У Дніпрі працює пекарня-переселенка

Пекарня-переселенка працює в Дніпрі. Її власники двічі виїжджали з Донеччини: у 2014 з окупованої Горлівки, а цього року з Торецька. Зараз туди вони відвозять хліб та булочки, які родиною випікають у новій пекарні, бо в Торецьку цього робити вже неможливо – немає води, світла та газу.

Хліб, піцу та булочки Ганна Горбачова з сином Дмитром та невісткою Альоною випікають на обладнанні, що вивезли із собою до Дніпра. Тут почали все спочатку, бо через постійні обстріли армії РФ на Донеччині працювати неможливо. Кажуть: життя наново починають вже вдруге. До 2014-го Ганна працювала в Горлівці медикинею на шахті.

“Там залишилося дуже багато нерухомості. На той момент я вже готувалася до пенсії, бо на шахті працівники раніше на пенсію виходять. У всіх дітей вже було по квартирі. Тоді я не була готова. Напевно, ніхто не був готовий. Ми всі чекали, що місто ось-ось звільнять. До того ж від Торецька до Горлівки лише 9 кілометрів. І ми залишилися там, сподіваючись, що скоро поїдемо додому”, – розповідає жінка.

Відкрити сімейний бізнес переселенці вирішили у 2015 році. Тоді Ганна згадала, що дуже полюбляє пекти млинці.

“У нас з'явилася крамниця, потім кафе. Ми брали в оренду приміщення, налагоджували роботу. Спочатку на кухні працювали самі, як і тут. Цього року планували розширитись, відкрити ще пекарню в Сєвєродонецьку. Встигли туди завести обладнання. Офіційне відкриття планували на 8 березня”, – згадує Ганна.

Обладнання так і залишилося в окупованому Сєвєродонецьку на Луганщині. У Дніпрі приміщення орендують. Мати з сином випікають хліб, піци, булочки, та іншу здобу, а продає невістка Альона. В Торецьку дівчина була косметологинею та хоче згодом знову працювати за професією.

“Ми з сім’єю займаємось випічкою вже років вісім. Я звикла, що постійно потрібно прийти, допомогти. Знову щось нове відкриваємо – я виходжу, допомагаю. Та навчилася вже поєднувати зі своєю роботою”, – розповіла Альона.

Її чоловік Дмитро згадує перші місяці війни:

“24-го числа – стрес, невизначеність і, мабуть, перші півтора місяці було незрозуміло, що робити. Найбільше напружує, коли ти прокидаєшся, а в тебе з 24 лютого – це один суцільний день. І ти не знаєш чим займатися, чи варто взагалі щось робити. Добре, що ми з родиною”.

Офіційно пекарня ще не приймає відвідувачів: тут потрібно завершити ремонт, докупити обладнання. Проте у закладу вже є постійні клієнти. Здебільшого це переселенці з Торецька, куди два рази на тиждень підприємці відвозять свою продукцію. Там залишились люди, які чекають на свіжий хліб. Ганна каже: родина буде працювати далі, та впевнена, що скоро вони відкриють пекарні не тільки в Дніпрі, а й в інших містах України.