У теплі та безпеці: як західні області зустріли евакуйованих з Дніпропетровщини людей похилого віку

Закарпаття прийняло чергову групу евакуйованих з Дніпропетровщини людей похилого віку. 19 мешканців Нікополя, ще 5 – Синельниківського району. Усіх розмістили у санаторіях та медзакладах.

Про це повідомили у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації.

«Це вже третій потяг з Дніпропетровщини, який приймає наш медзаклад. Надаватимемо прихисток людям і надалі. Підготували для них гідні умови», – розповів медичний директор однієї з лікарень Закарпаття Ігор.

Гості з Дніпропетровщини отримують триразове харчування, лікування. Проживають у 2-х, 3-х, 4-х місних кімнатах. А ще їм допомагають стати на облік як переселенці.

«Дякую сонячному Закарпаттю та місцевим мешканцям. За їхню прихильність, доброту. У цей важкий час вони відкрили для нас двері, прийняли до себе. Благодатний мальовничий край. Український скарб. Рада бути тут», – сказала мешканка Нікополя Лариса.

«Я виїхав разом із дружиною. У безпеці себе відчули вже ближче до Львівщини. Перші дні будемо відпочивати, відсипатися», – сказав житель Нікополя Анатолій Руденко.

Евакуйовані кажуть, найбільше радіють, що не спатимуть у підвалах. Не знаходитимуться під постійними обстрілами. Дорога, запевняють, пройшла добре. У Закарпатті отримали багато тепла і турботи.

Супроводжувала пасажирів працівниця управління соціального захисту населення Нікопольської міськради Оксана Васильчук.

«Люди розгублені, виїжджали з-під обстрілів. Деякі взагалі залишилися без домівки. Причина – війна. В першу чергу допомагаємо пенсіонерам і тим, хто має інвалідність. Їм найважче прийняти рішення кудись евакуюватися», – сказала Оксана Васильчук.

Загалом з Дніпропетровщини вже вивезли понад 230 людей 60+. Вони мешканці громад, які офіційно визнані зонами активних бойових дій. Це деякі території Нікопольського, Синельниківського і Криворізького районів. Їх доправили залізницею до західних регіонів України. Соціальна державна програма стартувала наприкінці серпня.

Евакуація безкоштовна та добровільна. Аби виїхати, людям потрібно звертатися до місцевої влади. Або органів соцзахисту за місцем проживання.