Амур-Нижньодніпровський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя.
Поштова та фактична адреса: вул. Енеїди (Бажова), 26, м. Дніпро, 49024, моб. тел. +38 (097) 726-86-74, електронна пошта: [email protected], [email protected], офіційний вебсайт: https://www.probation.gov.ua.
01 березня 2024 року психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович прийняв участь у онлайн семінарі для фахівців на тему: «Сексуальна освіта для дітей із ментальними порушеннями» (кількість годин: 4 академічні години) та отримав сертифікат. Даний семінар був організований та проведений Президентом ГО «МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ ПСИХОЛОГІВ ТА КОНСУЛЬТАНТІВ ІЗ СЕКСУАЛЬНОЇ ОСВІТИ», консультантом із сексуальної освіти та сексуальної варіативності, фахівцем із психології сексуальності, магістром психології Журавським Максимом Валерійовичем.
Психосексуальний розвиток людини – це складний процес, який починається в ембріональному періоді онтогенезу, зі статевого диференціювання мозку плоду і закінчується статевою зрілістю, формуванням статевої самосвідомості (відчуття себе представником певної статі) та спрямованістю статевого потягу і сексуальної поведінки в результаті спільних зусиль природи і виховання.
Отже, як же відбувається психосексуальний розвиток дитини та які існують основні етапи?
У перший етап психосексуального розвитку відбувається формування статевої самосвідомості, дитина усвідомлює свою статеву приналежність, починає усвідомлювати особливості та відмінності двох статей: чоловічої та жіночої, розпочинається у парапубертатний період з 1,5 – 3 років та закінчується у 5 – 7 років. Цей період характеризується тим, що соціалізація ще обмежена, більшою мірою дитина бачить батьків, бабусь, дідусів, і визначення власної статі більшою мірою залежить від того, як поводиться споріднене оточення дитини. Дитина може ставити запитання, ця цікавість має заохочуватися батьками, дитина має бачити, чим відрізняється чоловік від жінки, хлопчик від дівчинки. У цей період дитина усвідомлює наявність двох статей, усе це проявляється і в іграх зокрема. Вікові рамки орієнтовні, кожна дитина формується по-різному, у кожній сім’ї можуть бути кілька дітей, і в кожної дитини буде різне психосексуальне формування.
Другий етап: формування стереотипу статево-рольової поведінки, відбувається усвідомлення та пізнання власної статевої ролі, засвоєння уявлень про те, як має поводитися «справжній чоловік» або «справжня жінка». Цей етап припадає приблизно з 5 – 7 до 10 років. На цьому етапі відбувається закладка, що має робити жінка, і що має робити чоловік, тому батькам важливо бути зразком для наслідування на цьому етапі. Крім цього, розширюється соціалізація дитини, зокрема, школа та інші гуртки через яку вона також може брати інформацію.
Третій етап: формування психосексуальних орієнтацій, відбувається максимальне функціонування ендокринної системи, зокрема статевих залоз, формується статевий потяг (лібідо) – від платонічного (обожнювання, платонічні мрії, фантазії, залицяння, платонічне спілкування, це переживання любові, романтики у фільмах, на цьому етапі ще немає жодних сексуальних сцен, дитина може закохуватися, причому закоханість може бути як у живу людину, так і в образ якийсь вигаданий) до еротичного (еротичні фантазії, еротичні ласки та ігри, бажання реалізуються у вигляді тілесних контактів, можуть бути дотики, поцілунки, любовні пестощі), а в подальшому до сексуального (сексуальні фантазії, початок статевого життя, поєднання сексуальних зв’язків із періодами стриманості та мастурбації, формуються ерогенні зони, з’являється перший оргазм, партнерська практика). Всі ці етапи включають у себе статеве (10 – 18 років) та біологічне «дозрівання» (до 26 років). Але розвиток деяких процесів у головному мозку – мислення, уява, креативність (здатність до творчості) – тривають усе життя.
У рамках інформативного та практичного заняття було висвітлено багато проблемних питань, зокрема, що говорити дитині до 4-х років? Як розмовляти з дитиною про питання статевого виховання? Як відповідати коли дитина починає проявляти цікавість до тіла, сексуальності та питань процесу розмноження (звідки беруться діти тощо)? Як реагувати на прояви підліткової сексуальності тощо?
