Самовільно збудовані дамби на Самарі. Чим загрожують та як з ними борються

Самовільно збудовані дамби на річці Самара порушують її течію. Дамби звели на межі Петропавлівського та Павлоградського районів Дніпропетровської області.

Частину з них виявила поліція разом з екологічною інспекцією. За словами правоохоронців, дві з них усунули за допомогою спецтехніки. Однак вище за течією вони усе ще присутні, говорять активісти.

Кримінальне провадження є, очевидців немає

Олександр мешкає у Богуславі та приходить на Самару рибалити. Згадує: рік тому річка в цьому районі сильно обміліла.

“Можна було перейти, ногою отак переступити і все. Зараз вже не переступиш, гарно зробили. Стало широко, кисню більше для риби”, - говорить чоловік.

У 2020 році місцевий житель повідомив у поліцію про те, що на межі між Павлоградським та Петропавлівським районом з’явилася самовільно збудована дамба. На місці правоохоронці виявили ще одну таку споруду.

“Наразі відкрито кримінальне провадження у Павлоградському районному відділі поліції за статтею “Порушення правил охорони вод”. Проводяться слідчі дії, встановлюємо невідомих осіб. Складність в тому, що це дуже велика територія. Це ліси, посадка, степи. Наявних очевидців, свідків немає”, - розповів начальник сектору взаємодії з громадами по Павлоградському району Ігор Качалов.

За словами Ігоря Качалова, органи місцевого самоврядування та екологічна інспекція прибрали ці дамби за допомогою спецтехніки. Наразі, каже він, у Петропавлівському районі розшукують інші такі споруди. Наслідки ж усе ще відчутні нижче за течією, поблизу Богуслава.Через порушення режиму річки Самара вийшла з берегів та частково затопила ліс, що поблизу.

На відновлення знадобляться роки

Представник громадської організації рибалок Валентин Левшин зауважує: на Самарі лишилося ще багато самовільно збудованих дамб.

“Їх будують місцеві жителі для незаконного рибного промислу, так званих штучних ставків. Також будують фермери, які піклуються про зрошування своїх полів. Коли стояла дамба, русла заростали та замулювалися. Русло вже не має того напрямку, яке було від початку. Ці дамби не тільки впливають на водостік, вони впливають і на заростання нижніх ділянок”, - говорить представник ГО “Підводних мисливців та рибалок Дніпра” Валентин Левшин.

Кандидат біологічних наук Вадим Манюк додає: після демонтажу дамб річка вже не зможе повернутися до початкового стану, і знадобляться роки, щоб вона відновилася. Екосистема, за його словами, внаслідок такого втручання перебудовується.

“Річкова флора та фауна вимирає, болотяна може розвиватися, наприклад, і навіть процвітати якийсь період. Але в цілому, найстрашніше, що в цій ситуації станеться — річка як єдина система повністю розбалансовується. Це болото не є природним, не властиве цій місцевості. Так само і пересохле русло, це катастрофа по суті екологічна”, - зазначає експерт.

За словами голови громадської екологічної ради при облдержадміністрації Миколи Терещука, наразі на річці Самара лишається дванадцять самовільно збудованих дамб. Місцеві громади не хочуть вирішувати це питання. Нині дамбами опікується Держводагентство.