Блог

Т. Т. І.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, які мають у власності (оренді) сільськогосподарські земельні ділянк

20.06.2024 11:33

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку до річної Декларації.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Положеннями п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Поряд з цим, п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Наказ № 309).
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Таким чином, якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка має у власності (користуванні) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких певний період 2022 року велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, повинна визначити за січень – лютий 2022 року загальне МПЗ за такі земельні ділянки та подати Додаток у складі Декларації за 2022 рік.
За період 2023 року, на який поширюються норми п.п. 69.14, 69.15, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо ненарахування плати за землю, не нараховується загальне МПЗ за такий період.
Враховуючи вищезазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка має у власності (оренді) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких протягом 2022 року (або певний період 2022 року) велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, повинна визначити за січень – лютий 2022 року загальне МПЗ за такі земельні ділянки та подати Додаток у складі Декларації за 2022 рік.
У разі якщо юридична особа має підстави не нараховувати та не сплачувати єдиний МПЗ у 2023 році ( п.п. 69.14, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), то вона повинна подати Додаток у складі Декларації за 2023 рік з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок та не нараховувати податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками та «0»).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги фізичних осіб – підприємців, які здійснюють продаж власновирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції

20.06.2024 11:32

Відповідно до порядку проведення розрахунків, визначеного розділом ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки за товари (послуги) із обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та видачею споживачам розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Перелік умов, за яких застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим, визначено статті 9 Закону № 265.
Однією з таких умов є право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
Звертаємо увагу, що вказане право стосується лише підприємств, установ і організацій усіх форм власності, тобто юридичних осіб, і не розповсюджує свою дію на фізичних осіб – підприємців.
Враховуючи викладене, продаж власно вирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції фізичними особами – підприємцями, незалежно від обраної системи оподаткування, за загальним правилом має здійснюватись із застосуванням РРО/ПРРО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

20.06.2024 11:31

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.06.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 703 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 703).
Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оновлено з метою, зокрема виконання абзацу другого п. 5 розділу ІІ Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» стосовно забезпечення комунікації платника ПДВ або його представника з комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України без особистої присутності із застосуванням засобів відеозв’язку для реалізації можливості заслуховування позиції платника податків або його представника під час оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування територіальних органів ДПС.
Постанова № 703 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 15.06.2024 № 122 та розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadkiv-zatverdzhenykh-postanovoiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-11-hrudnia-2019-r-1165-703-130624

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Умови, за яких резидент Дія Сіті може обрати третю групу платника єдиного податку

19.06.2024 14:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з підпунктами 14.1.282 та 14.1.284 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття «резидент Дія Сіті» та «реєстр Дія Сіті» вживаються в ПКУ у значеннях, визначених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).
Відповідно до п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 1667 резидент Дія Сіті – юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.
Реєстр Дія Сіті – реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1667).
Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Поряд з цим, п.п. 10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Пунктами 4 і 6 частини третьої ст. 8 Закону № 1667 передбачено, що до реєстру Дія Сіті вносяться, зокрема, такі відомості:
- дата набуття юридичною особою статусу резидента Дія Сіті;
- відомості про дату та підставу втрати юридичною особою статусу резидента Дія Сіті.
Слід зазначити, що підстави за яких втрачається статусу резидента Дія Сіті визначені ст. 9 Закону № 1667.
Зокрема, у разі отримання від резидента Дія Сіті заяви про припинення статусу резидента Дія Сіті відповідно до п. 1 частини першої ст. 9 Закону № 1667 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.
Враховуючи зазначене, юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Увага! Шахраї!

19.06.2024 14:20

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) надходять повідомлення про телефонні дзвінки суб’єктам господарювання від невідомих осіб, які представляються посадовими особами державної податкової служби та вимагають грошові кошти, чим дискредитують працівників податкової служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.
Наголошуємо, що посадові особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.
Звертаємось до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, просимо негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102 та до управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за телефонами (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

19.06.2024 14:19

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – інформація).
Надати інформацію можна за номером телефону 0800-501-007.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected]
Про результати розгляду інформації заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про способи врегулювання платником податкового боргу

19.06.2024 14:18

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Одним із способів врегулювання податкового боргу можуть бути:
1.Погашення (сплата) податкового боргу.
Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом. Так, платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та платежів у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. У разі звернення до зазначеного меню станом на момент звернення відображається зведена інформація по кожному виду платежу, зокрема податковий борг.
Перерахувати кошти до бюджету в рахунок погашення податкового боргу можливо через надавача платіжних послуг на підставі платіжної інструкції.
2. Оскарження зобов’язання або суми податкового боргу.
За наявності підстав вважати, що сума грошового (податкового) зобов’язання або податкового боргу, платник має можливість оскаржити її безпосередньо до податкового органу.
Якщо суму не буде скасовано в результаті оскарження, то така сума підлягає погашенню (сплаті) або її можна оскаржити у судовому порядку.
3.Зміна строку сплати зобов’язання на більш пізній строк.
За наявності загрози виникнення або накопичення податкового боргу існує можливість змінити встановлений податковим законодавством строк сплати зобов’язання на більш пізній строк шляхом розстрочення та/або відстрочення.
Для цього необхідно:
- звернутись до податкового органу з заявою, підтвердити своє фінансове становище та можливість повернення таких коштів. Податковий орган за достатності підстав може прийняти рішення про розстрочення/відстрочення;
- укласти договір з контролюючим органом та сплачувати чергові частки податкових зобов’язань згідно з графіком (за користування розстроченням/відстроченням сплачуються проценти).
4. Санація та реструктуризація.
Погашення податкового боргу чи його частини можливо здійснити у межах судових процедур санації боржника (юридичної особи) чи реструктуризації боргів боржника (фізичної особи) відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Заходами, які містять план санації боржника чи реструктуризації боргів боржника можуть бути: відстрочення, розстрочення або прощення (списання) податкового боргу чи його частини.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про відображення роботодавцем у звітності суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, нарахованої та виплаченої п

19.06.2024 14:17

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі – КЗпП) роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений ст. 116 КЗпП строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) визначено структуру заробітної плати, до якої включаються основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
При цьому, згідно з п. 3.2 розд. III Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів інші доходи відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Враховуючи викладене, суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), нараховані та виплачені працівнику в наступні місяці після дати звільнення, відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова знижка на оренду житла внутрішньо переміщеної особи

19.06.2024 14:15

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок та підстави нарахування податкової знижки регламентуються ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 166.1.2 п. 166.1 якої підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
При цьому, такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, зокрема, щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа та адреси фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідці, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа подає Декларацію до контролюючого органу, до якого подано зазначені вище документи та в якому перебуває на обліку (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди) житла, встановлені у главі 59 «Найм (оренда) житла» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Вимоги глави 59 ЦКУ стосуються договорів найму (оренди) приміщень, які мають чітко визначене цільове призначення – для проживання.
Згідно з ст. 810 глави 59 ЦКУ за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов’язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).
Статтею 811 глави 59 ЦКУ визначено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.
Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.
Зважаючи на те, що п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ визначено умови для отримання податкової знижки, то платник має подати заяву в довільній формі, в якій зазначається, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
З метою перевірки зазначеної інформації у заяві мають міститись відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)).
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Таким чином, для отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), платник податку – внутрішньо переміщена особа має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку:
Декларацію;
- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- копію договору оренди житла;
- копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
- заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.
Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники транспортного податку cпрямували до місцевих скарбниць Дніпропетровщини понад 8,7 млн гривень

19.06.2024 14:14

У січні – травні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 8,7 млн грн транспортного податку. Це майже на 4,0 млн грн, або на 83,4 відс., більше ніж у січні – травні 2023 року.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком (податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2265. Попередня cторінка | Сторінка 21 з 227 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua