19 липня 2024 року психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, правознавець Едуард Абашія провів робочу виїзну зустріч з адвокатом та правозахисником Юрієм Скрипніком. Дана зустріч була присвячена темі: «Основні принципи та стандарти поводження із засудженими, в’язнями, пацієнтами спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, які скоїли суспільно небезпечні діяння».
В рамках зустрічі були підняті та визначені ключові моменти, а саме:
Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законами України і встановлених вироком суду.
Правовий статус засуджених іноземців і осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус засуджених визначається законами України, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Дискримінація засуджених за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняється.
Правовий статус засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також засуджених, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, визначається законами України з урахуванням умов їх утримання, визначених чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Усі ув’язнені користуються повагою, тому що в них є гідність і значущість, як людей. Не допускається жодної дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, народження або за іншою ознакою.
Бажано також поважати релігійні переконання та культурні традиції тієї групи, до якої належать ув’язнені, у всіх випадках, як цього вимагають місцеві умови.
Тюрми несуть відповідальність за утримання ув’язнених і захист суспільства від правопорушень у відповідності з іншими соціальними завданнями будь-якої держави та її основними обов’язками у сприянні добробутові і розвиткові всіх членів суспільства.
За винятком тих обмежень, необхідність яких надто обумовлена фактом ув’язнення у в’язницю, всі ув’язнені користуються правами людини та фундаментальними свободами, викладеними у Загальній декларації прав людини (995_015), Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права (995_042), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (995_043) і Факультативному протоколі до них (995_086) (Резолюція 2200 A(XXI) Генеральної Асамблеї, Додаток), а також іншими правами, які викладені в інших пактах Організації Об’єднаних Націй.
Усі ув’язнені мають право брати участь у культурній і просвітній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток людської особистості.
Необхідно створювати умови, які дають в’язням можливість займатися корисною оплачуваною працею, що полегшить їх реінтеграцію на ринку робочої сили їх країн і зобов’яже їх надавати фінансову допомогу своїм сім’ям і родичам.
Ув’язнені користуються медичним обслуговуванням, яке є в даній країні, без дискримінації у зв’язку з їх юридичним станом.
З участю і при сприянні громадських і cоціальних інститутів, з належним урахуванням інтересів потерпілих створюються сприятливі умови для реінтеграції колишніх в’язнів у суспільство в найбільш сприятливих умовах.
Викладені вище принципи застосовуються без упередженості.
Суб’єкти пробації користуються всіма правами людини і громадянина, передбаченими Конституцією України, крім обмежень, визначених законами України і встановлених рішенням суду.
Суб’єкти пробації мають право на:
• участь у підготовці досудової доповіді;
• участь у складенні індивідуального плану роботи із засудженим;
• роз’яснення своїх прав та обов’язків;
• отримання інформації про умови відбування покарання та здійснення органом пробації нагляду;
• отримання інформації про можливу допомогу і консультації;
• участь у програмах і заходах, що організовуються органом пробації;
• дотримання правового режиму інформації з обмеженим доступом;
• оскарження рішень, дій або бездіяльності персоналу органу пробації.
Уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень забезпечує:
• здійснення нагляду за засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей до трьох років;
• виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських і виправних робіт, пробаційного нагляду;
• реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду;
• проведення соціально-виховної роботи із засудженими, до яких застосовано пробацію;
• здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;
• направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів у порядку, визначеному статтею 57 цього Кодексу;
• здійснення інших визначених законодавством заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень;
• здійснення контролю за виконанням засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду обов’язку використовувати електронний засіб контролю та нагляду на визначений судом строк.
Особи, яким надається психіатрична допомога, мають права і свободи громадян, передбачені Конституцією України та законами України. Обмеження їх прав і свобод допускається лише у випадках, передбачених Конституцією України, відповідно до законів України.
Особи, яким надається психіатрична допомога, можуть піклуватися про захист своїх прав та свобод особисто або через своїх представників у порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України.
Під час обговорення також було зауважено, що серед найбільш поширених порушень та зловживань, які допускають спеціальні заклади з надання психіатричної допомоги, є:
• порушення строків огляду пацієнтів комісією лікарів-психіатрів та подачі в територіальні суди заяв щодо припинення, продовження або про зміну застосування примусових заходів медичного характеру;
• порушення строків тримання пацієнтів;
• зайва і необґрунтована бюрократія;
• пахабне та упереджене ставлення до відвідувачів;
• створення перешкод для зустрічей з підзахисними (пацієнтами), затягування часу, годинами, а то й протягом дня, працівники закладу змушують відвідувачів чекати біля контрольно-пропускного пункту тощо.
Особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на:
• поважливе і гуманне ставлення до них, що виключає приниження честі й гідності людини;
• отримання інформації про свої права, пов’язані з наданням психіатричної допомоги;
• одержання психіатричної та соціальної допомоги, соціальних послуг в умовах, що відповідають вимогам санітарного законодавства, одержання допомоги з боку благодійних та громадських організацій;
• відмову від надання психіатричної допомоги, за винятком випадків її надання в примусовому порядку, передбаченому законом;
• усі види медико-санітарної допомоги (у тому числі санаторно-курортне лікування) за медичними показаннями;
• одержання психіатричної допомоги в найменш обмежених, відповідно до їх психічного стану, умовах, якщо можливо, за місцем проживання цих осіб, членів їх сім’ї, інших родичів або законних представників;
• перебування в закладі з надання психіатричної допомоги лише протягом строку, необхідного для обстеження та лікування;
• попередню письмову згоду або письмову відмову в будь-який час від застосування нових методів діагностики і лікування та лікарських засобів чи від участі у навчальному процесі;
• безпечність надання психіатричної допомоги;
• безоплатне надання медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, а також безоплатне або на пільгових умовах забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• безоплатну юридичну допомогу з питань, пов’язаних з наданням їм психіатричної допомоги;
• альтернативний, за власним бажанням, психіатричний огляд та залучення до участі в роботі комісії лікарів-психіатрів з питань надання психіатричної допомоги будь-якого фахівця, який бере участь у наданні психіатричної допомоги, за погодженням з ним;
• збереження права на жиле приміщення за місцем їх постійного проживання протягом часу надання їм стаціонарної психіатричної допомоги;
• особисту участь у судових засіданнях, висловлення своєї думки щодо висновків лікарів-психіатрів у судовому засіданні при вирішенні питань, пов’язаних з наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв’язку з цим їх прав;
• відшкодування заподіяної їм шкоди або шкоди їх майну внаслідок незаконного поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги чи закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціального навчального закладу чи внаслідок незабезпечення безпечних умов надання психіатричної допомоги або розголошення конфіденційних відомостей про стан психічного здоров’я і надання психіатричної допомоги;
• одержання винагороди за фактично виконану роботу нарівні з іншими громадянами.
Особи під час перебування у закладі з надання психіатричної допомоги, закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, мають право на:
• спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку закладу з надання психіатричної допомоги;
• повідомлення будь-якої особи за своїм вибором про надання їм психіатричної допомоги;
• забезпечення таємниці листування при відправці та отриманні будь-якої кореспонденції;
• доступ до медіа;
• дозвілля, заняття творчою діяльністю;
• відправлення релігійних обрядів, додержання релігійних канонів;
• звернення з питань надання психіатричної допомоги безпосередньо до керівника або завідуючого відділенням закладу з надання психіатричної допомоги, закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або навчального закладу для спеціального навчання з питань надання психіатричної допомоги, соціального захисту, соціальних послуг, виписки із закладу з надання психіатричної допомоги, закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або навчального закладу для спеціального навчання та додержання прав, передбачених цим Законом;
• допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню або пенсію згідно з законодавством.
Незалежно від виду ПЗМХ керівництво СЗНПД забезпечує реалізацію прав пацієнтів, передбачених ст. 25 Закону України «Про психіатричну допомогу», а також права пацієнтів:
• розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, за винятком заборонених до використання;
• вести телефонні розмови та користуватися глобальною мережею Інтернет (за власний рахунок);
• одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі;
• придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування;
• розпоряджатися вільним часом згідно з розпорядком дня;
• перебувати щодня на свіжому повітрі не менше ніж дві години;
• отримувати освіту відповідно до законодавства про освіту;
• користуватися послугами захисника та іншого законного представника;
• мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них (щодо пацієнтів, до яких застосовано ПЗМХ у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом).
