Поки точаться суперечки щодо того чи є у нашій країні якісна маркетингова освіта, чи немає, поки hr-відділи підприємств вперто шукають спеціалістів молодих, але з великим досвідом, багато компаній вирішують ці проблеми іншим методом. Бо як би там не було, а навіть із якісною (припустимо) освітою вчорашній випускник, а сьогоднішній молодий спеціаліст повинен, як говорив Жванецький, «забути інститут, все чому вас там навчали». І починати цього досвіду набиратися. А практичний досвід отримується лише одним шляхом. Вибачте за тавтологію – практичним.
Вже не вперше до штату нашої компанії вливаються студенти-маркетологи старших курсів вишу. І нам на радість, і студентам на користь. Нам на радість – це не просто так сказано. З осені минулого року з нами працюють дві Тані-п’ятикурсниці – Тарасова та Золотова. Щиро кажучи, нам завжди щастило на здібних та працьовитих студентів. І Тані не стали виключенням. За час роботи в ADG вони не тільки гармонійно влилися до колективу, а й встигли взяти участь у серйозних проектах, показавши і серйозну теоретичну підготовку (наплювавши на поради Жванецького), і ініціативність, і працездатність.
І тому нам дуже приємно, що наша молодь досягає успіхів та визнання не лише на робочих місцях. Зокрема, коли журнал «Маркетинг і Реклама» проводив експрес-опитування (див. розділ Новини ADG від 31/03/2010), відповідь Тетяни Золотової була настільки глибокою та детальною, що сподобалася головному редакторові і була винесена на окремий розворот журналу.
Тані Тарасовій теж є чим похвалитися. В останніх числах березня у Донецьку відбулося підведення підсумків Всеукраїнського Конкурсу студентських наукових робіт за напрямком «Маркетинг, управління персоналом та економіка праці». І ми з радістю повідомляємо, що на цьому конкурсі Таня із своєю роботою «Роль системи внутрішнього маркетингу на підприємствах медичної сфери» посіла друге місце в секції «Маркетинг». З чим ми її сердечно й вітаємо.
Звісно, що обидві Тані не повинні дерти носа догори, але на щастя, такої вади за ними помічено не було . Їм є ще чому навчатися, і вони про це знають і пам’ятають, і тому щодня вперто набираються нових навичок, постійно звертаючись до досвідчених колег компанії.
Старт взято непоганий. Але попереду – довгий і складний маршрут. Тому просто скажемо: «Удачі вам, дівчата!»
Коментарі: 4 | Залишити коментар
У Дніпропетровську стали вже регулярними неофіційні засідання маркетологів місцевих компаній, на яких фахівці діляться досвідом з початківцями, та всі разом обговорюють актуальні теми, що пов’язані з професійною діяльністю. Потрібно відзначити, що це не просто приємне спілкування заради спілкування, а справжня «робота після роботи», і підготовка до кожної зустрічі ведеться серйозно.
Одне з останніх засідань було присвячено темі «Маркетинг території», і на цьому засіданні були присутні не тільки місцеві фахівці, а й спеціально запрошені гості. Зокрема, редакція журналу «Маркетинг і Реклама» спланувала свій візит перед виходом свого спеціального номеру на тему, що обговорювалася.
І в березневий номер журналу (№3, 2010 р), що присвячений темі «Маркетинг Територій», увійшли також коментарі і учасників дніпропетровського засідання маркетологів – фахівців компанії Action Data Group Тетяни Золотової та Тетяни Тарасової.
Відповідає Тетяна Тарасова, маркетолог-аналітик компанії Action Data Group
Вопрос: Как Вы считаете, что необходимо понимать под термином «маркетинг территории»?
Татьяна Тарасова, компания Action Data Group LLC: «Маркетинг территории» (place marketing) – комплекс маркетинговых мероприятий для формирования позитивного отношения к определенным территориям: страны, региона, города, как со стороны субъектов рынка, так и со стороны общества.
Маркетинг территории конечной целью предполагает создание популярного и позитивного имиджа конкретной территории в глазах ее жителей и проживающих за ее пределами, а также предпринимателей, акцентируя внимание на преимуществах данной территории:
- значительные природные ресурсы, трудовые, финансовые, материально-технические;
- особенности географического расположения;
- возможность реализации ресурсов территории;
- туристическая и деловая (инвестиционная) привлекательность.
Вопрос: Как, по Вашему мнению, актуально ли использование инструментов маркетинга в продвижении украинских территорий? Или в наших реалиях для развития населенных пунктов, регионов и страны, все-таки, надо использовать более традиционные инструменты?
Т.Т.: В сложившихся условиях просто необходимо применять инструменты маркетинга в продвижении богатых ресурсами, исторически уникальных, колоритных украинских территорий.
В первую очередь, актуальность заключается в создании из украинских территорий сильных брендов, что повлечет за собой формирование лояльности, а вследствие – «вливание» капитала в бюджет территории не только жителей самой Украины, но зарубежных инвесторов.
Управление привлечением инвестиций с использованием маркетингового подхода позволяет вывести реализацию инвестиционного потенциала регионов на качественно новый уровень и увеличить объем инвестиций в региональную экономику. Инструменты и методы маркетинга позволяют создавать необходимую инфраструктуру регионального рынка инвестиций и эффективно использовать её для принятия управленческих решений; совершенствовать ценообразование на региональные инвестиционные товары и повышать их конкурентоспособность; формировать инвестиционную привлекательность территорий; обеспечивать оптимальную структуру привлеченных средств; улучшать имидж территорий. Технологии маркетингового подхода в управлении привлечением инвестиций обеспечивают доступность информации для потенциальных инвесторов, способствуют координации процесса управления, облегчают контроль, позволяют проводить своевременную аналитику и мониторинг инвестиционной конъюнктуры. Все это позволяет субъектам региональных инвестиционных рынков адаптироваться к динамично изменяющимся условиям внешней и внутренней среды в максимально короткие сроки, а значит - отвечать современным требованиям управления.
Вопрос: Какие инструменты маркетинга территорий Вы считаете наиболее эффективными?
Т.Т.: К числу основных инструментов, направленных на повышение конкурентоспособности территории, можно отнести:
- разработку среднесрочной стратегии и целевых программ;
- анализ социально-экономического развития и ресурсного потенциала территории; анализ и выбор целевых рынков;
- эффективное позиционирование территории;
- коммуникационные мероприятия, демонстрирующие открытость территории для контактов;
- выбор и анализ площадок для размещения бизнеса;
- тактический маркетинг и PR территории;
- SWOT, PEST и GAP-анализ, а также сопровождение приоритетных для территории инвестиционных проектов.
На мой взгляд, наиболее эффективными инструментами являются коммуникативные мероприятия и PR территории. Их грамотное применение предполагает организацию выставок, фестивалей, конференций и концертов, тематических парков на высочайшем уровне, что находит наиболее активный отклик посещаемости среди туристов и молодежи. Для целевой аудитории средних лет актуально использовать рекламу оздоровительных центров на данной территории, а также акцентировать внимание на методиках нетрадиционной медицины и спорте.
Вопрос: Можете ли Вы привести удачный отечественный пример применения инструментов маркетинга территории?
Т.Т.: В качестве примера PR территории: позиционирование одной из территорий Запорожья, как центра исторического, культурного наследия и находки для туристов. Речь идет о гордости Запорожья – острове Хортица.
Хортица – самый большой остров на Днепре, где в XVI в. здесь располагалась одна из сечей. Запорожская Сечь в течение XVI—XVII вв. была центром украинского казачества и сыграла значительную роль в истории Украины. В северной части острова находится музей истории Запорожского казачества. Каждый из знаменитых порогов плотины имеет свою легенду и имя. На острове Хортица находится Музей истории запорожского казачества, рекреационные центры крупных заводов Запорожья, Институт механизации животноводства, владеющий огромным фруктовым садом. Также сохранился небольшой жилой поселок — остаток менонитской колонии на острове.
В рамках маркетинга данной территории – визуализация острова в рекламных роликах, организация фестивалей и выставок, спортивных состязаний дают позитивный результат.
Богатая история и роскошная природа привлекают туристов со всех уголков мира. (Хотя для большинства посвященных не секрет, что это скрытая реклама водки).
Відповідає Тетяна Золотова, маркетолог-аналітик компанії Action Data Group
Под термином "маркетинг территории" следует понимать комплекс мер, направленных на стратегическое развитие некой определенной территориальной единицы, обоснованный с точки зрения ее особенностей, целей лиц, принимающих решения, а также наличия средств, которые могут быть направлены на это развитие. Применительно к территориальному, классические "4р" маркетинга можно интерпретировать как:
- product - ресурсы территории, в которых заинтересована та или иная целевая группа потребителей: для туристов это будут культурные и исторические достопримечательности, климатические условия; для бизнес-субъектов это будет рыночная инфраструктура и инвестиционный климат; иммигранты заинтересованы в высоком уровне жилищной и социальной инфраструктуры.
- price - для потребителя "ценой" территории будут затраты, которые связаны с пребыванием на территории: стоимость путевок, проживания, образования, средний уровень заработной платы (в сравнении с альтернативной территорией), социальные льготы, уровень налогов и сборов, степень коррумпированности местной власти.
- place - географическое расположение местности, размещение объектов интереса на территории, их центрированность, распределение кадров, возможности технологической интеграции и средств коммуникации.
- promotion - каналы, сроки, методы донесения информации о территории, ее конкурентных преимуществах до целевой аудитории: туристов, инвесторов, потенциальных иммигрантов.
Развитие украинских территорий затруднено, на мой взгляд, прежде всего текущей нестабильной политико-экономической ситуацией в государстве. Комплекс мер, принимаемых для популяризации некой территории, носит высокозатратный характер, срок окупаемости инвестиций в этой области достаточно велик. Внутригосударственные реалии таковы, что частные украинские инвесторы не решаются вкладывать средства в столь долгосрочные проекты (действуют по принципу "здесь и сейчас"), зарубежные инвесторы не заинтересованы в инвестировании в государство, находящееся в постоянном состоянии политического и экономического реформирования, а украинские государственные чиновники считают первоочередными решение совершенно иных задач. Кроме того, ярко выраженное воздействие на развитие украинских территорий имеют несколько влиятельных бизнес-групп, интересы которых сконцентрированы в определенных регионах. Высокая степень коррумпированности властных структур также препятствует развитию рыночной инфраструктуры в регионах.
К сожалению, вышеперечисленные и многие другие факторы препятствуют проведению полноценного территориального маркетинга украинских земель, несмотря на определенное богатство нашей страны как природно-климатическими богатствами, так и историческими, культурными и архитектурными достопримечательностями. Отсутствие развитой туристической, социальной и рыночной инфраструктуры препятствует полноценному продвижению территории Украины в глазах мирового сообщества.
Поэтому на сегодняшний день приоритетным направлением развития, на мой взгляд, является именно совершенствование инфраструктуры и социально-политического климата государства, с тем, чтобы меры по позиционированию территории ложились на подготовленную почву, а не оказались на поверку лишь рекламным трюком.
Наибольший эффект будет иметь комплекс маркетинговых инструментов, применяемых в рамках четко сформулированной программы стратегического развития территории в долгосрочной перспективе.
Эти инструменты должны включать в себя развитие инфраструктуры (жилищной, промышленной, в целом рыночной), что позволит создать благоприятный инвестиционный климат территории, и устойчивые предпосылки для развития бизнеса, а, следовательно, повысит доходность территории для государства с точки зрения налоговой политики. Кроме того, территориальный маркетинг следует направить на улучшение привлекательности региона путем реставрации историко-культурных памятников, архитектуры, природных достопримечательностей; эти меры дадут возможность повысить привлекательность местности для туристов, тем самым привлекая финансовые потоки. Повышение имиджа местности так же является одним из аспектов маркетингового влияния, позволяющим сделать территорию более привлекательной, популярной и открытой для субъектов рынка. Развитие социальной инфраструктуры позволяет влиять на жителей территории, их доходный, образовательный уровень, и таким образом формировать структуру населения сообразно стратегическим планам и потребностям местности.
Удачным примером продвижения украинских территорий, повышения имиджа, демонстрации культурных ценностей и туристической привлекательности Украины являются такие информационно-развлекательные проекты, как «Семь чудес Украины», «Семь природных чудес Украины», в рамках которых жители Украины смогли открыть для себя ранее не столь популярные исторические, архитектурные, природные памятники Украины, которые ничуть не уступают по уровню европейским достопримечательностям. В начале марта эти проекты получают продолжение в рамках акции «Семь туристических маршрутов Украины», что, надеюсь, позволит повысить посещаемость объектов интереса, а следовательно, и их инвестиционную привлекательность.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
В той день, коли вчителі України святкували своє професійне свято, викладачам Дніпропетровського Обласного Ліцею-Інтернату Фізико-Математичного Профілю було не до святкування.
Що ж трапилося? Чому Ліцею, який діє вже понад десять років для того, щоб надавати якісну і головне – доступну – освіту найобдарованішим дітям міста та області, було не до святкування? Ліцею, чиї учні регулярно займають призові місця на обласних, республіканських і міжнародних олімпіадах та конкурсах. Ліцею, перші випускники якого вже мають звання кандидат наук.
А трапилася до банального проста ситуація. Колективу педагогів нанесено моральної шкоди. Шкоди, після якої ой як важко оговтатися. Найважча травма – травма словом. А особливо, якщо її нанесено людьми, для яких слово – професійний інструмент. Професіонали ранять уміючи. Чи може варто все ж таки це слово – професіонали – взяти в лапки?
А трапилося ось що.
Позаштатна кореспондентка газети «Лівий Берег» Ольга Калитка напередодні Дня Вчителя вирішила з’ясувати – в яку ж суму обходиться батькам безплатна середня освіта їхніх дітей.
Що, як і з ким вона це з’ясовувала, достовірно невідомо (забігаючи наперед, відмічу, що нам після цієї публікації повідомив інший співробітник, що наче б то існують навіть диктофонні записи інтерв’ю, але їх вони можуть надати лише за вимогою правоохоронних органів), але в результаті з’явилася публікація «Дорогие дети» в №69 газети (електронна версія – на сайті партнерської компанії Новый Мост - http://new-most.info/stories/leftside/18606/18615.htm ).
Ну й що? – запитає хтось. Адже завжди у школах батьками збиралися кошти, оскільки держава не може повноцінно забезпечувати навчально-виховний процес.
Так то воно так, але після прочитання статті складається враження про Ліцей, як про найдорожчий навчальний заклад Дніпропетровська. В якому зможуть дозволити навчати своїх дітей лиш заможні сім’ї, а майбутні українські Остроградські та Нікольські з периферії нехай навіть і не думають про якісну освіту.
Тільки ж навпаки – навчальний заклад було створено саме для таких обдарованих дітей з області, які утримуються державою на повному пансіоні. Звісно, як зазначалося вище, утримання передбачає певний прожитковий мінімум, а для комфорту своїх же дітей батьки й витрачають власні кошти.
І батьки майбутніх ліцеїстів розуміють, що певні витрати будуть і тут, як і в звичайних школах, але цифри у публікації, невідомо звідки взяті, примусять замислитися їх у спроможності навчати свою дитину у ДОЛІФМП.
Хоча чому ж цифри «невідомо звідки взяті»? Шановна авторка статті посилається на інформацію від батьків одного ліцеїста. І в телефонній розмові після публікації вона підтвердила, що говорила лише з одними батьками. Дивний метод збирання інформації. Дуже широка вибірка. Схоже на «відверті бесіди подруг на кухні». Стверджувати, так це чи ні – не буду, бо не в моїх правилах публікувати непідтверджені дані (на відміну від…), але абсолютно всіх читачів, які мають хоч якесь відношення до Ліцею, відверто потішив той факт, що батьки 13-річного Максима говорять про щомісячні побори кожного року. Чому потішив? Бо віртуальний Максим у свої 13 років може навчатися у закладі у восьмому класі. Тобто поступив до Ліцею лише цього року і навчається тут лише місяць. От вам і щомісячно-щорічні побори.
Що ж до конкретних цифр, наведених у публікації – вони як мінімум вдвічі завищені, але доводити щось бажання зовсім немає.
Бо справа ця безперспективна. Колектив батьків, прийнявши на себе частину негативу з публікації, написав листа до редакції. На ім’я головного редактора. Вирішили віднести особисто, за тією адресою, яка зазначена у реквізитах видання. А там – рекламна агенція. Віримо, що ця агенція має відношення до редакції, але це ж ще не редакція. По телефону нам порекомендували «залишити лист охороні – потім заберуть». А в нормальних організаціях зазвичай такі листи приймає секретар із фіксацією у книзі вхідних-вихідних документів. Можна було б надіслати рекомендованим листом, та знаючи, як працює пошта, чекали б відповіді до нових віників.
Тому скористалися електронною адресою, зазначеною на офіційній веб-сторінці газети.
І нам передзвонили!
Але не головний редактор.
Чомусь передзвонив Володимир Рибальченко, який з ходу почав атакувати.
Що, чесно кажучи, трохи збило з пантелику – ми розраховували на взаємне порозуміння та обопільну згоду, як виправити негатив по відношенню до Ліцею.
Але діалогу не вийшло. Професійно провівши телефонну розмову (що є, то є – це його хліб) пан Володимир навпаки примусив нас виправдовуватися, давши чітко зрозуміти, що не вони мають наводити докази правдивості своїх слів та цифр, а ми маємо довести правдивість своїх даних. Мовляв, загальне враження від матеріалу – суб’єктивний чинник, якщо говорити про щось – то лише про конкретні факти та цифри. Але ж саме загальне враження від публікації та стиль подачі матеріалу і спонукали нас звернутися до редакції. У них, мовляв, розмова з «батьками Максима» записана, і при необхідності вони її можуть оприлюднити, але лише на вимогу органів. (Якось останнє слово він вимовив чи тихіше, чи обережніше. Чи подумав – а чи не сказав що зайвого?).
Тому на моє питання – якщо я опублікую неправдиву інформацію про нього, то повинен буде відбілюватися він, чи я маю доводити? – пан Володимир відповів: «У нас в Україні свобода слова».
Тобто що хочу, те й пишу. А Ви потім відбілюйтеся.
Як у старому анекдоті про те, що донька судді – повія, хоча всі знають, що у нього син, але нехай спростовує.
Що будемо робити далі? А те, що й робили – вчителі навчатимуть дітей, випускаючи у світ переможців та призерів, батьки – допомагатимуть державі й надалі, вкладаючи свої кошти в своїх же чад. Кореспонденти й далі ганятимуться за «сенсаційними матеріалами», вважаючи себе Еркюлями Пуаро.
Хоча, на мій погляд, якісний репортаж про будь-який із провідних навчальних закладів міста приніс би набагато більше користі. Всім. І газеті, і педагогам, і дітям з батьками. І, в решті решт – державі. Звісно, якщо останній пункт цікавить доморощених журналістів, які себе позиціонують як «газета суб’єктивної журналістики». І навіть пишаються цим.
Володимир Градиський
Коментарі: 11 | Залишити коментар