Блог

yulstor

Випадки та строки, в які контролюючий орган має право анулювати реєстрацію ФОПа – платника єдиного податку четвертої групи

14.11.2024 14:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців четвертої групи за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п. 1 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (із змінами) щодо платників четвертої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення (п.п. 8 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- у випадках, визначених п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Згідно з п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Абзацом другим п. 299.11 ст. 299 ПКУ встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо отримання фізичною особою, яка є найманим працівником та одночасно є/або була самозайнятою особою, відомостей з ДРФО – плат

13.11.2024 14:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр, ДРФО).
Чи може фізична особа, яка є найманим працівником та одночасно є або була самозайнятою особою, отримати за вказаний у заяві (за формою № 10ДР) період відомості з ДРФО – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, в яких наведена інформація одночасно з поданих додатків за формою № 4ДФ до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, податкових декларацій про майновий стан і доходи, податкових декларацій платника єдиного податку – ФОП?
Згідно з п. 70.3 ст. 70 ПКУ до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.
Відповідно до п. 1 розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення), фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення, зокрема, визначено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява) (додаток 14 до Положення).
Згідно з приміткою до Заяви відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 01 січня 1998 року, відповідно до додатка за формою № 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – додаток № 4ДФ) – відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які щоквартально подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС (до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ)), та відповідно до поданих фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податкових декларацій. Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.
Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою, наведеною в додатку 15 (далі – Відомості) до Положення (п. 6 розд. Х Положення).
Відомості надаються відповідно до:
1 – додатка за формою № 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, в графі «Сума нарахованого доходу» зазначаються суми нарахованого доходу з графи «3а» ф. № 4ДФ, в графі «Сума виплаченого доходу» зазначаються суми виплаченого доходу з графи «3» ф. № 4ДФ, в графі «Сума утриманого податку/нарахованого» зазначаються суми утриманого (нарахованого) податку з графи «4а» ф. № 4ДФ, в графі «Сума утриманого податку/перерахованого» зазначаються суми утриманого (перерахованого) податку з графи «4» ф. № 4ДФ (до 01.01.2021 – Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ);
2 – податкової декларації платника єдиного податку (наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578) – в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 8 розд. V, в графі «Сума податку» зазначаються значення рядка 12 розд. V – для платників єдиного податку третьої групи, платники першої та другої груп сплачують фіксовану ставку єдиного податку;
– податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (наказ Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124) – в графі «Сума доходу» зазначається сума значень рядка 1 розд. І, в графі «Сума податку» зазначаються сума значень рядка 2 розд. І (сума значень рахується в межах звітного кварталу) – поле «ознака доходу» по цим записам приймає значення 503 – 1 квартал, 506 – півріччя, 509 – 9 місяців, 512 – рік;
– податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859) – в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 12 «Загальна сума річного доходу» розд. ІV, в графі «Сума податку» зазначається значення рядка 1.1 розд. ІIІ додатку Ф2 до податкової декларації/рядка 3.1 розд. V додатка Ф2 до податкової декларації (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 999);
3 – податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859). В графі 7 «Сума доходу/нарахованого» зазначається загальна сума річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 888).
14 – податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 року № 143), дата запровадження 01.01.2023, категорія платника: «громадянин»/«особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства»/«підприємець» в графі «Сума доходу» зазначається значення рядка 12 розд. ІV (поле ознака доходу по цим записам приймає значення 777).
Самозайнята особа самостійно визначає суму отриманого доходу, яка підлягає декларуванню у податковій звітності та несе відповідальність за повноту і достовірність цих даних.
Слід зазначити, що суми доходів, які задекларовано фізичною особою в податковій звітності (результати обробки запису 2, 3, 14) можуть включати суми доходів, що зазначені у звітності, поданій податковими агентами (результат обробки запиту – 1).
Інформація надається в повному обсязі для самостійного визначення сукупного доходу, отриманого фізичною особою у звітному періоді від різних видів діяльності та усіх джерел доходу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись норм законодавства

13.11.2024 14:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що суб’єкти господарювання (СГ), які здійснюють розрахунки при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та наданні послуг на територіях ринків, зобов’язані дотримуватись податкового законодавства та іншого законодавства України.
Так, згідно з чинним законодавством обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, починаючи з 01 січня 2022 року, покладено майже на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), крім СГ першої групи єдиного податку.
Впровадження фіскалізації розрахунків для платників податків є не лише ефективним інструментом контролю щодо повноти відображення отриманих доходів, а й забезпечує відкритість та прозорість ведення господарської діяльності, підтверджує бажання суб’єктів господарювання працювати відкрито та чесно.
Наголошуємо на необхідності забезпечення повної фіскалізації розрахунків усіма платниками податків, що здійснюють діяльність на ринках, для яких законодавством встановлений обов’язок застосування РРО/ПРРО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про трудові права й соціальні гарантії найманого працівника з моменту підписання трудового договору

13.11.2024 14:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про застосування зменшеного розміру (ставки) орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

13.11.2024 14:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Сільські, селищні, міські ради (далі – ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.
У розд. ХІІ ПКУ встановлення ставок орендної плати у меншому розмірі передбачено п. 284.6 ст. 286 ПКУ в частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків. Крім цього, п. 12.3 ст. 12 ПКУ передбачено право органів місцевого самоврядування встановлювати податкові пільги з плати за землю (в т. ч. орендної плати) на підставі рішень органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (із змінами та доповненнями), про обов’язкову евакуацію населення.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
При цьому, згідно з абзацами другим – третім п. 288.1 ст. 288 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 № 783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності», згідно з якою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік.
Отже, враховуючи положення пп. 288.1 і 288.4 ст. 288 ПКУ у разі встановлення рішенням ради, в межах своїх повноважень, на період дії воєнного стану пониженого розміру (ставки) орендної плати, такий розмір (ставка) застосовується суб’єктами господарювання після внесення відповідних змін до діючих договорів оренди земель державної і комунальної власності. До внесення змін до договорів оренди земель державної і комунальної власності щодо нового розміру (ставки) орендної плати та періоду його застосування, суб’єкти господарювання не можуть застосовувати зменшений розмір (ставку) орендної плати на підставі прийнятого рішення ради, крім випадків, якщо на період дії воєнного стану орган місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень, на підставі положень п. 12.3 ст. 12, п. 284.6 ст. 284 ПКУ, прийняв рішення про встановлення зменшеного розміру (ставки) орендної плати з визначенням терміну дії таких ставок та з обов’язковою умовою, що зменшені ставки застосовуються без внесення змін до діючих договорів оренди земель державної і комунальної власності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податок на додану вартість: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 13,0 млрд гривень

13.11.2024 14:54

З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 13,0 млрд грн податку на додану вартість. У порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року надходження виросли на понад 2,5 млрд грн, або на 24 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як підкреслила керівник обласної податкової, сумлінні платники, які сьогодні працюють і своєчасно та в повному обсязі сплачують податки, отримали від держави підтримку. Для таких платників Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон) встановлені податкові переваги.
«Відносини податкової служби з платниками виходять на новий рівень партнерства, з рівними та справедливими умовами оподаткування. І Закон спрямований на те, щоб переважна більшість платників податків мала високий рівень добровільного та свідомого виконання податкового законодавства. Дякуємо нашому бізнесу за відповідальне ставлення до своїх податкових обов’язків», – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Подання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якщо податкова декларація з плати за зе

13.11.2024 14:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг з Оцінки), а надалі такий Витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки (далі – Оцінка) землі.
При цьому технічна документація з Оцінки земельних ділянок є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації (п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»). Тобто Витяг до Декларації за наступні податкові (звітні) періоди не подається до затвердження нової Оцінки.
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами) (далі – Декларація).
Пунктом 49.3 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. При цьому платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (абзац другий пункту 46.4 статті 46 Кодексу).
У випадку подання Декларації разом з Витягом з Оцінки наявність Витягу до такої Декларації зазначається у рядку 8 «Доповнення до Декларації» (кількість аркушів), а у рядку «Зміст доповнення» Декларації – дата й номер Витягу.
У разі подання Витягу з Оцінки засобами електронного зв’язку в електронній формі, в тому числі через «Електронний кабінет» (меню «Листування з ДПС»), у супровідному листі з поясненнями зазначаються номер та дата Декларації до якої поданий такий витяг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості обчислення та сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за певних умов

13.11.2024 14:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує про таке.
Відповідно до частин першої і третьої ст. 18 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII (далі – ЛКУ) об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Яким чином обчислюється та сплачується рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів фізичною особою – тимчасовим лісокористувачем, яка не є суб’єктом господарювання, та використовує корисні властивості лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей на підставі укладеного договору довгострокового тимчасового користування лісами?
Довгострокове тимчасове користування лісами – засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов’язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів (п. 5 частини другої ст. 20 ЛКУ).
Згідно з п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема, є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (п.п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 ПКУ).
За здійснення використання корисних властивостей лісів відповідно до п. 256.10 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Пунктом 18 Примірного договору довгострокового тимчасового користування лісами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2012 № 551, передбачено встановлення у гривнях рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відповідно до рішень обласних та Київської міської рад.
Пунктом 257.1 ст. 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.
З урахуванням норм п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) здійснюється у Додатку 9 до Декларації (далі – Додаток 9).
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у Декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої Декларації (абзац перший п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Отже, фізична особа – тимчасовий лісокористувач, яка не є суб’єктом господарювання, самостійно обчислює квартальну суму податкового зобов’язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів виходячи із річної суми рентної плати, визначеної в договорі довгострокового тимчасового користування лісами.
В Декларації та Додатку 9 сума податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів відображається щоквартально рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в договорі довгострокового тимчасового користування лісами та сплачується протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання Декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За спеціальне використання води платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 57,1 млн грн р

13.11.2024 14:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Впродовж десяти місяців поточного року до загального фонду державного бюджету платники рентної плати за спеціальне використання води спрямували понад 57,1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: з початку року місцеві бюджети від фізичних осіб отримали понад 533,1 млн грн плати за землю

13.11.2024 14:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 533,1 млн грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року маже а 19,0 млн грн, темп росту – 103,7 відсотків.
Нагадуємо, що фізична особа, яка викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2726. Попередня cторінка | Сторінка 8 з 273 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua