой
Wilmersdorf  (17.03.23 18:12): Судя по Википедии (все пять языковых версий), Конопка был отправлен в Херсон. К Екатеринославу он никаким боком. Проголосовавшие за переименование улицы в его честь явно дали маху. Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1
Хрінь  (17.03.23 17:23): Чесно, немає слів.

Хто як та звідки віднаходить невідомо яких історичних персонажів для назв Дніпра - може проведете журналістське розслідуванння, шановна адміністрація міського сайту?
Ответить | С цитатой
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
54
долгожителя проживает в Днепропетровской области. 47 женщин и 7 мужчин, отметивших свое 100-летие.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте