Дніпровський РВ м. Дніпр

2 січня 2026, 11:21

1 січня – 117 річниця від дня народження Степана Бандери

1 січня 2026 року Україна відзначає 117-ту річницю від дня народження Степана Бандери. Для більшості українців сьогодні ім’я Степана Бандери є символом безкомпромісної і невмирущої боротьби за право української нації бути господарем своєї долі на своїй землі.
Для вшанування пам’яті провідника українського націоналістичного руху, який боровся за незалежність України, працівниками Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області проведений захід, на якому суб’єктам пробації розповіли біографію Степана Бандери та про його діяльність, яка мала значний вплив на український національно-визвольний рух.
Степан Андрійович Бандера належав до покоління, яке народилося перед або під час Першої світової війни. Головним формуючим дитячим та підлітковим досвідом цього покоління було масове насильство. Опитування української гімназійної молоді у 1920-х рр. засвідчує, що майже всі учні у дитячому віці були безпосередніми свідками воєнних розстрілів, ґвалтів та інших злочинів. Це покоління виросло в умовах жорсткого асиміляційного тиску польської влади. Частиною цього тиску було приниження національної гідності українців. У відповідь на це серед української молоді сформувався сильний психологічний запит на національного героя. Бандера змолоду свідомо готував себе до цієї ролі. Важливим був також соціальний чинник. Покоління молодих освічених українців у міжвоєнній Польщі було позбавлене шансу зробити кар’єру. Більшість посад були державними, а польська держава свідомо блокувала шлях до державної кар’єри для українців та інших національних меншин. По суті, це було покоління без майбутнього. Багато з них, Бандера зокрема, не змогли навіть завершити університетське навчання – тюрми стали їхніми університетами. Всі ці обставини штовхали молодих українців до радикалізації.
Діяльність Степана Бандери зосереджувалась на боротьбі за незалежність України в рамках Організації українських націоналістів (ОУН), де він очолив радикальне крило (ОУН-Б), організувавши підпільну мережу, масові акції протесту, збройну боротьбу проти польської та радянської влад, а після війни – міжнародну пропаганду та розбудову руху в діаспорі.
Сьогодні ми точно знаємо – незалежність України не малонадійна справа, а завершений історичний факт. І Степан Андрійович недаремно поклав за це своє життя. Нині Україна воює з росією, яка посягнула на державну незалежність і окупувала частину територій. Ім’я Степана Бандери й надалі звучить у цій боротьбі: ворогів це лякає, а українців надихає.