31.01.12г. состоялось собрание совета руководителей правоохранительных и контролирующих органов Новомосковского района и города. В результате этого собрания появилось постановление. О результатах принятых мер, согласно постановления, необходимо информировать межрайонную прокуратуру до 1.07.2012г. На этом собрании было зафиксировано много интересных фактов.
В 2011г., например, Новомосковской межрайонной прокуратуре удалось вернуть государству более 70 гектаров земли, стоимостью более 1млн.грн., а также предотвратить потерю еще 55 гектаров. Работа контролирующих органов государственного контроля в сфере земельных отношений признана недостаточно эффективной. Надо ли говорить, что практически все преступления (другое слово подобрать сложно) в земельной сфере происходили в районе? По требованию прокуратуры Управлением Госкомзема в мае 2011г. проверено как придерживалась требований Земельного Кодекса Украины Новомосковская райгосадминистрация за 2010-2011гг. В результате проверки всего за 1 год зафиксировано более 100 незаконных решений об отведении земельных участков в частную собственность или пользование. Чудовищное количество злоупотреблений в земельной сфере всего за 1 год! За такие преступления, как правило, людей не только снимают с должности, но и наказывают по закону (лишение свободы). Кто же в этом случае виноват, и какое наказание понес?
Удивительно, но факт - никто не наказан, а председателя райадминистрации Олега Миронова просто слегка пожурили - дескать, аккуратнее нужно быть, так больше не делай. Кто же такой Олег Миронов, который уже не первый раз выходит «сухим» из воды? Кому выгодно, чтобы нашими новомосковскими землями распоряжался по-своему усмотрению «варяг», живущий в днепропетровских «башнях»? Неужели среди наших горожан нет достойных людей, которые заняв эту должность, думали бы не о своем кармане, а о том, как возродить былую славу Новомосковщины - туристического центра Днепропетровской области?
Только мы с Вами, не оставаясь равнодушными к тому, что происходит, можем изменить ситуацию в нашем городе. Давайте вместе следить за происходящим и делать все возможное, чтобы такие как Миронов не ушли от наказания.
www.samara.dp.ua
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Все частіше доводиться від простих людей вислуховувати страшні історії. Такими вони є не тільки тому, що люди потрапляють у біду, а тому, що вони стають заручниками людей, що мають силу і владу, людей, що мали б захищати наш спокій та закон, а натомість у погоні за наживою готові чи не кожного кинути за грати і зіпсувати життя назавжди. Мова йде про людей у погонах. Саме у ці тенета напередодні новорічних свят потрапила родина Єрмоленків з Дніпропетровська. Скільки за цей час вже виплакала сліз пані Олена, скільки вже думок передумав за цей час її дев’ятнадцятирічний син мабуть вже складно і пригадати, але про жахіття, що їм довелося пережити і яке вони переживають і сьогодні навряд чи колись вдасться забути.
