Тисячам жителів Катеринослава у прямому розумінні вижити допомогла допомога закордонних благодійників.
Нагадаємо, що перший Голодомор в Україні відбувся у 1922-23 роках.
Він був особливо страшний, оскільки стався після виснажливих років Першої світової війни, революції, громадянської війни та повної розрухи.
Злиднім людям, поставленим на межу виживання, намагалися допомогти благодійники з-за кордону. Про це детально розповів відомий дніпровський письменник, журналіст, історик, краєзнавець Микола Чабан:
«Сторінки історії
ЯК МИ ВИЖИВАЛИ СТО РОКІВ ТОМУ
Катеринослав, 1922
Рівно сто років тому, у розпалі голоду 1921-23 років, у Катеринославі з'явилося представництво АРА (Американська допомогова адміністрація). У центрі найбільшої української губернії з тих, що їх охопив голод, зажевріла хоч якась надія на допомогу. Через представництво стали надходити харчові посилки від родичів з-за кордону (звісно, до тих щасливчиків, які мали родичів за океаном). На Амурі відкрилася їдальня для дітей - порція каші й какао врятувала не одне дитяче життя.
Про харчі від АРА знайдемо згадки у творах класиків української літератури Валер'яна Підмогильного, Тодося Осьмачки чи Василя Чапленка.
Голос з далекого 1922-го доносять і щоденники княгині Віри Георгіївни Урусової, дружини останнього катеринославського губернського предводителя дворянства князя Миколи Петровича Урусова (1863-1918), страченого більшовиками в ході червоного терору в П'ятигорську.
Ось уривок з катеринославського щоденника:
"Приїзд американців справив приголомшливий ефект не тільки тому, що вони були благодійники, які врятували тисячі життів, але ще й через те, що ми, опустившись до рівня обірваних дикунів, здивувалися, коли побачили серед нас нормальних, добре одягнених людей. Ми, мабуть, здавалися їм народом Робінзона Крузо, яких врятували з якогось безлюдного острова. Коли я вперше зустріла президента Агентства американської допомоги, містера Бергольда, я засипала його питаннями про все, що сталося у світі за останні декілька років. Я була надзвичайно схвильована, коли побачила людину з-за кордону, європейця. Багато хто з моїх друзів знайшли собі роботу в Агентстві американської допомоги, але я боялася, чи не наражу себе на небезпеку в майбутньому і тому я хотіла залишатися в тіні, де було безпечніше. До приїзду американців люди звалювалися, непритомніли на вулицях і вмирали з голоду. Голод доводив людей до розпачу та були випадки канібалізму". (Щоденники княгині Віри Урусової).
Дореволюційне фото. Коли у них ще все було добре. Княгиня Віра і князь Микола Урусови перед революцією 1917-го».
Фото зі сторінки Миколи Чабана.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |
И да, тетя с дядей в 1917 явно не простые люди, а буржуи. Покажите фото простых людей в Екатеринославе 1917 года. Поймёте почему случилась революция. Відповісти | З цитатою | Обговорення: 3