Блог

yulstor

Переваги задекларованої праці: захист трудових прав та підтримка економіки

06.08.2025 11:32

Задекларована праця – офіційне оформлення трудових відносин відповідно до законодавства. Це означає, що роботодавець сплачує всі необхідні податки та збори, включаючи єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. У свою чергу працівник отримує захищені трудові та соціальні права.
Плюси задекларованої праці:
- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;
- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;
- гарантований робочий тиждень (до 40 годин або до 60 – у критичній інфраструктурі);
- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;
- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;
- плачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;
- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;
- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.
Незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій:
- не фіксується в офіційних документах;
- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;
- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і єдиного внеску.
Законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.
Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія вашого майбутнього.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місцеві бюджети Дніпропетровщини у січні-липні цього року поповнилися майже на 26,4 млрд гривень

06.08.2025 11:31

Протягом січня – липня цього року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло майже 26,4 млрд гривень.
Це на понад 3,3 млрд грн більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця обласної податкової служби подякувала платникам Дніпропетровщини за їхню сумлінність і відповідальність. Ефективна комунікація з бізнесом та місцевим самоврядуванням відіграє важливу роль у наповненні місцевих бюджетів.
«Взаємодія побудована на партнерстві та доброчесність платників сприяють фінансовій незламності регіону», – зазначила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Леся Карнаух під час зустрічі з бізнесом розповіла як працює мораторій на перевірки

06.08.2025 11:30

Державна податкова служба України вдосконалює ризик-орієнтований підхід до перевірок платників. Про ключові деталі виконання мораторію, встановленого рішенням РНБО, розповіла під час зустрічі із бізнесом Київщини в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Цьогоріч це вже 13-та зустріч керівництва податкової із платниками в областях. До неї долучився і голова Київської ОДА Микола Калашник. Леся Карнаух подякувала підприємствам Київщини за наповнення бюджету.
«Завдяки кожному українському платнику за 7 місяців маємо перевиконання плану майже на 71 мільярд гривень, а це ресурс для захисту нашої держави. І це результат саме партнерських відносин між податковою і бізнесом. Додатковим кроком для зміцнення цієї довіри і активізації економіки має стати також мораторій, встановлений рішенням РНБО», – зазначила вона.
Перевірки податкової не заборонені, а обмежені. Це обмеження стосується платників податків з низьким ступенем ризиків. Станом на зараз повинно бути не менше двох ризиків, щоб можна було піти на фактичну перевірку до платника, а для ФОПів-єдинників 1–2 груп взагалі не менше 3 ризиків. Що стосується планових перевірок – вони тривають за графіком. Для зміни підходів потрібно міняти порядок затвердження плану, передбачений Податковим кодексом та наказом Мінфіну. Також ДПС вже працює над посиленням своїх аналітичних контрольних процедур для включення платників до плану.
«Масового виходу податківців на суб'єкти господарювання не було, немає і не буде. А коли перевірка трапляється – справедливість та законність понад усе. Це категорична принципова позиція в рамках виконання рішення Ради національної безпеки й оборони», – наголосила Леся Карнаух.
Під час заходу також обговорили актуальні проблеми, які турбують бізнес Київщини. Питань щодо блокування податкових накладних вже менше – кількість заблокованих від початку року знизилась майже вдвічі. Але ще є платники, які за старою звичкою подають тонни непотрібних документів для підтвердження операцій. В. о. Голови ДПС вкотре підтвердила, що цю практику у податковій припинили і спам та фотоальбоми вимагати забороняється.
«До речі, щодо зайвих процесів – отримали чимало цікавих пропозицій стосовно удосконалення роботи. Ми відкриті до змін для зручності: що менше паперів чи дій для співпраці з податковою, то більше часу і ресурсів буде у бізнесу для заробітку та розвитку», – резюмувала вона.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дії платника податків, якщо у його Електронному кабінеті відображена недостовірна інформація щодо стану розрахунків з бюджетом

06.08.2025 11:28

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платник податків має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів Державної податкової служби України(далі – ДПС) за формою F/J1300207 (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Платник отримує витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за формою F/J1400207 у термін не пізніше 2-ого робочого дня після дня прийняття ІКС ДПС Запиту. При цьому Запит за декілька календарних років платником податків подається за кожен календарний рік окремо, але не більше ніж за п’ять календарних років, відлік яких починається з року прийняття Запиту.
Одночасно стаття 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) зазначає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація про сплату податків, зборів та єдиного внеску (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.
Стаття 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від платників податків Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів надійшло майже 64,1 млрд гривень

06.08.2025 11:27

За січень-липень 2025 року від платників Дніпропетровської області до бюджетів усіх рівнів надійшло майже 64,1 млрд гривень.
Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька відзначила, що це на понад 13,1 млрд грн, або на 25,8 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року.
«Стійке зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів говорить про високу соціальну відповідальність платників податків Дніпропетровщини. Кожна гривня, сплачена до бюджету, важлива складова фінансової спроможності держави і громад. Це можливість посилювати наш оборонний потенціал, розбудовувати безпечне середовище, дбати про відновлення інфраструктури, зміцнювати соціальний сектор тощо. Ми вдячні нашим платникам податків за сумлінне ставлення до своїх обов’язків», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Випадки відмови у реєстрації ПРРО

06.08.2025 11:17

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що пунктом 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) за наявності підстав для відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:
- автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);
- ПРРО із зазначеними у Заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований;
- щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
- суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Цифровізація сервісів для платників – пріоритет сучасної податкової служби

04.08.2025 10:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.
Провести звірку розрахунків з бюджетом та отримати документи, що підтверджують стан розрахунків, платники можуть, не відвідуючи контролюючий орган, – в Електронному кабінеті.
Для отримання Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (далі – Витяг) платнику необхідно надіслати до органу ДПС за своїм основним місцем обліку Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207».
Платникам доступне отримання Витягу, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів. Якщо платник податків у Запиті зазначає позначку про необхідність підпису Витягу, то на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис керівника підрозділу економічного аналізу територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про укладання трудових договорів (угод) за сумісництвом

04.08.2025 10:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.
Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
- постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.
Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про звільнення на період служби від сплати податків мобілізованих ФОП

04.08.2025 10:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби.
Відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» та набрали чинності 5 липня цього року.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звертає увагу на податки та платежі, що не сплачуватимуться:
- податок на доходи фізичних осіб,
- єдиний податок;
- військовий збір,
- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), якщо фізична особа – підприємець (ФОП) не має найманих працівників.
Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Реєстр) (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Що робити ФОП, щоб отримати пільги:
- якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;
- якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.

Податкова служба не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.
Якщо ФОП було виключено з Реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.
Також мобілізовані ФОПи/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.
Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.
Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. Єдиний внесок у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.
Звітність з єдиного внеску подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.
Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:
- звітність – до 150 днів,
- сплата – до 180 днів.
У ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячої лінії» з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин з податкових питань: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1150.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Право на підвищену ПСП військовослужбовців

04.08.2025 10:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок надання податкової соціальної пільги (ПСП), її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу та обмеження щодо її застосування визначається ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на ПСП.
Підпунктом 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що роботодавець – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) визначено структуру заробітної плати.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету (п.п 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до частини шостої ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХII «Про військовий обов’язок і військову службу» (із змінами) визначено, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є одним із видів військової служби.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Таким чином, у разі якщо працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливій період отримує заробітну плату (середній заробіток) та одночасно грошове чи майнове (речове) забезпечення військовослужбовця, що виплачуються з бюджету, то роботодавець під час нарахування заробітної плати такому працівнику не має право на застосування ПСП.
Відповідно до ст. 169 ПКУ члени сімей загиблих військовослужбовців не віднесені до переліку категорій платників податку, які мають право на ПСП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4164. Попередня cторінка | Сторінка 55 з 417 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua