09:29
Троллейбусам новую жизнь
01.10.2015 13:03
Одну и ту же картину изо дня в день можно наблюдать в маршрутках Днепропетровска. На просящий, а иногда и на требовательный вопрос «Льготника возьмёте?» практически один и тот же стереотипный ответ: «Уже есть». Иди, мол, родимый побираться в другое место. А тут нужны граждане платёжеспособные. Ещё как платёжеспособные!
Отучившись девять лет в Днепропетровске, начиная с 1986 года, мне и в голову не приходило экономить на транспорте. Пятачок на проезд. Копейки. В месяц набегало, ну, может, рубля два. От силы. А сегодня пятёрочка в одну сторону, пятёрочка в другую. Вот и червончик набежал. А если ещё и по дороге куда заскочить, по делу мотнуться. Двадцатка минимум. Да, в среднем, тридцать дней в месяц. От трёхсот до шестисот гривен с пассажира! Миллионов сто пятьдесят в одном только Днепропетровске горожане отдают «перевозчикам», которые бесконечно борются за пассажира, при этом жалуются на дороговизну, разбитые дороги. И, в общем-то, они тоже правы! Цена бензина уже неподъёмная, а ещё зарплата водителям, диспетчерам. Да ещё налоги уплатить. Себя, родимых, не забыть.
Вот и платим мы приличные деньги за проезд в битком набитых, давно отбегавших свой «срок» в Европах - «спринтерах». Жёстких и шумных «богданах» и «газелях». И даже в переделанных под «пассажирские», а на самом деле грузовых маршрутках, где летом обливаешься потом от жары, а зимой стучишь зубами от тряски и холода.
И так уже двадцать лет: на словах – за инновации, а на деле за тендеры! Для всё тех же владельцев изношенного ширпотреба. Нет выхода? Думаю, есть! И это не «социальные маршрутки», по завязку набитые «благодарными» избирателями, которые движутся по маршрутам всего три месяца в пять лет, благодаря щедротам различных кандидатов в депутаты!
А где же хотя бы днепропетровские троллейбусы производства ЮМЗ? Дорого? Не платят? Возможно.
Хотя вообще то, если верить информации мая 2014 года: «13 трамвайных и 17 троллейбусных маршрутов обеспечивают перевозку 290 тысяч пассажиров»! ЕЖЕДНЕВНО. Из них 62 процента – льготники. По данным на май 2015 года электротранспорт перевозит ежедневно уже 410 тысяч пассажиров! При этом проезд оплачивают 250 тысяч.
Даже не знаю, чему верить. Может, и правда до половины пассажиров перевозит в Днепропетровске электротранспорт? Уверен, что нет. Ведь взглянув на имеющийся в городе троллейбусный парк, (http://pridntroll.narod.ru/dnepr/dp_trolley.htm) , можно легко убедиться, что из 132 троллейбусов треть - в постоянном ремонте. Более или менее новых (это двадцатилетних старичков) - 86. Действительно новых троллейбусов… один! Производства ЮМЗ, марка Е186. При этом не сложно найти фото этого троллейбуса 2003 года, когда он поступил на эксплуатацию в троллейбусный парк Днепропетровска.
Вообще, таких троллейбусов в Украине эксплуатируются единицы. И дорого, и недоработан. Но ведь если их не закупать, они так и останутся недоработанными диковинками. При этом даже не наших дорогах, а в истории, в том числе некогда ведущего предприятия авиакосмической отрасли Украины, рабочий график которого уже в октябре переводится на однодневку. Завод на однодневку, рабочих – на улицу. И это при том, что одних только долгов по зарплате набралось на 80 миллионов гривен! А мы так и будем закупать для СВОИХ ПАССАЖИРОВ европейский транспортный «секонд хэнд», мечтая о «красивой, европейской стране».