У вересні 2011 року Микола познайомився з продавцем дисків. Розбалакавшись, хлопець розповів, що прагне влаштуватися на роботу, але ніяк не може знайти підходящого варіанту. Продавець дисків довго не роздумував і зрештою порадував Миколу – можливо зможе допомогти. Хлопці обмінялися номерами телефонів та розійшлися. Вже через деякий час на мобільний Миколи роздався дзвінок. Продавець дисків призначив хлопцеві зустріч, мовляв, є можливість отримати непоганий підробіток на одному з будівельних майданчиків і назначив міс це зустрічі. Зрештою, Микола зустрівся з продавцем дисків. Туди ж начебто мав би прийти і працедавець, але ніхто не з’являвся. Новий знайомий попросив у Миколи телефон, мовляв, свій забув і начебто зробив дзвінок працедавцю. Побалакавши з кимось по телефону, продавець дисків повідомив хлопцеві – людина на зустріч прийти не зможе і простягнув Миколі якісь папери. Продавець дисків попіклувався одразу, попередивши Миколу, аби згорток відкрив вже вдома. Той не супротивився, бо на вулиці було вже темно і розгледіти все одно нічого не вдасться. Микола у той момент навіть нічого і не підозрював, аж як до нього буквально через декілька хвилин підійшов дільничний інспектор Індустріального райвідділу та двоє патрульних. Люди у пагонах одразу поставили хлопцеві питання: «Есть что-то незаконное?» Микола не роздумуючи відповів відмовою, але навзаєм отримав добрячий удар у грудну клітку та вимогу вивернути кишені. Переляканий хлопець, побоюючись чергового удару, не став чинити опір і швидко дістав все з кишень. Перше, за що схопився дільничний інспектор і патрульні – папери, які буквально декілька хвилин тому продавець дисків передав Миколі. Люди у пагонах не встигли подивитися, що це за папірці, як одразу констатувати: «А вот и наркотики!» Далі все було немов у страшному сні – наручники, рай відділок, допити із погрозами, підставні поняті. Цікаво, що продавця дисків, який і передав Миколі злощасні папірці ніхто не обшукував і не допитував. Хлопець вже оговтавшись від шоку зрозумів – його новий знайомий – спільник правоохоронців, але куди звертатися і кого кликати на допомогу у разі, коли ти став заручником міліції, яка мала б захищати людей та стояти на стражі закону! Ще багато зі слів Миколи у цій справі було порушень ведення процедури, але правоохоронці ігнорували їх, навіть коли хлопець на них вказував. Під тиском дільничного інспектора та слідчого хлопець навіть відмовився від послуг адвоката. Микола розповідає – спочатку висловив бажання, аби мої інтереси представляла людина зі спеціальною освітою, але люди у погонах зробили все, щоб це бажання немов «рукою зняло». Так, проти дев’ятнадцятирічного жителя Дніпропетровська, так би мовити, «состряпали» карну справу.
Для чого і кому це було потрібно – мама Миколи та сам хлопець ніяк не могли зрозуміти, але згодом все стало на свої місця. За словами Олени, вже шостого грудня з нею на зв’язок вийшов все той же дільничний інспектор Індустріального райвідділку, який затримував її сина. Людина у погонах попросила у вбитої від горя матері усього-на-всього дві з половиною тисячі доларів за послугу – відмову у порушенні кримінальної справи проти Миколи. Задля того, аби у її сина все було гаразд жінка ладна була б віддати все на світі, але де взяти такі гроші і як змиритися з тим, що міліція готова зруйнувати життя людини задля власного збагачення! З проханням розібратися у цій справі родина зверталася вже і до прокуратури міста Дніпропетровська, а також до заступника голови облради.
Вікторія Шилова вислухала вбиту горем жінку і додала, що подібних скарг на людей у погонах в неї назбиралося вже чимало, тож вона планує піднімати це питання на сесії обласної ради, аби допомогти таким матерям, як Олена, таким хлопцям, як її син, виплутатися із тенет людей у погонах. Крім того, Олена Єрохіна висловила ще одне прохання. Жінка прагне створити громадську організацію, яка б об’єднала родини, що постраждали від неправомірних дій правоохоронців, і яка б допомагала виплутуватися людям із тенет нечесних на руку міліціянтів. Жінка розповіла, що подібні організації вже є у Херсоні і Донецьку, а у Дніпропетровську вже давно назріла необхідність у створенні такої організації.
Від редакції газети «Правий берег»: Поки у цій справі остаточно не поставлено крапку, ми вирішили не називати імен ані слідчих, а ні дільничних інспекторів, що стоять за цією справою. Але вже незабаром ми обов’язково назвемо всі імена, адже імена «перевертнів у погонах» мають бути оголошені.
Всі, хто зацікавився створенням організації матерів, чиї діти постраждали від свавілля міліціянтів,телефонуйте: (056) 742-75-05.
www.samara.dp.ua
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Вся Україна шокована злочином, що відбувся в Миколаєві відразу після святкування міжнародного жіночого свята. Нагадаємо, що 9 березня троє чоловіків зґвалтували 18-річну Оксану Макар, намагалися задушити її, а потім підпалили. Стогін залишеної в підвалі будинку обгорілої дівчини почув чоловік, який поблизу намагався завести автомобіль. Цей випадок набув розголосу. Люди одразу почали збирати гроші на лікування Оксани.
