Широківський район

Широківський район розташований у південно-західній частині Дніпропетровської області. Він межує з Криворізьким й Апостолівським районами, Херсонською та Миколаївською областями.

Територія, на якій розташований Широківський район, колись була дном моря. Це одноманітна, злегка хвиляста степова рівнина з неглибокими долинами степових річок і слабким розвитком ярів та балок. Територія району лежить на жорсткій кристалічній платформі, геологічна будова якої досить складна. Серед відкладень виділяються основні групи: пісковики й кварцити, сланці, залізні роговики, залізні руди. До с. Шестірня простягається Високопільське родовище бокситів, залізоалюмінієва руда яких містить 38% алюмінію та 33% заліза. Також виявлено й електрокорунд.

На берегах річки Інгулець, яка біжить по землях Широківщини, багато джерел, воду яких використовують для пиття.

Площа району складає 123,9 тис. га. Тут проживає 27 тис. мешканців (2017).

Як адміністративно-територіальна одиниця район формувався упродовж тривалого часу. У 1775 році землі Широківщини були приєднані до Новоросійської губернії. До 1965 року підпорядкування району неодноразово змінювалося.

Територія, на якій розташований район, була заселена в глибокій давнині. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок стародавніх могил, яких на території Широківщини понад 90. Нині вони охороняються законом. У курганах знайдено захоронення, предмети побуту бронзової епохи та скіфського періоду. Широківщина – край козацький. Саме козацькі зимівники, які будувалися по річці Інгулець, перетворилися в майбутньому на великі поселення.

Широківський район - район сільськогосподарського виробництва. Тут створено 39 агроформувань, які мають в обробці 81,1 тис. га ріллі. Значну вагу у сільськогосподарському виробництві району має рослинництво та тваринництво. Кращих результатів досягнуто СВК "Мрія" та ТОВ "Шестірня".

У СВК "Мрія" найбільше в районі поголів'я великої рогатої худоби. Налагоджено виробництво муки, макаронних виробів, олії, оліфи, фарби.

ТОВ "Шестірня", яке спеціалізується на виробництві зерна, активно впроваджує передовий досвід науки й техніки. Щороку на таких само, як у сусідніх господарствах землях, урожаї в 1,5-2 рази вищі. Тут діють цехи з виготовлення муки, олії, круп, макаронних виробів.

Велику увагу в районі приділяють розвиткові переробної галузі. На сьогодні тут працюють 28 цехів із переробки сільськогосподарської продукції (хліб, ковбаси, молочні та овочеві консерви).

Територія району перебуває під значним впливом техногенної діяльності Кривбасу. Тут знаходяться 4 діючих кар'єри м. Кривого Рогу. Крім того, у районі діють ВАТ "Широківський сирзавод", ВАТ "Агропромтехніка" (виробництво культиваторів та борін), СП споживчої кооперації "Широківський хлібокомбінат".

Не припиняється будівництво житла, об'єктів соціально-культурного та виробничого призначення. Уведено в дію Будинок культури, збудовано сільський клуб, дві школи, школу-дитсадок, лікарню-амбулаторію.

За 10 років споруджено 81,7 тис. м2 житла, близько 60,8 км доріг із твердим покриттям, поновлено 34 км ліній електропередач, збудовано нову підстанцію "Луч".

Стала до ладу мережа нових очисних споруд довжиною 10,4 км. Завершується робота щодо заміни діючих телефонних станцій АТСК 50/200 на електронні АТС "Донець", реконструкції ліній електрозв'язку. Усі населені пункти від райцентру до глибинки зв'язані між собою дорогами з твердим покриттям, яких у районі близько 499,2 км.

Сьогодні в районі працюють 21 школа, 21 дошкільний та 2 позашкільні заклади, професійно-технічне училище, районна та дільнична лікарні, 5 амбулаторій, 27 фельдшерсько-акушерських пунктів.

У сфері культури працюють 22 клуби та будинки культури, Будинок дитячої творчості, школа мистецтв, 27 бібліотек, кінотеатр.

Для спортивних занять широківчани мають стадіон, спортивні зали та майданчики, футбольні поля, тенісний корт та стрілецький тир, дитячо-юнацьку спортивну школу. За роки незалежності було відроджено деякі архітектурні пам'ятки. У 90-х роках почалося відродження церкви Успенської в с. Андріївка, яка була збудована в 1792 році. У 1993 році відреставрована церква отримала статус Свято-Успенської Української церкви (Київський патріархат).

Однією з давніх будівель у селищі Широке є колишній Народний Дім (нині тут розташовано Держбанк), побудований у 1914 році Кредитним Товариством. У селищі Миколаївка зберігся залізничний вокзал, збудований у 1903 році на станції Ніколо-Козельськ. Це цегляний будинок, споруджений у готичному стилі. Сьогодні у ньому розміщена Миколаївська селищна рада й бібліотека.

Одне із найстаріших козацьких поселень на Криворіжжі – село Шестірня, в якому знайдено велику кількість пам'яток історії та культури. Великою цінністю є залишки козацької церкви Різдва Пресвятої Богородиці, яка була однією з перших кам'яних споруд на півдні Дніпропетровщини.

Починаючи з 1999 року, провадяться роботи щодо створення в Кобильній Балці регіонального ландшафтного та історико-культурного парку.

Широківська земля багата талантами. Тут народилися письменники Олекса Гуреїв, Павло Темченко, Митрофан Демиденко, теоретик українського кіно Іван Корнієнко, вчений–історик Василь Біднов, професор медицини Петро Ткач, професор точних наук Євген Вопілакін, народна артистка СРСР Лідія Доценко, заслужений артист України Григорій Гаркуш, заслужений працівник культури Дем'ян Книга.