А ещё вспоминая о тракторах и сельхозмашинах, некогда производимых на ЮМЗ, а сейчас заменённых на технику ближнего и дальнего зарубежья по неподъёмным рыночным ценам. Спутникам и ракетам успешно продаваемых десятки лет за валюту даже в США и Россию, а ныне в одночасье ставшими не нужными ни тем, ни другим нашим «партнёрам».
Главное, работа вроде идёт: «Сейчас заканчиваются работы по закольцовке маршрута троллейбуса №19 по Запорожскому шоссе до ул. Паникахи. Там монтируются металлические опоры, и устанавливается контактная сеть. С 1-го числа троллейбус уже будет ходить по новому маршруту», - отчитался в конце сентября 2015 года один из кандидатов в днепропетровские мэры.
Но жители жилого массива Тополь не слишком спешат на этот маршрут. Ведь, во-первых, маршрут введён ещё при СССР, когда работали два десятка заводов по 19-му маршруту. А сейчас им почти не пользуются, даже пенсионеры предпочитают не дожидаться «идущего по кругу» троллейбуса, а просятся в маршрутки. Во-вторых, маршрут должен действительно стабильно - ходить с интервалом от 5 до 15 минут, а не с получасовыми дырками (например, седьмой троллейбусный маршрут официально идёт с интервалом в 45 минут). И, в-третьих, для того что бы хоть куда- то на троллейбусе или трамвае доехать (рынки, мегамаркеты и.д.), обязательно надо делать пересадку! Сейчас все маршруты стремятся к мегамаркетам или центру! А вот троллейбусные и трамвайные маршруты по правобережью в лучшем случае проходят в полукилометре от центральных улиц, в то время как центр города просто забит маршрутками!
То же и с метро. Пассажир стремится к центру, и старается не связываться с промежуточным транспортом.
Но это только один аспект. Пассажира надо приучить: пять-десять минут, и не надо переплачивать за маршрутку – есть более дешёвый, экологически чистый, и, конечно, намного более комфортабельный троллейбус. Скажем, за пять лет обеспечить пять «спальных» районов. Это что – не реально?
Ещё и как реально, и даже деньги можно найти. Скажем КП «Дніпропетровський горелектротранспорт» получило за пять месяцев 2015 года всего 6,22 миллиона гривен за перевозку «льготников». А сколько ему реально должны были возместить, просто не понятно, ведь толком методики подсчёта перевезённых пассажиров льготных категорий просто нет. При этом город «поддержал» транспортников сорока миллионами гривен, которые вполне можно было бы направить на ЮМЗ. Поддержать и НАШИХ горожан, и НАШЕ легендарное предприятие. И вернулись бы эти же деньги городу, но уже готовыми троллейбусами, которые приносили бы ежедневную прибыль.
Вообще… Было бы желание сделать наш город и красивее, и чище. А жизнь горожан комфортнее и удобнее. Ну, пусть пока не такой красивой как на европейских картинках, но без трижды ремонтированных и битком забитых маршруток! Ну, пусть, пока и не обеспеченных европейскими доходами, но имеющих стабильную работу и соответственно зарплату горожан. И МНОГОЕ МОЖНО СДЕЛАТЬ УЖЕ СЕГОДНЯ!
Коментарі: 3 | Залишити коментар
НЕ ПОРА ЛИ НАЧАТЬ ИЗБИРАТЬ СВОИХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ВО ВЛАСТИ ПО ДЕЛАМ И ПО СОВЕСТИ?! ПО СПРАВЕДЛИВОСТИ!
01.10.2015 13:00
Праздник невиданной щедрости и небывалой любви к ближнему - именно так можно назвать предвыборную кампанию в Украине!
Зачем вникать в партийные программы и разбираться в громадье после выборных обещаний?
Будьте готовы, что на улице, или за рулём, в общественном транспорте, или у экрана телевизора, в магазине, на работе и в Интернете «щедрые» и «чуткие» человечки-агитаторы тебя найдут. И не спрятаться от них, и не скрыться! Они Приятные и Внимательные, Понимающие и готовые всегда помочь.
Взрослым: «социальные» маршрутки и новенькие урны; студентам: концерты и тусовки; детям: мелки, мороженное и ряженые актёры с конкурсами и даже призами; пенсионерам: бесконечные обещания с каждым годом всё более испаряющихся льгот и конечно продуктовые наборы!
Детям обычно достаётся больше. Флажки и спортивные площадки, детские городки и сладости. Всё это в придачу с поздравлениями базарных зазывал, то есть, извиняюсь: штатных агитаторов «от имени, и по поручению» готовых сегодня раздавать призы от одного достойного «кандидата» в депутаты, а завтра устраивать концерты от другого!
И откуда все эти «щедроты»? Откуда эти ЩЕДРОЛОГИ?
С Луны? С Марса? Откуда?
Отвечаю. Да все они свои, местные, вскормленные на сливках и пенках земли нашей. Это НАШИ земляки, готовые и штаны с себя снять, и самого себя продать, НО ПОЛУЧИТЬ ЗАВЕТНУЮ КОРОЧКУ ДЕПУТАТА!
Что бы и дальше снимать СЛИВКИ И ПЕНКИ С БЮДЖЕТА родного посёлка, района, города, области, а наиболее смышлёные и всей Украины.
Так может пора плюнуть в их сторону и пусть они от злости натянут свои «предвыборные» урны на свои квадратные головы, едва влезающие в телеобъективы! Пусть сами жрут свою гречку и закусывают халявными сладостями! Пусть сами махают партийными флажками разъезжая по родному району на «социальных маршрутках», а не на лимузинах «премиум» класса!
ВЕДЬ ВЗЯВ ОТ НИХ, ЧТО ТО ОДИН РАЗ, МЫ СТАНОВИМСЯ ИМ ДОЛЖНЫМИ НАВСЕГДА!
Вложив «бабло» в избирателя, такой депутат первое что сделает – начнёт всё «отбивать»! А проще, дерибанить бюджеты так, что только перья и останутся избирателю!
А ведь бюджеты наполняем все мы! И рассчитываем на ремонт дорог и подъездов, социальные выплаты и качественную медицину, бесплатное образование наших детей, уход за пожилыми людьми и инвалидами. Все мы рассчитываем на новые рабочие места и достойные зарплаты. Реализацию экологических программ и социальных проектов. Ага… размечтались.
Избрав паразитов, щедро осыпавших нас дармовой гречкой, мы можем быть уверены, что ничего из вышеперечисленного мы точно не получим.
Разве что мелочёвку на затравку. Ну, побелят подъезд, вкрутят лампочку, дадут прибавку к пенсии на очередную годовщину… гривен так, двадцать. Если сильно повезет, залатают асфальт около вашего дома, уложенный ещё лет тридцать назад.
Ведь это не последние выборы!
Может пора и не замечать крикливые баннеры и пёстрые сити-лайты «патриотов» и «достойників». Самому начать думать:
- захочет ли олигарх увеличить вашу зарплату, или дать прибавку к пенсии;
- сможет ли чиновник лет двадцать протиравший штаны у «державного» корыта, что то изменить к лучшему;
- будет ли многократно посаженный наивными «виборцями» в депутатское кресло «избиранец» прислушиваться к мнению людей, а не очередной «номенклатуры»?
НЕ ПОРА ЛИ НАЧАТЬ ИЗБИРАТЬ СВОИХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ВО ВЛАСТИ ПО ДЕЛАМ И ПО СОВЕСТИ?!
ПО СПРАВЕДЛИВОСТИ!
Коментарі: 5 | Залишити коментар
Партія "Справедливість" іде на вибори у місцеві ради
01.10.2015 07:34
Платформа партії "Справедливість" на місцевих виборах-2015
Україна в небезпеці! Ніколи ще в новітній історії незалежності наша держава і суспільство не перебували на межі всеосяжної катастрофи, як це є нині. Причина і корінь усіх бід – у кричущій несправедливості.
