Найпершим поселенням на нашому Лівобережжі була слобода
Кам'янка (район СШ 114, 20-ї міської лікарні). В історичних джерелах вона
датується з 1596 року. Біля с. Кам'янки майже в той самий час поселився
старий запорожець Березан, який став "обростати" сусідами. Так виникло
с. Березанівка.
Десь за три версти на північний схід від Кам'янки виросла слобода Мануйлівка.
Названа на честь поселенця козака Мануїла. Всі три села належали до Самарської
паланки, землі війська Запорізького.
Після ліквідації Катериною-ІІ Запорізької Січі в 1775 р. закінчився козацький
період в історії нашого Лівобережжя, воно стало селянським, землеробським
до кінця XIX століття.
Уже в 1884 році через територію району прокладено залізницю
і побудовано станцію Нижньодніпровськ. В 1895-1897 роках будуються заводи:
вагонні майстерні (вагоноремонтний завод імені С.М. Кірова), телеграфні
майстерні (завод "Світлофор"), естампажний (дослідно-експериментальний
завод) "Шодуар", "Ланге", "Бертхольда" (завод імені Комінтерну), "Сіріус"
(завод прокатних вальців), Мангеля (ВАТ "Дніпроважпапірмаш" імені Артема).
Біля заводів виникають робітничі селища, які стають місцем активної пропагандистської
роботи різних революційних партій.
В 1910 році в с. Мануйлівка відкрито будинок просвіти. Мануйлівська "просвіта"
стала явищем всеукраїнського значення.Мешканці Лівобережжя були активними
учасниками 1-ої світової війни 1914 року та революційних подій 1917 року
(Манкевич, Шуклін, Зінуков, Артюшенко).
Відповідно до архівних даних перше засідання Президії
районної ради м. Амур-Нижньодніпровська відбулося 25 січня 1918 року. Цю
дату вважають днем заснування (утворення) Амур-Нижньодніпровського району.
Першим головою районної ради був обраний робітник заводу "Шодуар" О.Савельєв.
В 1920 році встановлена Радянська влада у Придніпров'ї.
У 1933 році при розмежуванні 3-х районів міста за Амур-Нижньодніпровським
районом були закріплені його попередні кордони.
Переживши голодомор 1933 року, з 1935 року починають модернізуватись старі
заводи, будуються нові школи, зведено міську лікарню № 9. Сталевари заводу
ім. Комінтерну Чайковський і Сороковий прославили наш район своїми рекордними
плавками сталі, заводи освоюють нові види продукції.
22 червня 1941 року серед тих, хто зустрів фашистську
навалу зі зброєю в руках, були і амур-нижньодніпровці.
35 днів і ночей продовжувались оборонні бої на Амур-нижньодніпровській
землі, стримуючи наступ ворога. У роки війни на окупованій німцями території
району діяла комсомольсько-молодіжна підпільна антифашистська організація,
члени якої вели активну діяльність проти німецьких окупантів. До її складу
входило більше 100 юнаків і дівчат.
В період з 23.06.41 р. по 30.12.41 р. до лав Червоної Армії було мобілізовано
4114 чол.
З вересня 1943 року до грудня 1945 року призвано в діючу Армію 6642 чоловіка.
230 жінок району взяли участь у бойових діях на фронтах та у підпіллі
27 вересня 1943 року воїни-визволителі увійшли на Лівобережжя.
Дорогою ціною заплатили амур-нижньодніпровці за перемогу в Великій Вітчизняній війні. Не повернулися додому 4446 жителів району, у тому числі загинули на фронтах - 2079, закатовані нацистами в гестапо - 21 (з них - 5 жінок), у концтаборах - 22, пропали безвісті - 2324 чол. Бойову славу району здобули наші земляки: Двічі Герой СРСР -Брандис А.Я., Герої СРСР - Ушаков В.Г., Бутко П.К., Мазак М.С., Мохов В.Г., Богомаз О.М., Тарасов П.Т., кавалери орденів Слави: Пінчук П.А., Мизенко Н.С.
У 1969 році межі Амур-Нижньодніпровського району змінились у зв'язку з утворенням на Лівобережжі Індустріального району.
Сьогодні Амур-Нижньодніпровський район - один із найстаріших
у Дніпропетровську, його площа - 64.2 тис.кв.м, яка становить 1/5 частку
території всього міста. Район простягнув свої "крила" вздовж берегів Дніпра
більш, як на 20 кілометрів.
В районі проживає 165.1 тис.мешканців. Особливістю є великий приватний
сектор, який налічує 22 тисячі будівель.
Промисловість району представлена 22 підприємствами, 21 з яких за останні
часи перетворилися на відкриті акціонерні товариства.
На території району розташовані 6 транспортних та 12 будівельних організацій,
6 лікувальних закладів, 3 тисячі комерційних фірм та товариств, працює
185 підприємств торгівлі, з яких 27 займаються громадським харчуванням.
Сьогодні у районі діють 150 магазинів, 10 ринків.
Освіта представлена в районі 1 вищим навчальним закладом (Фінансово-економічний
інститут), 4 технічними училищами, 22 школами. В районі 7 лікувальних закладів
- 4 лікарні та 3 поліклініки.
Амур-Нижньодніпровський район - частина міста-красеня Дніпропетровська. Його мешканці довели на ділі, що вміють і змінюють на краще обличчя всього Лівобережжя.
Голова районної ради А.О. БІЖКО