09:44
Надання комунального майна в оренду: чи є об’єкт оподаткування ПДВ та як складається за такими операціями податкова накладна?
03.09.2024 11:52
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 29 ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.
Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії єдиного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:
- в оренду надається єдиний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);
- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;
- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.
У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Тому, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З якого періоду виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел ен
03.09.2024 11:51
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню. При цьому, виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії подає до контролюючого органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації.
Пунктом 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ передбачено, зокрема, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Отже, виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є платником акцизного податку та зобов’язаний подавати Декларації з дати отримання ліцензії на виробництво електричної енергії.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
03.09.2024 11:50
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який звітний (податковий) період зазначається в рядку 02 «Звітний (податковий) період, за який подається» та в рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» при виправленні помилок у розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. VII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), (далі – Порядок № 21) розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок), заповнюється особами, не зареєстрованими як платники ПДВ, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України (далі – особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету).
У розділі І Розрахунку здійснюється розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, за звітний (податковий) період. У розділі ІІ Розрахунку здійснюється розрахунок уточнення таких податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Згідно з п. 3 розд. VII Порядку № 21, у разі уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданому нею Розрахунку (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ)), розрахунок з позначкою «Уточнюючий» може бути поданий у спосіб, визначений абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Таким чином, Порядком № 21 не передбачено окремої форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань, нарахованого отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків на митній території України.
Отже, у разі подання Розрахунку з позначкою «Уточнюючий» рядок 02 «Звітний податковий період, за який подається» (та розділ І Розрахунку) не заповнюється, у рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» зазначається звітний податковий період, що уточнюється, та заповнюється розділ ІІ Розрахунку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників акцизного податку
03.09.2024 11:49
З 1 вересня 2024 року, у зв’язку з набранням чинності Законом України від 18.07.2024 № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» (далі – Закон № 3878), який опубліковано у газеті «Голос України» від 01.09.2024, застосовуються нові ставки акцизного податку на бензин, газойлі (дизельне пальне), скраплений газ, та паливо моторне альтернативне.
Так, з 1 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно встановлено наступні ставки акцизного податку:
на бензини – 242,6 євро за 1000 літрів;
на газойлі (дизельне пальне) – 177,6 євро за 1000 літрів;
на скраплений газ – 148 єро за 1000 літрів;
на паливо моторне альтернативне – 184,08 євро за 1000 літрів.
Змінами, внесеними Законом № 3878 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), також передбачено:
- визначення терміну «проміжні продукти» відповідно до Директиви № 92/83/ЄС від 19 жовтня 1992 року про гармонізацію структур акцизного збору на спирт та алкогольні напої (доповнено пункт 14.1 статті 14 Кодексу новим підпунктом 14.1.261);
- збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів з 8,42 до 12,23 гривні за 1 літр (на 3,81 гривні), тобто на рівні розміру чинної ставки на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) (зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3
статті 215 Кодексу). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3878 зміни стосовно збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів набирають чинності та починають діяти з 1 грудня 2024 року;
- встановлення нових розмірів ставок акцизного податку на пальне з огляду на їх мінімальний рівень, передбачений Директивою Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства для оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії.
Зокрема, на основні види пального з 1 січня 2028 року встановлено такі ставки акцизного податку:
на бензини – 359 євро за 1000 літрів;
на газойлі (дизельне пальне) – 330 євро за 1000 літрів;
на скраплений газ – 250 євро за 1000 літрів;
на паливо моторне альтернативне – 272,4 євро за 1000 літрів.
Водночас новим пунктом 48 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено графік щорічного збільшення ставок акцизного податку на пальне з 01.09.2024 по 31.12.2027 включно (протягом чотирьох років);
- уточнення терміну «загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети» та розрахунку частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
- уточнення терміну «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет», а саме: зазначається середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет – ціна, розрахована із суми загальної вартості всіх сигарет (з урахуванням усіх податків, у тому числі суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами), реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України за період з 01 січня до 31 грудня включно звітного року, поділеної на суму загальної кількості реалізованих виробниками та ввезених імпортерами сигарет за той самий період, визначеної у деклараціях акцизного податку за січень – грудень звітного року, в розрахунку на 1000 штук.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3878 зміни стосовно уточнення цих термінів набирають чинності та починають діяти з 1 січня 2025 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: з початку року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників надійшло понад 84,4 млрд грн
03.09.2024 11:48
Протягом січня – серпня 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до державних цільових фондів склав понад 84,4 млрд грн, що майже на понад 15,5 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця ГУ ДПС, до бюджетів усіх рівнів платники Дніпропетровщини спрямували понад 61,1 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з січнем – серпнем 2023 року надходження збільшились на понад 12,4 млрд грн, або на 25,4 відсотків.
До державного бюджету у січні – серпні поточного року від платників надійшло понад 33,8 млрд грн, що на понад 7,3 млрд грн або на 28,0 відс., більше ніж за підсумками січня – серпня 2023 року.
Місцеві бюджети з початку 2024 року поповнились на понад 27,3 млрд гривень. Це на понад 5,0 млрд грн більше, ніж у січні – серпні 2023 року. Темп росту надходжень складає 122,4 відсотки.
Державні цільові фонди впродовж восьми місяців 2024 року отримали понад 23,2 млрд грн, що майже на 3,2 млрд грн, або на 15,9 відс., більше ніж за аналогічний період минулого року.
«Дякуємо платникам за ефективну роботу, відповідальне ставлення до фінансових зобов’язань перед державою, за підтримку економічного потенціалу країни та проявлену громадянську свідомість! Не зупиняємось, працюємо задля Перемоги!» – підсумувала Наталя Федаш.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Джерела погашення податкового боргу
03.09.2024 11:47
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Видобування підземних вод: скільки додатків 5 до податкової декларації з рентної плати подається, якщо протягом звітного квартал
03.09.2024 11:45
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють Рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Статтею 4 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (із змінами) передбачено, що однією з основних вимог до дозвільної системи у сфері господарської діяльності є, зокрема, строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.
Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з Рентної здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).
При цьому у рядку 4 Додатка 5 зазначається інформація про отриманий документ на спеціальне водокористування (найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документа, дата видачі – дд.мм.рррр., строк дії у роках). Така інформація заповнюється згідно з отриманим документом на спеціальне водокористування (примітка 7 до Додатка 5).
Тобто, по кожному отриманому дозволу на спеціальне використання води заповнюється окремий Додаток 5.
Слід зазначити, що графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядка 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» і рядка 5 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням водного об’єкта» Додатка 5 до неї заповнюються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами) (далі – КАТОТТГ).
За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація (примітка 8 до Декларації).
Таким чином, якщо протягом звітного кварталу суб’єктом господарювання, який здійснює видобування підземної води, отримано дозвіл на спеціальне використання води, то таким суб’єктом подається Декларація з відповідною кількістю Додатків 5, що відповідає кількості отриманих дозволів на спеціальне використання води, на підставі яких здійснюється (здійснювалося) видобування підземних вод у поточному році за кодом адміністративно-територіальної одиниці, зазначеним у рядку 2 Декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Який порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?
30.08.2024 10:33
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
- у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;
- у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі
30.08.2024 10:32
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Так, 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 5 тисяч жителів, а:
з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;
з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі
30.08.2024 10:31
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Так, 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 5 тисяч жителів, а:
з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;
з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
