Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Підпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи – громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 4 Закону № 1105 визначено, що уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі – уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України (далі – ПФУ).
Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105.
Так, фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням ПФУ.
Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Тож, самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:
11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата.
Враховуючи викладене, податок на доходи фізичних осіб сплачується самозайнятою особою, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ, за кодом класифікації доходів бюджету – 11010400.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – грудні 2025 року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 41,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. У порівнянні з січнем – груднем 2024 року надходження збільшились майже на 4,4 млн гривень. Темп росту – 112,0 відсотків.
Звертаємо увагу, що ставки збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що триває Деклараційна кампанія – 2026.
Україна має угоди з багатьма країнами світу про уникнення подвійного оподаткування.
Отже, не всі іноземні доходи підлягають оподаткуванню та декларуванню.
Так, якщо громадянин України офіційно працює і сплачує податки за місцем проживання за кордоном, повторно сплачувати їх не потрібно. Суми сплаченого за кордоном податку будуть зараховані в Україні в рахунок зменшення зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.
Не декларуються кошти та не сплачуються податки в Україні, якщо фізична особа – резидент України отримала:
- матеріальну допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною;
- допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій членам сім’ї першого ступеня споріднення, постраждалим від російської агресії.
Якщо були отримані інші доходи за кордоном, наприклад, заробітна плата, дохід від фрілансу, то так – такі доходи необхідно задекларувати в Україні.
Зручний і простий спосіб – через Електронний кабінет.
Податки, які вже сплачені за кордоном, можна зарахувати в Україні. Для цього потрібно звернутися за довідкою до податкової служби іншої країни.
У довідці має бути така інформація:
- скільки податку сплачено;
- з якого доходу.
Довідку слід легалізувати (якщо міжнародний договір не передбачає інакше).
Сума зарахування не може перевищувати розмір податку, який мав би бути сплачений в Україні.
Хто має подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?
Резиденти України, якщо отримували доходи за межами митної території України.
Будь-які іноземні доходи включаються до загального річного оподатковуваного доходу і оподатковуються на загальних підставах.
Іноземні доходи оподатковуються:
- податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18 %;
- військовим збором:
- 1,5 % – доходи, отримані до 31.12.2024 включно;
- 5 % – доходи, нараховані або виплачені з 01.01.2025.
Якщо дохід отримано у валюті або у вигляді інших активів, його перераховують у гривні за курсом НБУ на дату отримання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.
Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 2024 року в Україні стартував експериментальний проєкт, затверджений Кабінетом Міністрів України, щодо функціонування системи управління податковими ризиками (компланс-ризиками) в Державній податковій службі України. Основна мета проєкту – виявлення потенційних проблем ще до їх виникнення завдяки оцінці ризиків та зосередження ресурсів ДПС на найбільш ризикових платниках.
Система управління комплаєнс-ризиками використовує нові інструменти та підходи:
- запровадження інституту комплаєнс-менеджера. Для платників податків з високим рівнем податкової дисципліни ДПС призначає комплаєнс-менеджера, завдання якого – допомагати платнику, надаючи консультації та оперативно інформуючи про податкові ризики. Взаємодія здійснюється за вибором платника по телефону, через листування електронною поштою, в режимі відеоконференції, листування в електронному кабінеті. Це суттєво спрощує комунікацію та знижує адміністративне навантаження;
- ІТ технології. ДПС активно впроваджує сучасні аналітичні інструменти для обробки великих масивів даних. Інформація з податкових декларацій, банківських операцій та інших джерел аналізується автоматизованими системами та допомагає ідентифікувати невідповідності та ризики;
- інформаційна підтримка. Створено субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua), де зібрані всі дані про проєкт: критерії, переваги, середні показники для різних галузей і регіонів. Крім того, на субсайті розміщено перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, який формується щоквартально.
Система управління податковими ризиками демонструє перехід ДПС до ризико-орієнтованої моделі, що має на меті підвищення ефективності податкового адміністрування та створення більш сприятливого середовища для чесного бізнесу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами) (далі – Порядок № 557) визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом № 2155;
перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;
перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перевірку обов’язкових реквізитів;
перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – грудні 2025 року платники Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду державного бюджету майже понад 205,6 млн грн рентної плати.
Нагадуємо, що з вересня 2025 року на Дніпропетровщині працює Офіс податкових консультантів (Офіс) – спеціалізований центр, створений для надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних усних консультацій з питань застосування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Призначення Офісу податкових консультантів – допомога платникам у складних податкових питаннях, в уникненні помилок та штрафів, перетворення взаємодії з податковою службою на партнерство.
Консультації охоплюють широкий спектр питань: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/програмних РРО, контроль за обігом підакцизних товарів, зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, податковий борг, надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, трансфертне ціноутворення.
У Дніпропетровській області Офіс розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 25.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО і оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Водночас, якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, то сума такої допомоги не включається до оподатковуваного доходу, якщо протягом звітного податкового року не перевищує суми граничного розміру доходу (у 2023 році – 3 760,00 грн, у 2024 році – 4 240,00 грн, у 2025 році – 4 240,00 грн, у 2026 році – 4 660,00 грн), а сума перевищення оподатковується у загальному порядку за ставкою 18 відсотків.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Переробна промисловість, оптова та роздрібна торгівля забезпечили понад 34 % всіх податкових надходжень до зведеного бюджету. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Зокрема:
- переробна промисловість – 17,9 % від загального обсягу надходжень,
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 16,6 %.
Суттєвий внесок також зробили:
- державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 12,4 %,
- фінансова та страхова діяльність – 8,4 %.
Хто зростав найшвидше
У 2025 році, порівняно з 2024 роком, найбільше зростання сплати податків зафіксовано у таких галузях:
- переробна промисловість – +23,6 %, або +70,2 млрд грн,
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – +24,8 %, або +67,6 млрд грн,
- державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – +25,9 %, або +52,4 млрд грн,
- сільське, лісове та рибне господарство – +35,8 %, або +27,9 млрд грн.
«Постійні обстріли, зруйнована інфраструктура, відсутність електроенергії, логістичні збої – це щоденні виклики для українських підприємців. І ми вдячні кожному, хто попри надскладні умови продовжує працювати, забезпечує людей роботою і відповідально сплачує податки. Це кошти на зарплати військовим, енергетикам, закупівлю техніки, медицину, освіту й реалізацію соціальних програм», – додала Леся Карнаух.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З початку 2026 року в Україні набули чинності новації з оподаткування ПДВ для низки операцій, що стосуються транспорту, оборонної сфери та відновлення енергетичної інфраструктури.
Електричний транспорт – з ПДВ у загальному порядку
З 1 січня 2026 року в загальному порядку оподатковуватимуться ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами. Йдеться, зокрема, про сідельні тягачі, легкові та вантажні електромобілі відповідних кодів УКТ ЗЕД, у тому числі, які вироблені в Україні.
Газомоторний транспорт – також без пільг з ПДВ
У загальному порядку ПДВ з 2026 року оподатковуватимуться й операції з новими транспортними засобами, що працюють на стисненому або зрідженому природному газі (метані) чи біогазі.
Пільга для оборонної сфери: «симулятори бойових дій»
Водночас з 1 січня 2026 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України симуляторів бойових дій, що використовуються для навчання та підготовки.
Без нарахування податкових зобов’язань при пільгових операціях
Також з 1 січня не нараховуються «компенсаційні» зобов’язання з ПДВ (не застосовується пункт 198.5 статті 198 та стаття 199 ПКУ) при продажу звільнених від оподаткування ПДВ товарів військового призначення не тільки в рамках державних контрактів, а й в рамках будь-яких інших договорів (підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Продовжено пільги з ПДВ для відновлення енергетики
До 1 січня 2029 року продовжується пільговий режим – звільнення від ПДВ операцій з ввезення обладнання, необхідного для відновлення української енергетики.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий