Блог

Т. Т. І.

До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України

18.09.2024 11:54

Набрання з 1 липня 2024 року чинності Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» (далі – Закон) суттєво вплинуло на порядок справляння рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – Рентна плата) протягом бюджетного року.
Законом, зокрема, внесено такі зміни:
підставою для користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, окрім відповідних ліцензій та дозволів, визначено присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення, а також для загальних користувачів;
визнано не платниками Рентної плати користувачів суднових станцій, що встановлені на борту судна, що звільняє таких користувачів від обов’язків нарахування та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати;
переглянуто розмір ставок Рентної плати;
змінено порядок застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до ставок Рентної плати;
вдосконалено порядок обміну інформацією з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;
скорочено термін вжиття заходів контролюючим органом згідно із законодавством до платників Рентної плати, якими не сплачено або сплачено в неповному обсязі податкові зобов’язання з Рентної плати, з шести до трьох місяців.
Зміна ставок Рентної плати та припинення застосування коефіцієнтів до них відбуватиметься не одномоментно, а у послідовності, наведеній у таблиці:

Звітні податкові періоди 2024 року
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
припинення воєнного стану
Граничний термін подання звітності
20.05.2024
20.06.2024
22.07.2024
20.08.2024
20.09.2024
21.10.2024
20.11.2024
20.12.2024
…
Особливості визначення податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
застосовуються ставки, передбачені статтею 254 Податкового кодексу України, з урахуванням понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів
застосовуються ставки, визначені підрозділом 93 розділі XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів
застосовуються ставки, визначені підрозділом 93 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням підвищувальних коефіцієнтів
Зазначені зміни сприятимуть:
збільшенню внеску підприємств галузі до бюджету,
підвищенню поінформованості контролюючого органу щодо переліку платників Рентної плати,
підвищенню дисципліни у частині виконання обов’язків платників Рентної плати,
звільненню (додатково до існуючих) від справляння Рентної плати суб’єктів, що використовують радіочастоти для забезпечення безпеки на річковому транспорті.
Звертаємо увагу, що у випадку допущення помилок у податковій звітності (що цілком можливе в умовах зміни законодавства) відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платники Рентної плати мають право уточнити такі податкові зобов’язання шляхом подання уточної податкової декларації з рентної плати без нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
За наявності питань, що можуть виникати у платників у зв’язку із змінами норм, зокрема податкового законодавства, ДПС завжди може надати роз’яснення з таких питань.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: протидія злочинам у сфері обігу підакцизних товарів триває

18.09.2024 11:53

У Дніпропетровській обласній прокуратурі 17 вересня 2024 року відбулось засідання міжвідомчої робочої групи щодо протидії злочинам, що вчиняються у сфері обігу підакцизних товарів. Від податкової служби Дніпропетровщини у засіданні прийняв участь заступник начальника податкової служби області Федір Терханов.
Обговорено стан запобігання, припинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним виготовленням та збутом підакцизних товарів, у тому числі вчинених злочинними угрупованнями.
За результатами заходу прийняті відповідні рішення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Акцизний податок: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 366,8 млн гривень

18.09.2024 11:52

Протягом січня – серпня 2024 року за операціями з алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників акцизного податку понад 366,8 млн гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби регіону зазначила, що з початку поточного року спостерігається позитивна динаміка надходжень від платників акцизного податку. У порівнянні з відповідним періодом минулого року акцизного податку спрямовано до місцевих бюджетів майже на 37,7 млн грн, або на 11,4 відсотків, більше.
Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасну і в повному обсязі сплату податків.
«Комунікації з платниками на постійні основі сприяють оперативному вирішенню нагальних питань бізнесу, що в свою чергу є запорукою стабільного наповнення бюджетів», – констатувала керівниця обласної податкової.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що є акцизним складом / акцизним складом пересувним?

16.09.2024 15:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизний склад – це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб. м, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений п.п. 14.1.6 п. 4.1 ст. 14 ПКУ, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Згідно з п.п. 14.1.6 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, із змінами);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.
Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб’єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.
Не є акцизним складом пересувним:
- транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;
- паливний бак транспортного засобу.
Згідно п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, а для випадків, передбачених абзацом третім п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо зберігання пального у ємностях загальною місткістю від 2000 літрів до 5000 літрів, – до визначеної дати припинення можливості бойових дій або дати завершення бойових дій, на доповнення до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є акцизним складом:
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (за винятком платників, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), які розташовані/знаходяться на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 5000 літрів. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, визначені абзацами другим і третім п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила розлив пального у таку тару.
Положення абзаців другого і третього п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються за умови:
- забезпечення суб’єктом господарювання використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок та ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;
- здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.
За умови дотримання вимог, визначених п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, отримане для заправлення електрогенераторних установок пальне не враховується при застосуванні визначеного п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ критерію щодо неперевищення 1000 куб. м обсягів отримання пального таким суб’єктом господарювання протягом календарного року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У Звіті про контрольовані операції зазначаються контрольовані операції відповідно до показників бухгалтерського обліку відповідн

16.09.2024 15:31

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності).
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Згідно з п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Таким чином, операції визнаються контрольованими у разі одночасного дотримання вимог, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.7, 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок № 8).
Так, відповідно до п. 24 розд. IV Порядку № 8 у графі 20 розд. «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податків.
Щодо кредит-ноти, яка надана нерезидентом у звітному році або наступному звітному році, що настає за звітним.
Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота». Також ПКУ не передбачено окремого порядку врахування кредит-ноти при визначенні контрольованих операцій.
При цьому кваліфікація операцій, зокрема і операцій, пов’язаних із застосуванням кредит-ноти, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин та підстав здійснення, а також первинних документів, які супроводжували їх оформлення. Таким чином, кожен конкретний випадок має розглядатися відповідно до суті і характеру обставин його проведення.
Отже, у Звіті зазначаються контрольовані операції відповідно до показників бухгалтерського обліку відповідної операції.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Трудові відносини: чи відрізняються правила оформлення працівників для юридичних осіб, фізичних осіб або ФОПів?

16.09.2024 15:30

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
Оформити працівника можна за три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Для укладання трудового договору працівник має надати:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- індивідуальний податковий номер;
- трудову книжку (за наявності).
Якщо це необхідно для роботи, працівник має надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сільськогосподарські товаровиробники поповнили єдиним податком місцеві бюджети Дніпропетровщини на 337,6 млн гривень

16.09.2024 15:29

Протягом восьми місяців 2024 року сільськогосподарські товаровиробники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 337,6 млн грн єдиного податку.
Нагадуємо, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про зміни до порядку повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу

16.09.2024 15:28

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23 серпня 2024 року № 967 (далі – Постанова № 967) внесено зміни до постанови Кабінет Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (із змінами).
Пунктом 2 Постанови № 967 передбачено, що вона набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 25 квітня 2024 року № 3680-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників».
Постанову № 967 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-17-chervnia-2015-r-s967230824

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

16.09.2024 15:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок).
Повернення коштів єдиного внеску здійснюється па підставі Заяви платника про повернення коштів, яка подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Таку Заяву також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет».
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.
Звертаємо увагу, що формою Заяви, визначеною у Додатку 1 до Порядку, передбачено, що до Заяви додається лише одна копія одного розрахункового документа, тобто па кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.
Згідно з п.10 Порядку, Заява залишається без задоволення у таких випадках:
- невідповідність Заяви формі, визначеній у Додатку 1 до Порядку
- недостовірність викладеної у Заяві інформації;
- подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
- наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;
- ненадання документа, що додасться до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ па повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На які види готівкових розрахунків не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків?

16.09.2024 15:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в пунктах 6 та 7 розд. II Положення № 148, не стосуються:
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фондів, створених на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями, частини другої ст. 32 Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» із змінами та доповненнями та частини четвертої ст. 17 розд. II Закону України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» із змінами та доповненнями.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2265. Попередня cторінка | Сторінка 3 з 227 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua