OlgaRob

2 лютого 2026, 13:32

Як підтримати дитину в нестабільні часи: пояснює психологиня

У Центрі життєстійкості Затишнянської громади родини з дітьми можуть безкоштовно отримати психологічну підтримку. Тут працюють з тривогою, страхами та емоційним виснаженням, зокрема допомагають дорослим зрозуміти, як підтримати дитину в умовах постійної нестабільності.

Психологиня Центру Тетяна Лозовська пояснює, на що варто звернути увагу та як діяти у повсякденному житті.

«Діти здатні дуже тонко зчитувати все довкола. Батьки чи інші дорослі можуть не пояснювати дитині, що відбувається. Але вона навіть без слів відчуває напругу та тривогу дорослих», — розповідає вона.

Саме тому підтримка дорослих, уважність до стану дитини та чесні, спокійні пояснення подій навколо стають необхідними для збереження її емоційної рівноваги.

Як нестабільність впливає на дитячу психіку

Залежно від віку дітей тривалий стан невизначеності та напруги формує у них підвищене емоційне напруження. Через це у дошкільному віці виникає потреба у постійній близькості дорослого, відкат у мовленні та навичках. У молодшому шкільному — труднощі із зосередженістю, надмірна збудженість, замкненість. Для підлітків характерна протестна чи ризикована поведінка.

«Дитяча психіка не завжди має ресурси, щоб самостійно “переварити” складний досвід. Тому саме свідомий дорослий стає тим, хто допомагає осмислити події й повернути відчуття стабільності, передбачуваності», — зазначає психологиня.

Вона наголосила: ці зміни у поведінці стають способом адаптації до середовища, яке дитина сприймає як нестабільне або небезпечне.

Заспокоюємо дитину, повертаємо у стабільне середовище

У періоди нестабільності особливу цінність має все, що залишається передбачуваним. Саме тому дорослим варто створювати для дитини стабільне й підтримувальне середовище.

Передусім розмовляйте з дитиною, запитуйте, що вона відчуває. Найкраще це робити під час спільних активностей, занять, наприклад, у процесі малювання. Дитина має розуміти, що може поговорити з вами тоді, коли захоче.

Створіть чіткий розпорядок дня. Знайомі ритуали та зрозумілий розпорядок допомагають знизити тривогу й повертають відчуття контролю над життям.

Визнавайте почуття дитини, не заперечуйте їх, дайте дитині проживати страх, злість чи сум. Не кажіть їй: «Усе буде добре», краще говорити: «Що б не сталося, я з тобою».

Залучайте дитину до спільних активностей. Це може бути читання разом, гра або фізичні вправи. Це створює довірливий емоційний контакт із дорослим.

Дбайте про себе. Дитина зчитує ваш настрій та емоції. Тому якщо ви відчуваєте занепокоєння, страх, тривогу, знайдіть час для себе, поговоріть про це з близькими. Якщо це не допомагає, зверніться до фахівців/фахівчинь з психічного здоров’я.

Не нехтуйте дихальними вправами у моменти емоційного перевантаження в дитини. Наприклад, це може бути практика «Квітка і свічка»: повільний вдих, ніби нюхаємо квітку, м’який видих, ніби її задуваємо. Коли дорослий дихає разом із дитиною, це створює відчуття спокою й безпеки на тілесному рівні, зазначає Тетяна Лозовська.

«У моменти, коли дитині складно говорити про свої переживання, допомагає творчість. Саме тому ми проводимо в Центрі життєстійкості Затишнянської громади сеанси групової арттерапії для дітей. Це дає змогу безпечно висловити внутрішній стан і знизити напругу», — розповідає психологиня.

Центр життєстійкості Затишнянської громади на Дніпропетровщині надає психологічну підтримку родинам. Тож якщо відчуваєте психоемоційне вигорання, труднощі у спілкуванні з дітьми, звертайтеся по допомогу: с. Гуляйполе, вул. Соборна, 70. Телефон: 032 288 07 69 (10:00-18:00 з вт до сб).

Матеріал підготовлений БО «БФ “СпівДія”» у рамках проєкту стосовно надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг, що реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «СпівДії» і не обов’язково відображає позицію Уряду Великої Британії, Уряду України, ЮНІСЕФ, ІСАР Єднання або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.