Козацький літописець Самійло Величко писав: «…За давнім запорозьким звичаєм, ударили з трьох найбільших гармат, а переночувавши, удосвіта знову стріляли з гармат. Коли розвиднилося, до Січі зібралася вже значна частина війська понад 30 тис. Коли вдарили на раду, то побачили, що для такої кількості війська січовий майдан затісний. Тому кошовий з Хмельницьким і військом змушені були вийти за фортецю».
Кошовий був за Хмельницького. Розповів про образи, яких зазнають русини від поляків і оголосив, що Хмельницький їздив до Криму і хан обіцяв надати допомогу. А Орда Тугай-бея стоїть коло Січі. “Слава і честь Хмельницькому! − вигукнуло зібрання − нехай він буде нашим гетьманом!“ Тоді кошовий послав писаря до скарбниці принести клейноди: королівську хоругву, бунчук із позолоченою кулею, булаву, військову печатку. Старшини вручили Хмельницькому ті знаки і визнали його гетьманом Війська Запорізького. Після цього частина війська розійшлася по куренях, інша з гетьманом і кошовим − пішла до церкви.
Обрання Хмельницького гетьманом відбулося на території Микитинської Січі 19 квітня 1648 року. Цю подію зобразив нікопольський художник К. Є. Орлов на картині «Вибори Богдана Хмельницького гетьманом України на Микитинській Січі».
ІСТОРИЧНЕ ФОТО |
Пудлінгове відділення, 1894 |