З Миколаєва її у важкому стані літаком доправили в Донецький опіковий центр. Дівчина і понині, після важких операцій, знаходиться у вкрай тяжкому стані - 45-50% опіків, опіки глибокі, сепсис, запалення легенів, поліорганна недостатність. Це означає, що всі органи і системи працюють насилу. Тим часом, всі троє злочинців зараз знаходяться у СІЗО, але цих нелюдів посадили за грати тільки після народного обурення, стихійних масових мітингів, які пройшли не тільки у Миколаєві, а й в інших українських містах. Люди говорять, що подібна лояльність міліціянтів пояснюється тим, що один із ґвалтівників – син колишнього керівника місцевої райдержадміністрації. З усієї трійці нелюдів саме Максим Присяжнюк найбільше підходить під категорію "мажор": його мати, Людмила Присяжнюк, в недавньому минулому була головою Єланецької райдержадміністрації, батько - заступником голови районної ради. Ця ситуація настільки обурила людей, що на вулицях, в Інтернеті українці вимагають справедливого суду над винними й жорсткішого ставлення правоохоронців до мажорів. Певна частина суспільства демонструє свою безкарність – особливо останніми роками. Ми пам’ятаємо чим закінчилась історія з Ландіком і з усіма мажорами, що били людей. Чи з помічницею судді з Києва, яка збила матір трьох дітей. Пригадаємо і наших, місцевих покидьків. На весь світ прогриміла історія з дніпропетровськими маніяками, які заради забавки вбивали випадкових людей. З найсвіжішого – вбивство трьох жінок сином прокурора. Дмитро Рудь, за справедливе покарання якого проводилися мітинги в Дніпропетровську, зараз перебуває на волі. На суди він не ходить, посилаючись на погане здоров’я. В Україні, за статистикою, щороку відбуваються біля 300 особливо тяжких зґвалтувань. Після історії з Оксаною Макар одразу стало відомо про ще одну миколаївську дівчину та про дівчину з Сімферополя. Олександру Попову забили майже до смерті, коли перехожі її знайшли, вона була без одежі. Молода дівчина знаходиться в комі, і лікарі не дають поки втішних прогнозів. Зараз у неї пішов сильний набряк на мозок і вона сама не дихає. У сімферопольському мікрорайоні Кам'янка близько 7 ранку на вулиці місцеві жителі виявили оголену 25 – річну жінку, тіло якої було повністю згризене собаками. Потім було встановлено, що її зґвалтували. Зрозуміло, що тих, хто це зробив, назвати людьми важко, але шокує той факт, що близько другої годин ночі люди чули крики про допомогу, а близько п`ятої години - гавкіт собак і жіночі крики, але ніхто не вийшов. Куди ж котиться українське суспільство, яке зазвичай було добрим, толерантним та терпимим? Від цих жахливих історій у нормальних людей волосся стає дибки. Вони свідчать про загальну дегуманізацію суспільства, тому що ці злочинці – з цілком пристойних родин.
Коментар від Вікторії Шилової: «На сучасну молодь впливає загальний стан суспільства, родини, засоби масової інформації. На жаль, покоління, яким зараз близько 20 років, виховувалось у дуже важкий для країни період. Економічний занепад, батьки більше думали про те чим накормити дитину, аніж як її виховати. Держава також не проводила молодіжної політики. Замість гуртків та занятть спортом діти вешталися вулицями, бачили на телеекранах суцільну чорнуху, гралися в жорстокі комп’ютерні ігри. І нам зараз треба щось робити з цим втраченим поколінням. Я виступаю за справедливе покарання всіх злодіїв, а мажорів особливо. Безкарність породжує вседозволеність, і ми будемо мати й інші жахливі злочини, якщо не покараємо тих, в кого є впливові батьки та мішки награбованих грошей».
www.samara.dp.ua
Коментарі: 0 | Залишити коментар