Хочемо зберегти Україну, хочемо миру і спокою в нашому домі, хочемо гідного життя для дітей своїх, онуків і правнуків – ставаймо до боротьби за Справедливість, дорогі співвітчизники. Як сказав великий Іван Франко, «не ридать, а здобувати, хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі»!
Ваш голос за Справедливість на цих виборах важить дуже багато. Цей голос може змінити хід історичних процесів, припинити війну і розбрат, повернути мир і спокій до Ваших осель, дати віру і впевненість у дні прийдешньому.
Партія «Справедливість» пропонує кожному, усім нам разом, здолати сім головних «блок-постів» Несправедливості, які жорстоко обмежили наш життєвий простір і з яких не тільки «градами», «ураганами» або «смерчами», але й кланово-олігархічною політикою нищиться наше сьогодення і майбутнє.
Бастіон несправедливості перший: Олігархічна влада.
Чи можете Ви сказати, що Ви і Ваші рідні та близькі, в цілому прості громадяни, тобто український народ, є джерелом влади і носієм державного суверенітету України, як це передбачено Конституцією України? Іншими словами, чи маєте Ви реальне право вирішувати усі доленосні питання, незалежно від Вашого майнового становища, політичних уподобань, національності, віросповідання і т.д.?
Чесна відповідь – ні!
Якби було інакше, не було б майданів і революцій, соціальних потрясінь і крові.
А хіба немає вини кожного, хто продавав голос, у тому, що сталося з Україною? Як сказав видатний поет України Борис Олійник: хіба б то ми укотре продалися, якби ж то нас укотре не купили?.. Чи немає крові «Небесної сотні» на руках тих, хто продавав і тих, хто купував голоси?
Ні, і ще раз – ні олігархічним псевдопартіям!
Збудуємо справедливу Україну для щастя українців!
Бастіон несправедливості другий: Війна.
Жахіття, що його переживає Україна, починаючи з ганебної анексії Криму Росією та справжня братовбивча війна на Сході України – шокуюче і неправдоподібне. Обливається серце кров’ю від фронтових новин. Перевертаються у братських могилах солдати Великої Вітчизняної війни, коли там, де гриміли жорстокі бої минулої війни, сьогодні проливається кров молодих захисників України, а замість окупантів-гітлерівців – свої за паспортами, і свої ж, начебто, по крові брати-слов’яни з триколорами сусідньої держави?!.
Це – найбільша, найжахливіша несправедливість сучасності!
«Справедливість» бореться за те, аби місцеве самоврядування в усіх регіонах здійснювали патріоти України, а прифронтові території отримали особливу увагу держави, яка має надати всебічну допомогу людям, які постраждали від війни та зробити все, аби відновити у найкоротші терміни житло, соціальну і виробничу інфраструктуру.
Ні – війні! Захисникам України – потужну державну підтримку! До місцевих органів влади – патріотів рідної землі!
Третій бастіон несправедливості: Бідність.
Хіба можна вважати справедливим співвідношення у рівнях доходів громадян, які перевищують сотні і тисячі разів? Тобто, в Україні - невелика частка надбагатих і величезна маса малоімущих, а то і злидарюючих людей; тих, хто дуріє від жиру, і тих, хто ледве зводить кінці з кінцями на межі жебрацтва. Хіба можна далі терпіти таку несправедливість та ще й хвалитися, що ми «йдемо у Європу»?
Політика «власного благополуччя», продовжує збагачувати так звану «еліту» та опускати за межу бідності основну трудову частину суспільства, виганяючи найактивніших на чужину у пошуках шматка хліба.
Підтримавши «Справедливість» на виборах, Ви можете бути впевнені у тому, що головним пріоритетом для нас буде подолання соціальної нерівності та ліквідація бідності.
Працююча людина не повинна бути бідною!
«Справедливість» - за Україну без жебраків і олігархів!
Четвертий бастіон несправедливості: Вимирання населення.
З 1991 року населення України скоротилося більш, ніж на 7 мільйонів чоловік, а тепер ще й масово гине у війні, що палає на нашій землі.
Це – несправедливо, це руйнує усі закони людяності і гуманізму.
За оцінками експертів, через 20 років в Україні залишиться лише 25 мільйонів чоловік.
Непотрібними державі відчувають себе чорнобильці, афганці.
Ми боремося, щоб забезпечити: надійний соціальний захист чорнобильців та афганців; пріоритет охороні здоров’я; збільшити виплати на дітей та гарантоване місце для них у дитсадках і лікування за рахунок держави; ліквідацію безпритульності.
Наша мета – зупинити демографічну катастрофу, підтримати знедолених!
П’ятий бастіон несправедливості: Покинута старість.
Щемить душа, болить серце, коли зустрічаєш на смітниках самотні, згорблені постаті людей похилого віку? Їх помічаєш одразу: благенький одяг, винуватий погляд, болісно-жаліслива посмішка, пластиковий пакунок у руках, наповнений «добром» із сміттєвого бачка. Людина, котра віддала своє здоров’я і молодість на розвиток України, виявилася покинутою напризволяще в похилому віці?..
Тисяча гривень пенсії навіть не жебрацьке подання, це – насмішка, це – ганьба влади.
«Справедливість» ніколи не змириться із такою ганьбою і зробить усе для гідного забезпечення у старості всіх ветеранів!
Пенсія - за одним законом для всіх!
Ветеранам, дітям війни – гідну старість, визнання і повагу!
Інваліди – повноцінні громадяни України!
Шостий бастіон несправедливості: Молодість без майбутнього.
Молодь не бачить перспективи для себе у власній країні. Гострі і допитливі уми шукають долі за кордонами України. Високо поціновані за рубежем, фахівці новітніх технологічних галузей виявляються непотрібними власній країні. Так само мало перспективи у талановитих митців, людей обдарованих і творчих. Це – принизливо і несправедливо!
«Справедливість», усвідомлюючи що неосвічена нація – це деградуюча нація, зробить усе аби підтримати Вчителя, Викладача, Вченого, Митця.
Турбота про молодь сьогодні – майбутнє України!
Сьомий бастіон несправедливості: Олігархічна економіка.
Немає таких злочинів, на які не пішов би капітал заради 300 відсотків прибутку, - це сказав ще Карл Маркс. Хто б і як не ставився до класика, але весь хід історії переконує у правоті його висновку. Українська ж історія – особливо.
Хіба може здирник-хабарник боротися із корупцією?
Їхні реформи нищили суспільне багатство і нарощували жир олігархів. Наші – спрямовані на обмеження їхньої зажерливості і на радикальне піднесення рівня і якості життя трудящих, простих людей. Вважаємо надзвичайно важливим захист малого та середнього бізнесу, перекладання податкового тягаря із працюючої людини, дрібних і середніх підприємців на олігархів.
Особлива наша турбота – село і селяни. Будемо на рівні територій та на загальнодержавному боротися за надання кредитів, державних дотацій на вирощування продукції, як це є у країнах Євросоюзу.
Непомірним тягарем для більшості співвітчизників є тарифи на житлово-комунальні послуги. Всі посередники в ЖКГ мають бути усунуті. Громадськості належить узяти під контроль спрямування природного газу вітчизняного видобутку на потреби населення та використання дешевої відновлюваної енергії.
«Справедливість» - за соціально-орієнтовану економіку!
Дорогі співвітчизники!
Зруйнувавши «Бастилію несправедливості», Ви забезпечите щасливе майбутнє для себе і свої нащадків. Доля найрідніших Вам людей, доля рідної України у Ваших руках, у Вашій волі, у Вашому свідомому виборі.
Настає час справедливості!
Ми – за справедливу Україну без жебраків і олігархів!
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
