Тайны истории: Дизайн-код в нашем городе начали внедрять больше века назад!

Оказывается, еще до Октябрьской революции и Первой Мировой войны в Екатеринославе уже требовали соблюдения определенных правил размещения вывесок и рекламы на фасадах зданий.

Городской сайт неоднократно рассказывал о том, как в современном Днепре разрабатывались и внедрялись принципы Дизайн-кода, регулирующие, в том числе, и правила размещения вывесок на фасадах зданий. Подробней об этом можно прочесть в эксклюзивном интервью нашему сайту главного художника Днепра Сергея Белопольского (Белого).

Но порой бывает так, что новое – это хорошо забытое старое. Многие горожане старшего поколения помнят о том, что в Днепропетровске советской эпохи тоже были и подобные правила размещения вывесок, и главный художник города, следивший за этим процессом.

Но оказывается, что принципы Дизайн-кода в нашем городе начинали внедрять (и строго за этим следили!) еще больше века назад – в дореволюционном Екатеринославе.

Замечательное исследование на эту тему представили на странице Музея истории Днепра. Вот что об этом по итогам исследования местных СМИ той поры сообщает старший научный сотрудник этого музея Юрий Берестень:

«Вивіски в старому Катеринославі – проблема не доброчесної реклами

Містяни Дніпра вже давно звикли до того, що фасади чисельних торгівельних закладів, крамниць, магазинів, павільйонів рясно прикрашають різноманітні рекламні вивіски та оголошення, які досить часто псують та спотворюють зовнішній вигляд споруд своїм неоковирним антиестетичним виглядом. Міська влада докладає значних зусиль аби активно та системно боротися з даним явищем.

А як вирішувалося це питання в старому Катеринославі? Чи мали місце проблеми аналогічні сучасним і як виходила влада з таких складних ситуацій впорядкування міського благоустрою? Відповіді на ці питання містяться на сторінках чисельних катеринославських видань.

У відповідності до тогочасного законодавства, проблемою розміщення вивісок на фасадах будинків Катеринославу опікувалася міська управа – виконавчий орган міського самоуправління (до 1917 року). Зокрема, в обов’язки чиновників управи входив нагляд за змістом текстів та естетичним виглядом зображень, які вміщували підприємці та власники крамниць на власних вивісках.

Загальний контроль за станом вивісок та реклами в місті у відповідності до чинної законодавчої бази був покладений на органи міського правопорядку – місцеву поліцію, як систематично здійснювала інспекційні перевірки, фіксуючи ті чи інші порушення законодавства, яке регулювало дане питання.

В лютому 1914 року катеринославський поліцмейстер полковник Метленко видав наказ по поліції міста, в якому між іншим йшлося про те, що вивіски багатьох промислових підприємств в місті не відповідають вимогам чинного законодавства. Дану ситуацію очільник поліції пояснив тим, що до 1914 року від місцевих підприємців вимагався лише дозвіл міської управи на відкриття підприємства. Проте, як з’ясувалося в результаті інспекції міської поліції, досить часто власники торгівельних закладів та підприємств самочинно вивішували вивіски кустарного виробництва, не узгоджуючи їх тексту з органами місцевого самоуправління. Здебільшого текст вивіски не відповідав реальному характеру виробничої діяльності підприємства або торговельного закладу, що призводило до чисельних непорозумінь та проблем.

В результаті такого підходу недобросовісні підприємці зазначали на вивісках неправдиву інформацію про заклад, прагнучи отримати додатковий прибуток та ввести в оману своїх клієнтів пишністю рекламного слогану та назви власного підприємства. Наприклад, власник дешевих мебльованих кімнат гучно називав свій заклад готелем, не маючи від місцевої влади відповідного патенту на готельну діяльність. Або господар невеликої їдальні розміщував вивіску, в якій його маленький фаст-фуд гордо зазначався як ресторан.

Органи місцевого самоврядування намагалися активно боротися з такими проявами не доброчесної реклами та конкурентної боротьби.

У відповідності до закону міській поліції було надано право цензури різного роду рекламної продукції, що розміщувалася на фасадних вивісках катеринославських будинків. Одночасно, представники органів місцевого правопорядку здійснювали нагляд за правильністю монтажу вивісок, щоби вони не загрожували безпеці перехожих.

Катеринославський поліцмейстер Метленко в лютому 1914 року видав наказ дільничним приставам, де йшлося про те, щоби в самий короткий термін здійснити перевірку вивісок всіх підприємств, які знаходилися на території їх дільниць.

Крім того, місцеві дільничні пристави повинні були проінформувати власників підприємств та торгівельних закладів про те, що в подальшому вони були зобов’язані отримати патент від міської управи з узгодженим текстом та кресленнями вивіски, які затверджувалися в міському поліцейському управлінні.

Водночас, дільничним приставам було надано право здійснювати нагляд за тим, щоби власники на вивісках зазначали правдиву та достовірну інформацію про свій заклад та характер його діяльності. Недобросовісні підприємці, які не виконували вимог органів міського самоврядування, притягалися до адміністративної відповідальності у відповідності до закону. Зазвичай з них стягувалися грошові штрафи, які йшли на потреби покращення благоустрою міста.

Варто зазначити, що вжиті катеринославським поліцмейстером адміністративно-правові заходи швидко принесли свої очікувані вагомі результати – місто звільнилося від не доброчесної реклами, вивіски на фасадах будинків були впорядковані за загальним стандартом, зробивши старий дореволюційний Катеринослав більш ошатним та вишуканим.

Хоча подекуди, особливо на периферії міста, ситуація кардинальним чином не змінилася, пристрасть до помпезних назв простих закладів та завищена самооцінка їх власників, корисливість місцевих городових виявилася сильнішою за штрафні санкції влади».