Що ж таке ментальні порушення та які існують розлади аутистичного спектру у дітей?
Ментальні порушення – це важке порушення психічного розвитку, при якому, насамперед страждає здатність до соціальної взаємодії та поведінки. У таких дітей відзначаються порушення інтелектуального розвитку, що виникають на ранніх етапах розвитку. Діти з ментальними порушеннями мають низку специфічних особливостей, які проявляються: у відставанні термінів і темпі розвитку; інертності, пасивності, які відмічаються в усіх сферах життєдіяльності дитини; істотному недорозвитку моторних і мовленнєвих функцій; несформованості когнітивної діяльності; примітивності інтересів, потреб, мотивів; зниженні пізнавального інтересу; порушенні емоційно-вольової сфери. Ступінь прояву цих порушень коливається від легких до глибоких форм.
Розлади аутистичного спектра (ASD – Autism Spectrum Disorders), ця група включає:
• Аутизм: впливає на соціальні навички, спілкування та поведінку (сексуальна поведінка дитини може бути не передбачувана, наприклад: дитина аутист може почати раптово кричати, їй може хтось сподобатися, вона може це проявити у вигляді крику та може швидко підбігти з метою обійняти іншу дитину, але може замість обіймів почати її бити руками, тобто виявляти агресію, бо дитина не зможе до кінця зрозуміти, що з нею відбувається).
• Синдром Аспергера: впливає на соціальну взаємодію та інтереси (діти та дорослі, які мають даний синдром часто страждають від нерозуміння свого тіла особливо якщо вони відчувають сексуальне збудження).
• Синдром Ретта (цереброатрофічна гіперамоніємія): психоневрологічне спадкове захворювання, що призводить до важкої форми розумової відсталості, яке здебільшого трапляється у дівчаток, впливає на спілкування та координацію рухів (характерним для цього стану є стереотипні, одноманітні рухи рук, їхнє потирання, заламування, які, при цьому, не носять цілеспрямованого характеру, спостерігається низький психологічний тонус, обличчя дитини поступово набуває сумного, «неживого» виразу, погляд стає розфокусованим або спрямованим в одну точку перед собою, рухи стають загальмованими, з’являються судомні напади).
Статеве (сексуальне) виховання є важливою складовою розвитку дітей з ментальними порушеннями. Вони також потребують розуміння, підтримки та інформованості в цій сфері, подібно до своїх однолітків. Слід зазначити, що сексуальна освіта є важливою для цієї категорії дітей, оскільки:
1) Cтатеве виховання допомагає дітям з ментальними порушеннями розвинути розуміння свого тіла, його функцій і змін, які відбуваються в період статевого дозрівання. Це дає їм змогу відчути себе більш впевнено й усвідомлено у своєму тілі. Знання про фізичні зміни та можливі проблеми, пов’язані зі статевою сферою, допомагає підліткам із ментальними порушеннями ухвалювати усвідомлені рішення та піклуватися про своє здоров’я.
2) Cтатеве виховання навчає дітей з ментальними порушеннями навичок свідомих і здорових стосунків. Вони вчаться встановлювати кордони, розуміти власні емоції та емоції інших людей, а також спілкуватися і взаємодіяти з протилежною статтю. Це важливо для того, щоб підлітки з ментальними порушеннями могли будувати здорові та взаєморозуміючі стосунки у майбутньому.
3) Cтатеве виховання допомагає дітям з ментальними порушеннями розвинути знання про сексуальну безпеку та запобігання небажаній вагітності або зараженню статевими інфекціями. Крім того, ці діти можуть бути більш уразливими перед можливістю стати постраждалими від сексуального зловживання. Сексуальна освіта може надати їм знання та навички, які зможуть допомогти їм розпізнати небезпеку та захистити себе у слушний час.
4) Статеве виховання вчить дітей з ментальними порушеннями поваги до себе та інших людей. Вони розуміють важливість згоди, різних форм сексуальності та гендерної рівності. Ці принципи сприяють створенню більш толерантного та інклюзивного суспільства.
Необхідно зазначити, що статеве виховання для підлітків з ментальними порушеннями має бути адаптоване до їхніх індивідуальних потреб і здібностей. Воно має бути подане у доступній і зрозумілій формі, з використанням візуальних та аудіовізуальних матеріалів та засобів, ігор, рольових вправ тощо. Такий підхід допоможе їм краще засвоїти інформацію та застосовувати її на практиці. Статеве виховання є невід’ємною частиною розвитку дітей з ментальними порушеннями. Воно сприяє їхньому емоційному, фізичному та соціальному благополуччю, а також зміцнює їхню самоповагу та здатність ухвалювати поінформовані рішення. Це допомагає їм стати активними учасниками суспільства та будувати нормальні стосунки, - зазначив психолог.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
21 лютого 2024 року психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович та волонтер пробації Лисенко Олександр Миколайович провели просвітницький захід присвячений Міжнародному дню рідної мови. До даного заходу охоче долучилися суб’єкти пробації та працівники відділу пробації.
Щороку 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Його було проголошено на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у листопаді 1999 року, його відзначають у всьому світі з 2000 року з метою заохочення мовного та культурного розмаїття і багатомовності, а також захисту мов, які зникають. Цю дату було обрано на знак пам’яті подій, що сталися 21 лютого 1952 року, коли в Дацці, столиці Бангладеш, від куль поліцейських загинули студенти - учасники демонстрації, які вийшли на протест з метою захисту своєї рідної мови бенгалі. Протестувальники вимагали визнати її однією з державних мов країни.
Згідно з методологією Всесвітнього атласу мов (World Atlas of Languages) існує 8324 мови, розмовних або жестових, які задокументовані урядами, державними установами та академічними колами. З них близько 7000 мов на нашій планеті все ще використовуються. Неможливо визначити точну кількість мов, які зникли за всю історію людства. Тільки у період з 1950 по 2010 роки вимерли 230 мов, а у третини мов світу залишилося менше одного носія. Кожні два тижні мова помирає зі своїм останнім носієм, до 50 % із них, за прогнозами вчених, зникнуть до наступного століття.
У Міжнародний день рідної мови світовій спільноті нагадують, що всі мови визнають рівними, бо кожна з них унікальним чином відповідає призначенню людини, і кожна являє собою живу спадщину, до якої ми маємо серйозно ставитися й оберігати. Кожен народ - це неповторна культура, історія, традиції, спосіб життя, гумор, і звичайно ж, мова. День рідної мови - це свято, що нагадує кожному про право думати та говорити рідною мовою, - зазначив психолог відділу.
Відповідно до ст. 10 Конституції України держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ч. 2 ст. 24 Конституції України). Згідно ч. 5 ст. 53 Конституції України громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
У цивілізованому суспільстві мовне розмаїття - це не джерело розколу, а перспективна перевага в умовах сучасного світу. Кожній країні потрібно знати, поважати і розуміти культуру, мову, звичаї сусідніх держав з якими вони мають спільні кордони, торгівельні відносини тощо. У кожному регіоні, у кожному народі є свої особливості. Якщо їх розуміти, правильно вибудовувати взаємини, то ці чинники починають допомагати. А якщо силою спробувати викорінити мову, змусити людей відмовитися від звичного укладу життя - опір, невдоволення неминуче, - зауважив волонтер пробації.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
13 лютого 2024 року психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович успішно пройшов навчальний курс з підвищення професійної кваліфікації за напрямом: «Психологічне консультування з метафоричними асоціативними картами» з 16.01.2024 по 13.02.2024 (Обсяг курсу – 30 академічних годин, 1 кредит ЄКТС) та отримав сертифікат. Заняття проводила президентка Міжнародної психологічної асоціації проективних методик, дипломована практична психологиня, клінічна психологиня, психотерапевтка, професійна коучиня ECF, сертифікована фахівчиня з роботи з МАК, сертифікована ведуча психологічних ігор Шабловська Ольга Зіновіївна.
Метафоричним асоціативним картам більше 40 років - 1975 року канадський мистецтвознавець і художник, психотерапевт Елі Раман, бажаючи винести мистецтво з галерей і наблизити його до людей, створив першу колоду карт під назвою "О" або "OH" (англ. - здивування). 1983 року німецький психотерапевт Морітц Егетмейер (Moritz Egetmeyer), з яким познайомився Елі Раман, розгледів у картах "О" настільки довго шуканий інструмент, за допомогою якого можливо підштовхнути клієнта до відвертої розмови про себе і свої проблеми – так виникли Метафоричні асоціативні карти. Психотерапевт Джозеф Шліхтер розробив правила і принципи використання карт як психологічного інструменту. У професійних колах МАК називають по-різному: О-карти, проективні карти, терапевтичні карти, метафоричні карти, асоціативні карти, метафоричні асоціативні карти тощо. Зараз існує понад 300 тематичних карткових наборів, серед них є і такі, що створені спеціально для дітей та підлітків.