Особи під час перебування у закладі з надання психіатричної допомоги або закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, мають також права, які за рішенням лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) в інтересах захисту їх здоров’я чи безпеки, а також в інтересах здоров’я або безпеки інших осіб можуть бути обмежені:
• приймати відвідувачів наодинці;
• придбавати і використовувати предмети повсякденного вжитку;
• перебувати на самоті.
Рішення про обмеження прав осіб, яким надається психіатрична допомога, фіксується у медичній документації із зазначенням строку його дії та може бути оскаржено до суду.
Забороняється залучення осіб, яким надається психіатрична допомога, до примусової праці.
Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги (далі – СЗНПД) – заклад з надання психіатричної допомоги, в якому застосовуються стаціонарні види примусових заходів медичного характеру (далі – ПЗМХ), передбачені Кримінальним кодексом України.
ПЗМХ у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом – вид ПЗМХ та психіатричної допомоги, за якого особа, перебуваючи в СЗНПД, може самостійно, без супроводу медичного працівника залишати палату, відділення та СЗНПД;
ПЗМХ у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом – вид ПЗМХ та психіатричної допомоги, за якого особа, перебуваючи в СЗНПД, може самостійно, без супроводу медичного працівника залишати палату та відділення. Виходити за межі СЗНПД самостійно, без супроводу медичного працівника пацієнтам заборонено;
ПЗМХ у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом – вид ПЗМХ та психіатричної допомоги, за якого особа, перебуваючи в СЗНПД, може самостійно залишати палату та не може самостійно, без супроводу медичного працівника залишати відділення. Виходити за межі СЗНПД пацієнтам заборонено, крім випадків участі в судовому засіданні.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Едуард Абашія інформує про наступне. День Нельсона Мандели, також відомий як День Мандели - міжнародне свято на честь революціонера Нельсона Мандели, яке відзначається щорічно в день його народження, 18 липня. День був офіційно встановлений Організацією Об’єднаних Націй у листопаді 2009 року, а перше святкування Дня Мандели відбулося 18 липня 2010 року.
Міжнародний день Нельсона Мандели щороку проливає світло на спадщину людини, чиї монументальні досягнення змінили XX століття і визначили XXI. Його цінності та рішучість - глибока відданість правам людини, свободі та справедливості - є предметом роздумів і джерелом натхнення для інших. Мандела виступав за законну гідність і рівність кожної живої людини, а також заохочував до взаємодії та солідарності через усі кордони. Його невпинне прагнення до рівності було паралельно з його статусом "батька-засновника" миру в Південній Африці.
Нагадуємо, Мандела помер 5 грудня 2013 року. Більшу частину свого життя він провів у в’язниці за участь в кампанії із захисту прав чорношкірого населення ПАР.
Нельсон Мандела залишається символом сили, що чинить опір гнобленню. У часи нестабільності та неспокою спадщина Мандели вчить кожного обирати гідність, а не приниження, говорити про несправедливість і прощати, а не ненавидіти. Одного разу Нельсон Мандела сказав: «Бути вільним - це не просто скинути з себе кайдани, а жити так, щоб поважати і примножувати свободу інших». У 2014 році Генеральна Асамблея ООН заснувала Премію Нельсона Мандели - нагороду, що відзначає досягнення у служінні людству, - зазначив психолог.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
16.07.2024 року куратор пробаційної програми, психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Едуард Абашія провів заняття з суб’єктом пробації за пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».
Мета програми - досягнути позитивних змін у поведінці суб’єкта пробації шляхом розвитку навичок саморегуляції психоемоційних станів, управління гнівом та агресивною поведінкою, розширення інструментів ефективної взаємодії, формування готовності дотримуватися соціально прийнятних норм та ненасильницьких моделей поведінки.
Програма розроблена на засадах когнітивно-поведінкової терапії. Когнітивно-поведінкові втручання базуються на тому, що:
• спосіб мислення впливає на наші почуття та поведінку;
• зміна поведінки відбувається шляхом зміни способу мислення та змісту думок;
• на процес мислення можна впливати, впливаючи необхідним чином на поведінку;
• у формуванні поведінки важливу роль відіграє оточення.
З позицій когнітивно-поведінкового втручання – поведінка може суттєво впливати на думки та емоції людини, а змінюючи поведінку та дії, людина може змінювати свої думки й емоції, - зазначив психолог.
Коментарі: 0 | Залишити коментар