Перспективи розвитку держави і права очима молодих юристів

У роботі конференції взяли участь 160 студентів, аспірантів та молодих вчених з Німеччини (Міжнародний університет у Карлсруе), Польщі (Ягелонський університет), Литви (Інститут міжнародного та європейського права Вільнюського університету), Білорусі (Білоруський державний університет), Росії (Білгородський державний дослідницький університет, Казанський федеральний університет) та 15 ВНЗ України.

З відкриттям заходу присутніх привітав проректор з наукової роботи ДНУ, професор Володимир Карплюк. Він зазначив, що перша подібна конференція у Дніпропетровському національному університеті була організована у березні 2010 року. З того часу зацікавленість та рівень наукової діяльності студентів і молодих вчених неухильно зростає.

«Наші учасники з року в рік демонструють щире бажання увійти в дорослу науку та знайти своє місце серед найкращих спеціалістів. Відтак, віковий і представницький склад конференції постійно розширюється, а її наукова проблематика охоплює все нові напрямки юридичної науки. Зазначу, що за роки проведення цього заходу в нашому університеті збільшився набір студентів на юридичні спеціальності (до 90 осіб), аспірантів – 34 особи (що є одним з найкращих показників у всій Україні), а кількість докторів наук юридичних наук зросла до 7 осіб. Зараз у наших планах – створення спеціалізованої ради з захисту дисертацій», – розказав Володимир Іванович.

Також з вітальним словом до учасників конференції звернулися декан юридичного факультету ДНУ, професор Ольга Соколенко, заступник декана з наукової роботи Білостоцького університету Єва Гурик-Макарук, начальник відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Анна Василишина та інші.

Організатори відзначають, що суттєві суспільно-політичні зрушення та процеси оновлення суспільного життя, які нині відбуваються в Україні, висунули нові завдання перед юридичною наукою. Сьогодні вона має більш ефективно сприяти встановленню нового демократичного правопорядку, реформуванню державного управління та місцевого самоврядування, вирішувати проблеми в галузі правового регулювання суспільних відносин у всіх сферах суспільного життя, а також реально забезпечувати реалізацію, охорону та захист прав і свобод людини та громадянина в країні. Саме тому на наукові обговорення під час пленарних та секційних засідань було вирішено винести найбільш актуальні проблеми вітчизняного права, що якраз і обумовлюються прагненням побудови в Україні правової держави і громадянського суспільства європейського зразка та входження в європейський правовий простір чи то складним процесом реформування правопорядку в нашій країні та його адаптації до нових соціально-політичних і економічних умов.

Відтак, учасниками форуму були представлені різноманітні дослідження з загальнотеоретичної юриспруденції та з основних галузей права і юридичної науки. Вчені працювали в таких секціях: «Теорія та історія держави та права, історія політичних і правових вчень, порівняльне правознавство, міжнародне право. Конституційне право та конституційний процес, муніципальне право, адміністративне право та адміністративний процес, фінансове право, інформаційне право», «Цивільне право та цивільний процес, сімейне право, господарське право та господарський процес», «Земельне право, аграрне право, екологічне право, природоресурсне право, трудове право та право соціального забезпечення», «Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право, кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза, оперативно-розшукова діяльність».

Під час дискусій учасники розглянули такі проблемні й, безперечно, цікаві питання української і світової сучасності, як: роль сучасного міжнародного права у врегулюванні «зіткнення цивілізацій», особливості трансформації державного суверенітету в умовах глобалізації, адаптація національного законодавства до законодавства Європейського Союзу в сфері авіаційного транспорту, сучасний український і зарубіжний досвід в новітніх формах організації міського та регіонального господарства, зміни до конституції України з питань децентралізації, доцільність запровадження механізму «відсоткової філантропії» в Україні тощо. А от студентка І курсу юридичного факультету Наталя Глущенко, наприклад, зосередилася на питаннях довіри українського суспільства до судової влади.

«Нині у суспільстві панує думка щодо високої недовіри до органів судової влади. Цю позицію активно підтримують у ЗМІ. Зокрема, за результатами соціологічного опитування, проведеного у 2014 році Центром Разумкова та Центром політико-правових реформ, судова система в Україні день знаходиться на найнижчому рівні у Європі – судам вірять тільки 10% населення, – розповідає Наталя.

– Проте за моїми спостереженнями дані цих центрів не повною мірою відображають реальне ставлення наших фізичних та юридичних осіб до здійснення правосуддя та діяльності органів судової влади. Реальну ж ситуацію щодо стану діяльності організації судової влади висвітлюють дані саме Державної судової адміністрації України. І от підрахувавши у своїй роботі загальну кількість розглянутих справ судами по відношенню до загальної кількості населення за 2015 рік, я пересвідчилася, що хоча питома вага звернень населення до суду і складає приблизно 48%, проте проблема недовіри до органів судової влади та процесу здійснення правосуддя справді існує. І для її вирішення, на мій погляд, варто почати з відтворення реальної картини довіри та згідно з цим уже обирати вектор розвитку чесного судочинства», – пояснила дівчина.