Не уклали трудовий договір із найманим працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу. Сума фінансової санкції може сягати 240 тисяч гривень за кожного неоформленого працівника.
За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (8000 грн.) та сплачувати усі податки та збори.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Статтею 284 ПКУ встановлено особливості оподаткування платою за землю.
Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відс. земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПКУ (п. 284.4 ст. 284 ПКУ).
Статтею 274 ПКУ визначені межі ставок земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), а ст. 277 ПКУ – ставок земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать, зокрема, встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.
Таким чином, податкове зобов’язання із земельного податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин на рік становить 25 відс. від суми земельного податку, обчисленої за ставкою, встановленою рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, із змінами (далі – Декларація).
Зокрема, у розд. I «Розрахунок суми земельного податку» Декларації зазначається:
- у колонці 16 «Ставка податку (%)» – ставка, визначена у розмірі 25 відс. від ставки, встановленої рішенням відповідної ради, для земельних ділянок цільового призначення за кодом «11.01 – Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами»;
- у колонці 17 «Річна сума земельного податку» – сума податку, обчислена за ставкою, зазначеної у колонці 16;
- у колонці 23 «Річна сума земельного податку (до сплати)» – сума податку, яка зазначена у колонці 17 Декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Працювати за трудовим договором – вигідно!
З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
Працюючи офіційно, ви можете поєднувати роботу з навчанням у школі, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, в аспірантурі, підвищенням кваліфікації. Закон передбачає оплачувані відпустки чи можливість взяти вільні від роботи дні без оплати або з частковою оплатою під час сесії.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Щодо платників єдиного податку четвертої групи, у яких частка сільськогосподарського товаровиробника менше 75 вiдсоткiв та приведення у відповідність до вимог податкового законодавства показників ix податкової звiтностi шляхом подання уточнюючих розрахунків або у разі неможливості ними виконати податковий обов'язок щодо використання механiзму Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 пiдроздiлу 10 роздiлу ХХ «Перехiднi положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), затвердженого наказом Miнicтepcтвa фінансів України вiд 29 липня 2022року № 225.
Відповідно до частини п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи за земельні ділянки, розташовані на територіях, які забруднені вибухонебезпечними предметами відповідно до затвердженого Переліку територій. Для цього платнику необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, на підставі якої буде прийнято рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.
Також відповідно до абз. 2 п.п.298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ, якщо частка не перевищує 75 відсотків у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – травня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 130,0 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем – травнем 2023 року надходження збільшились майже на 26,6 млн грн, або на 25,7 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зауважила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, наразі легалізація обігу підакцизних товарів – один із пріоритетів у роботі податкових органів. Існування незаконного ринку підакцизних товарів негативно відображається і на рівні бюджетних надходжень, і на якості таких товарів, і на дотриманні прав споживачів.
«Закликаємо суб’єктів господарювання працювати, дотримуючись норм законодавства. Висловлюємо вдячність всім сумлінним платникам, які сьогодні здійснюють важливий внесок в економіку країни – своєчасно і в повному обсязі сплачують податки до бюджетів!», – зазначила керівниця обласної податкової.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування визначені ст. 122 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III.
За змістом п.п. 1 п. «а» частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку для земель, що перебувають у власності територіальних громад, віднесено до виключних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року 2755-VI (далі – ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Відповідно до п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.
До повноважень, зокрема, сільських, селищних, міських рад (далі – Рада) щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ).
Згідно з п.п. 12.3.8 п. 12.3 ст. 12 ПКУ на період дії воєнного чи надзвичайного стану Ради мають право приймати рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в окремих місцевостях України положення п.п. 12.3.8 п. 12.3 ст. 12 ПКУ поширюється виключно на представницькі органи територіальних громад відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких введено воєнний чи надзвичайний стан.
Плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ).
Ради встановлюють ставки земельного податку в межах ставок визначених ст. 274 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено).
Ради у відповідності до абзацу першого п. 284.1 ст. 284 ПКУ встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, в рішеннях яких ставки земельного податку зазначаються за видами цільового призначення земельних ділянок відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведеного у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821).
Якщо у чинному рішенні органу місцевого самоврядування відсутні ставки, що відповідають категорії земельних ділянок (основному цільовому призначенню землі), то з метою уточнення інформації щодо прийнятих рішень про встановлені ставки по земельному податку, платникам плати за землю необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок.
При обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю платник податку повинен застосовувати ставки земельного податку (в тому числі ставка «0»), зазначені у письмовій відповіді органу місцевого самоврядування на його запит.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Згідно з п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок № 13), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» із змінами та доповненням (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за ф. № ЗВР-1), затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.
Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту за ф. № ЗВР-1 та Довідки про використані розрахункові книжки (далі – Довідка) до контролюючого органу за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку № 13).
Форма Довідки наведена у додатку до Порядку № 13.
Суб’єкти господарювання, які подають податкову звітність в електронному вигляді, Довідку за ідентифікатором форми FJ0525002 надсилають в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
У заголовній частині Довідки зазначається найменування суб’єкта господарювання, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, та кількість штук повністю використаних у звітному місяці РК.
Таблична частина Довідки передбачає заповнення таких граф:
- порядковий номер;
- номер РК – зазначається номер використаної РК, який складається з 10 цифр (фіскальний номер першої КОРО) та проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с»;
- період використання, де: у колонці «початок» – зазначається дата початку використання РК, яка вказана в корінці першої розрахункової квитанції РК, у колонці «кінець» – зазначається дата закінчення використання РК, яка вказана в корінці останньої розрахункової квитанції РК;
- кількість анульованих квитанцій – зазначається кількість анульованих розрахункових квитанцій. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині робиться позначка «Анульовано», що засвідчується підписом особи, яка здійснює розрахунки.
Згідно з приміткою до Довідки, така Довідка повинна містити інформацію про РК, за якими дата кінця використання припадає на звітний місяць. Суб’єкт господарювання – фізична особа засвідчує Довідку особистим підписом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – четвертого п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Оскільки нормами глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ не передбачено іншого терміну для подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування після закінчення терміну, ніж визначений п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, якій контролюючим органом анульовано реєстрацію платника ПДВ в останні дні кварталу, буде перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. протягом такого кварталу та наступного кварталу, в якому такій особі необхідно у визначені ПКУ строки (не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ) подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, з початку поточного року до державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 20,7 млрд грн, що майже на 4,4 млрд грн, або майже на 27 відс., більше ніж за п’ять місяців 2023 року.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за значний внесок в економічну безпеку нашої держави.
За словами Наталі Федаш, Дніпропетровщина – це регіон, який у непростих умовах стабільно працює та поповнює бюджети.
«Наразі кошти бюджетної сфери спрямовуються, перш за все, на забезпечення обороноздатності нашої держави. Рівень податкової дисципліни суб’єктів господарювання впливає на обсяги формування доходів бюджетів, а також на умови чесної конкуренції на ринку. Наша мета – шляхом інформаційної допомоги платникам сприяти дотриманню ними законодавства, знизити податкові ризики та стимулювати бізнес до добровільної сплати податків», – зазначила очільниця обласної податкової.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – травня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 2,6 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на понад 106,5 млн грн, або на 4,1 відсотки.
Звертаємо увагу, що платниками земельного податку за земельні ділянки, які приватизовані громадянами – членами садівницького товариства є такі громадяни – члени садівничого товариства, які приватизували земельні ділянки, крім тих, які мають право на звільнення від сплати податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар