17:18
До відзначення Дня пам’яті та примирення (8 травня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня)
09.05.2022 08:47
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
У 2004 році Генасамблея ООН у своїй резолюції до 60-ї річниці закінчення Другої світової запропонувала державам крім святкування своїх днів перемоги чи визволення, щороку починаючи з 2005 року відзначати один або два дні (8 і 9 травня) "як данину пам'яті всіх жертв Другої світової війни".
Україна, яка до 1991 року була частиною СРСР, отримала "у спадок" відзначення кінця Другої світової війни саме 9 травня. З часом цей день в Україні набув рис політизації і ознаменувався вуличним та інформаційним протистоянням проросійських і патріотичних сил, що провокувало конфлікти і наростання напруги у суспільстві.
Конфліктне сприйняття посилилось під час подій Євромайдану 2013-2014 років, окупації Криму Росією й початком війни на Донбасі. Проросійські сили активно використовували комуністичну символіку (в тому числі "георгіївські стрічки"), якою досі послуговувались під час мітингів на 9 травня. Наслідком цього став процес декомунізації і намагання дистанціюватися від дати 9 травня, яка слугувала одним із символів радянського минулого України та історичного зв'язку з РФ.
Після указу № 169/2015 від 24 березня 2015 року тодішнього президента України Петра Порошенка вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 та 9 травня. Відтоді офіційно 8 травня було встановлено в Україні "Днем пам'яті та примирення".
В указі зазначається, що нове свято встановлено "з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму...".
Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься за радянською традицією 9 травня.
15 травня 2015 року Порошенко підписав чотири закони, які назвали "декомунізаційним пакетом". Серед них і закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і заборону пропаганди їхньої символіки". Документи набули чинності 21 травня 2015-го.
16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва офіційно заборонив діяльність комуністичної партії, а 12 червня 2017 року президент України підписав закон про офіційну заборону використання на території України "георгіївської стрічки", який набрав чинності з 15 червня.
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є "1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо".
Дніпровський районний відділ м. Дніпра
філії Державної установи «Центр пробації»
у Дніпропетровській області
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Події та свята 1 травня
02.05.2022 09:37
Міжнародний день праці - свято, що відзначається в 143 країнах 1 травня або у перший понеділок травня.
Святкування є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Протести тривали й у наступні дні. 4 травня на площі Геймаркет невідомі кинули бомбу в лави поліцейських.
Хоча головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягала 15-20 год. на день), вимога його скорочення стала визначальною.
Страйки 1877 року, в яких брали участь десятки тисяч залізничників і металургів були придушені владою. Проте, вже на початку 1880-х років вони розгорнулися з новою силою, при цьому мали здебільшого мирний характер.
1886 року кількість робітників, що безпосередньо брали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день, досягла 500 тисяч. Центром руху за скорочення робочого дня був Чикаго. 1 травня того року до протестів трудівників Чикаго приєдналися робітники Нью-Йорка, Балтимора, Вашингтона, Мілуокі, Цинциннаті, Пітсбурга, Детройта та інші. Проте демонстрацію зірвали працедавці та представники влади, які сподівалися приглушити робітничий рух, знищивши його лідерів. Цей день став апогеєм боротьби за 8-годинний робочий день.
4 травня відбулася демонстрація на площі Хеймаркет як протест проти поліцейської розправи над мітингарями 3 травня, коли загинули 6 робітників, багатьох поранили. Демонстрація була мирною і вже добігала свого завершення, коли невідомі кинули бомбу в лави поліціянтів. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцаїв. Поліція почала стріляти, загинули 4 страйкарів. Поліція заарештувала анархістів - робітничих лідерів Чикаго. Вісьмох звинуватили у причетності до вибуху й засудили до страти на шибениці. Пізніше трьом із них замінили смертний вирок на 15 років каторги, інших стратили 11 листопада 1887.
1888 - з'їзд Американської федерації праці у Сент - Луїсі оголосив 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників.
14 липня 1889 - на II (Паризькому) конгресі II Інтернаціоналу після доповіді американських делегатів про робітничий рух у США було ухвалене рішення про організацію «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня (в пам'ять про травневі події 1886 року в Чикаґо).
1890 — Міжнародний день солідарності трудящих уперше відзначили в багатьох країнах світу (зокрема, в Галичині) — масовими мітингами, демонстраціями та страйками. У Відні, Празі, Кракові, Львові, Будапешті та багатьох інших містах Європи й Америки першотравневі заходи пройшло спокійно, у Парижі, Мілані, Турині дійшло до сутичок з поліцією та сотень заарештованих, а у Барселоні від жандармського обстрілу робітничої маніфестації загинуло де - кілька осіб.
З середини 1890-х років на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.
В радянських умовах першотравневі демонстрації набули офіційно - політичного характеру - на відміну від західних країн, де вони перетворилися в карнавальні дійства.
Наприклад, у Фінляндії 1 травня - це і шанс відзначити прихід весни, крім того з цією датою пов'язані численні веселі студентські традиції. Насправді майже кожен приймає участь в дії - Першотравень і вечір напередодні, являють собою найбільшу вечірку року. Люди скидають пил зі своїх білих кашкетів випускників гімназії, і учасники вечірки різного віку збираються в парках на пікнік.
Першотравень, традиційне свято студентів і робітників - це зустріч довгоочікуваної весни. Святкування починається ще напередодні Першого травня о шостій годині вечора, коли студенти миють статую німфи Хавіс Аманда, яка стоїть на Ринковій площі Гельсінкі, і надягають на неї головний убір абітурієнтів, прикрашену значком ліри білого кашкета з чорним козирком. Студенти одягаються в комбінезони, за кольором яких видно, хто на якому факультеті навчається. Незалежно від погоди, день Першого травня проводиться на пікніку з друзями. Політичні партії проводять першотравневі марші, в яких, проте, з кожним роком стає все менше учасників.
Характерними елементами першотравневого столу є «Сіма» — напій, приготований з лимона, темного цукру, дріжджів і води, а також печиво-хмиз.
В Україні День робітничої солідарності вперше відзначили у Львові в 1890 року.
День Праці також був державним святом і неробочим днем в Українській Народній Республіці.
У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності трудящих» було перейменовано на «День праці».
Дніпровський районний відділ м. Дніпра
філії Державної установи «Центр пробації»
у Дніпропетровській області
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Отримання соціальної допомоги під час воєнного стану та відновлення втрачених документи
21.04.2022 13:05
21.04.2022 в приміщенні Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області головним юристом сектору Слобожанського бюро правової допомоги Дніпропетровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Іриною Лабойко спільно з працівниками відділу проведено захід для засуджених, які перебувають на обліку в підрозділі на якому роз’яснено та доведено, як отримати соціальну допомогу та відновити втрачені документи під час воєнного стану.
Проінформовано, що Мінсоцполітики запевнило, що держава продовжить виплачувати призначені державні соціальні допомоги людям упродовж воєнного стану плюс один місяць після його завершення. Для цього Уряд прийняв постанову "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану" від 07.03.2022 р. № 214.
Виплата призначених державних соціальних допомог не зупинятиметься. Під час воєнного стану не потрібно звертатись за їх перепризначенням або підтвердженням права на їх отримання. До таких видів державних соціальних допомог відносяться: соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю, допомога при народженні дитини тощо.
Після скасування воєнного стану органи соцзахисту проінформують одержувачів про необхідність протягом одного місяця оновити документи, необхідні для того, щоб продовжувати отримувати допомогу.
Також, роз’яснено якщо втрачено паспорт, водійське посвідчення тощо під час воєнного стану, процедура відновлення документів трохи відрізняється від звичайного часу. Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року схвалив постанову, якою припинив надання адміністративних послуг на час воєнного стану. Надання адміністративних послуг буде відновлено протягом місяця після скасування воєнного стану.
У Державній міграційній службі оформити новий паспорт громадянина України неможливо. Натомість можна користуватися іншими документами, що засвідчують особу, а саме: закордонним паспортом громадянина України; е-паспортом громадянина України, який сформований у мобільному додатку “Дія” (як внутрішнім, так і закордонним); посвідченням водія.
Крім того, суб’єктам пробації роз’яснено, що у постанові Кабінету Міністрів України № 165 від 28 лютого 2022 року сказано, що документи на авто діятимуть навіть після закінчення їх терміну. Йдеться про посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та техпаспорт. Тому міняти ці документи під час воєнного стану не потрібно. Штрафи за прострочені документи не передбачено.
Дніпровський районний відділ
м. Дніпра філії Державної установи
«Центр пробації» у Дніпропетровській області
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