Метафоричні асоціативні карти (МАК) - це набір картинок завбільшки з гральну карту або листівку, що зображують людей, їхні взаємодії, життєві ситуації, пейзажі, тварин, предмети побуту, абстрактні картини.
Деякі набори карт поєднують картинку з написом, інші включають окремо карти з картинками і карти зі словами. Поєднання слів і картин створює гру смислів, що збагачується при поміщенні в той чи інший контекст, вивчення однієї або іншої теми, актуальної для клієнта в теперішній час.
Спочатку метафоричні асоціативні карти є проективною методикою: важливий не закладений спочатку психотерапевтом у цю картинку сенс, а душевний відгук кожного клієнта на картинку, яка йому попалася.
Господар карти є господарем історії, автор розповіді про цю картинку. В одній і тій самій картинці різні люди побачать абсолютно різні образи, або феномени, і у відповідь на цей стимул (візуальний образ) кожен винесе свій внутрішній зміст актуальних переживань. Більш того, у різні періоди життя і в контексті різних тем асоціації і тлумачення того, що відбувається на картинці, відрізнятимуться навіть в однієї і тієї самої людини. З цього погляду колода асоціативних карт невичерпна: кількість комбінацій тем роботи і картинок нескінченна.
Метафоричні асоціативні карти дають змогу швидко і наочно отримати необхідний обсяг інформації для якісної роботи з клієнтом, діагностувати його проблему, прояснити й усвідомити актуальні переживання і потреби клієнта, його незавершені внутрішні процеси.
Метафоричні асоціативні карти є унікальною проективною методикою для роботи з різною проблематикою як індивідуально, так і у груповому режимі з найширшим спектром застосування, від психотерапії до сімейної гри, від бізнесу до театру. Карти стимулюють творчий потенціал і комунікацію, а також можуть використовуватися як гра.
Метафоричні асоціативні карти дають змогу здійснити обхід раціонального мислення, зняти захист і внутрішній опір, створити умови для діалогу між зовнішнім і внутрішнім світом людини, допомагають реконструювати травматичну подію, сформулювати і висловити її словами, або - вербалізувати, що саме по собі створює терапевтичний ефект.
Головний плюс метафоричних асоціативних карт - це простота використання і безпека для клієнта, що знижує його внутрішній опір. Образ має первинний характер у формуванні свідомості людини, тому звернення до образу інтернаціональне (карти - інтернаціональні) і спрацьовує для людей будь-якого віку і ментальності, з будь-яким рівнем інтелектуального розвитку. Образ глибоко на підсвідомості. Потік асоціацій виникає обов’язково, і часом нестримно. Під час роботи із зоровим образом у клієнта відсутня або значно знижена свідома цензура, це полегшує роботу з його внутрішніми підсвідомими конфліктами. Ігрова форма роботи також прибирає внутрішню напругу й опір клієнта - це тільки гра!
На підсвідомості ми пам’ятаємо все, що з нами відбувалося, але не завжди це усвідомлюємо. Слідом за образом спливають асоціації, пов’язані з ним у підсвідомості, і цей потік асоціацій, запущений відбитком нашого життя, дає змогу переглянути наш внутрішній "фотоальбом". До кожного образу прикріплені емоції, почуття, цінності, переконання. Карта відіграє роль
штовхаючої дошки у світ уяви, у який ми, "раціонали", вкрай рідко заходимо. Із внутрішнього поля цієї фантастичної реальності людина може під іншим кутом зору побачити зовнішнє і переосмислити його, тобто запускається коло перетворення. Тобто карти дозволяють створювати безпечне екологічне поле для діалогу між зовнішнім і внутрішнім світом клієнта.
Розглядаючи наш внутрішній «фотоальбом», ми реконструюємо події. Вербалізація події є терапією, карти дають можливість безпечно говорити про наболіле. Вихід на метафоричний рівень осмислення подій дає змогу "помістити" їх в інші слова, не попередні. Нові слова дають змогу бачити ці події вже інакше. Погляд "по-новому" веде до іншого рішення. Реконструкція психотравмуючих подій на картах дає змогу уникнути додаткової ретравматизації людини, запускає її внутрішні процеси самозцілення, створюють безпечний контекст пошуку і моделювання рішення, запускають процеси пошуку свого унікального шляху виходу з кризи.
Метафоричні асоціативні карти використовуються за наступними напрямками роботи:
• комунікаційні ігри та тренінги;
• створення позитивної (безпечної) обстановки, в якій може здійснюватися комунікація та обмін думками без оціночних суджень;
• тренінг позитивного мислення;
• розвиток інтересу до самовивчення і саморозвитку;
• актуалізація особистісного зростання;
• корекція і терапія міжособистісних відносин;
• терапія подружніх стосунків;
• терапія дитячо-батьківських відносин;
• допомога у вирішенні конфліктів;
• робота з лінією часу, моделювання та дослідження будь-яких процесів у минулому і майбутньому;
• реабілітаційна робота;
• опрацювання і терапія травм;
• робота з посттравматичним синдромом;
• допомога в подоланні стресів;
• опрацювання і терапія страхів;
• робота з психосоматичними явищами;
• робота зі сновидіннями і фантазіями;
• розвиток творчого потенціалу дітей і дорослих;
• бізнес-консультування тощо
Працювати з картами можна по-різному, наприклад:
- "наосліп", коли ви рандомно (випадково) витягаєте карту з колоди;
- "у відкриту" - коли берете карту, яка більше відгукується вам.
У будь-якому разі, перед тим як дістати карту, потрібно проговорити запит, з яким ви звертаєтеся.
Існують різні види карт. Давайте розберемося, у чому особливості деяких з них. Універсальні карти: зображення на них можуть бути найрізноманітнішими - природа, люди і ситуації, їжа. Універсальні карти застосовують для роботи зі всілякими запитами.
Персоніфіковані: на персоніфікованих картах зазвичай намальовані люди, тварини та інші образи. Людина бачить персонаж, називає його властивості, а потім привласнює їх собі. Персоніфіковані карти використовують для роботи з емоціями, особистісними якостями, реакціями людини.
Ресурсні: назва говорить сама за себе - ці карти допомагають знайти ресурс, впевненість, знайти мотивацію. На цих картах можуть бути зображені пейзажі, сценки з життя, абстракції.
Спеціальні: це колоди, які психологи використовують для роботи з певними запитами, наприклад із травмою, кризою, проблемами в сім’ї. Малюнки на спеціальних картах відповідають спрямованості запиту.
Багатьох людей також цікавить питання, чи існує різниця між МАК і гадальними картами, такими як Таро або Оракул-карти. МАК і ворожильні карти схожі тільки зовні - в обох випадках це невеликі за розміром карти, що складені в колоду і поміщаються в одній руці. Але вони виконують різні й навіть протилежні функції, а саме:
- Ворожка (або яка позиціонує себе як ясновидиця) багато говорить і сама інтерпретує значення карт. А психолог більше слухає і лише ставить супровідні запитання, якщо потрібно підтримати людину, спрямувати її, щоб та сама побачила асоціації на карті.
- Ворожка дивиться на карти і дає поради та вказівки - що робити, куди йти, до чого готуватися. Психолог нічого не радить, ні на чому не наполягає. Клієнт сам повинен прийти до відповіді.
- Ворожка за допомогою карт може нагнітати ситуацію, залякувати і заплутувати людину. Психолог, навпаки, допомагає зробити вибір, розібратися у собі та упорядкувати почуття і думки.
Метафоричні асоціативні карти - це метод вивчення і корекції особистості. Метою є психодіагностика життєвих проблем, знаходження рішень і внутрішнього ресурсу людини для подолання завдань, що постають. У роботі цього методу одночасно задіяно свідомість та підсвідомість людини. Цей метод діагностики дає змогу клієнту використовувати не тільки розум і логіку, тобто ліву півкулю мозку, а й праву, яка відповідає за абстрактне мислення і творчість, це - візуальний, аудіальний і кінестетичний канали. У роботу включені і збалансовані обидві півкулі мозку, за рахунок цього людина виймає з глибин своєї підсвідомості набагато більше інформації для з’ясування причин своїх проблем, і ключові моменти для їх вирішення, - зазначив психолог відділу.
Коментарі: 0 | Залишити коментар