Блог

yulstor

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фізичні особи: хто і скільки має сплатити за «зайві» квадрати у 2025

02.06.2025 15:22

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: платники, об’єкт та база оподаткування, пільги
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) для фізичних осіб обчислюється податковим органом за місцем реєстрації власника.
Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Оподаткуванню підлягають, як житлова так і нежитлова нерухомість. Тобто це можуть бути квартири, приватні будинки, дачі, а також нежитлові приміщення – магазини, склади, офіси та інші.
Податок на житлову нерухомість мають сплатити фізичні особи – власники житла, якщо загальна площа житлової нерухомості, що перебуває у власності платника, перевищує:
- для квартири/квартир – 60 м2;
- для будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 м2;
- у разі одночасного перебування у власності квартири/квартир та житлового будинку/будинків, в тому числі їх часток – 180 м2.
Багато квартир мають кілька співвласників. Тому принцип нарахування різниться для спільної часткової та спільної сумісної власності.
При спільній частковій власності кожен співвласник платить податок на нерухоме майно на належну йому частку. У свою чергу співвласники нерухомості, що є спільною сумісною власністю, без виділення часток в натурі, самостійно визначають, котра з цих осіб є платником податку на нерухоме майно.
Важливо, що для розрахунку податку на житлову нерухомість враховується вся площа об’єкту, а не лише житлова.
Отже, податок на житлову нерухомість не сплачують ті, хто володіє житловою нерухомістю, чия площа не перевищує:
- 60 м2 – для квартири/квартир;
- 120 м2 – для будинку/будинків;
- 180 м2, якщо у власності є і квартира/квартири, і будинок/будинки.
Також від сплати податку на нерухоме майно звільняються власники, чия нерухомість знаходиться на окупованих територіях чи в зоні бойових дій, а також пошкоджена внаслідок збройної агресії.
Якщо придбана нерухомість не введена в експлуатацію, то податок на нерухомість не нараховується. Але щойно платник отримає право власності, питання стає актуальним.
Якщо у власності є квартира понад 300 м2 або будинок понад 500 м2 і більше, то щорічно додатково нараховується фіксований податок у розмірі 25 000 гривень за кожен такий об’єкт.
Ставка податку
Звітним періодом зі сплати податку на нерухомість є рік. Тобто у 2025 році податок на нерухоме майно треба платити за 2024 рік. Тому у розрахунку суми податку враховується заробітна плата станом на 1 січня 2024 року.
Податкова ставка визначається місцевими органами влади, але не може перевищувати 1,5 % мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр понад встановлений ліміт.
На 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 7 100 грн, отже, максимальна ставка податку дорівнює 106,5 грн за 1 «зайвий» квадратний метр.
Для прикладу, максимальна ставка податку за минулі періоди становила:
- у 2020 році – 70,8 грн/м2;
- у 2021 – 90 грн/м2;
- у 2022 – 97,5 грн/м2;
- у 2023 – 100,5 грн/м2.
Щоб дізнатися інформацію про ставку та пільги зі сплати податку на нерухомість, потрібно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування. Зазвичай знайти таку інформацію можна на сайті міської, селищної чи сільської ради.
Тож, на прикладах розглянемо, коли сплачується податок на нерухоме майно.
Якщо у власності людини є квартира площею 80 м2, то податок їй буде нараховуватись лише на 20 квадратних метрів.
Інший приклад: якщо будинком площею 250 м2 володіють порівну двоє людей, то кожному з них доведеться заплатити податок із «зайвих» 5 м2, адже по 120 м2 для кожного будуть пільговими.
Наступна ситуація: у власності людини дві квартири площею 30 м2 та 40 м2 і житловий будинок площею 90 м2. У цьому разі податок буде нараховуватись на об’єкт оподаткування, який обраховується за такою формулою: 30 м2 (площа першої квартири) + 40 м2 (площа другої квартири) + 90 м2 (площа будинку) – 180 м2 (сума пільги для квартир та будинку) = – 20 м2. Тож, якщо сума трьох об’єктів нерухомості не перевищує 180 м2, то у цьому випадку податок не сплачується.
Якщо мова йде про нежитлове приміщення, то податок сплачується за кожен квадратний метр без пільг.
Обчислення та сплата податку
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснює податкова служба за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надсилає платникам податкові повідомлення-рішення. Це повідомлення містить детальний розрахунок податку та реквізити для сплати, а також інформацію про адресу, площу об’єкта і пільги, якщо вони є.
Фізичним особам необхідно сплатити податок протягом 60 днів від моменту отримання повідомлення-рішення.
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Довідково: відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.
Заяву довільної форми та підтверджуючі документи з зазначенням періоду звірки, об’єктів нерухомого майна, по яких необхідно провести звірку, платник може надати зручним для себе способом, зокрема, засобами електронного зв’язку за допомогою Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), надсиланням поштою з повідомленням про вручення за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Впровадження системи управління комплаєнс-ризиками

02.06.2025 15:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.
Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).
Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.
Зокрема, введено поняття:
податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:
- взяття його на облік як платника податків,
- реєстрації платником окремих видів податків,
- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),
- сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,
- інших податкових обов’язків,
- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);
комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі та як заповнюється податк

28.05.2025 12:14

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
До операцій з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі при вивезенні товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується нульова ставка ПДВ.
В податковій накладній, складеній на експортну операцію, у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х», зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України», у рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України» зазначаються дата та номер договору (контракту), дата та номер митної декларації.
У графі «Отримувач (покупець)» зазначається назва суб’єкта господарювання, якого включено до реєстру магазинів безмитної торгівлі та через кому країна призначення – Україна.
У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У графі 8 табличної частини розділу Б зазначається код ставки 901.
У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
Графа 11 «Сума податку на додану вартість» не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо відображення в податковій декларації з ПДВ сум ПДВ в рахунок погашення податкового боргу

28.05.2025 12:12

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
У разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника (ІКП) станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Руслан Кравченко: Підприємства переробної промисловості та торгівлі – лідери сплати податків

28.05.2025 12:11

Промисловість і торгівля продовжують тримати лідерство у надходженнях до бюджету. Про це повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко у своєму Телеграм-каналі.
«У січні – квітні 2025 року саме підприємства переробної промисловості та оптової й роздрібної торгівлі забезпечили найбільшу частку надходжень до Зведеного бюджету України. Кожна галузь по 17,2 %», – зазначив він.
Серед лідерів також:
державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – 11,8 %;
фiнансова та страхова дiяльнiсть – 9,6 %.
Найбільше зростання сплати за січень – квітень 2025 року порівняно з відповідним періодом 2024 року у таких галузях:
- переробна промисловість – зростання на 43,4% (+34 млрд грн);
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – на 30,8 % (+26,3 млрд грн);
- державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – на 30,4 % (+17,8 млрд грн);
- постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря – на 43,5 % (+12,5 млрд грн).
«Ці галузі стабільно тримають економіку та демонструють впевнене зростання. Дякую всім платникам податків за сумлінну працю», – додав Голова ДПС.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нові об’єкти оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах

28.05.2025 12:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 25 березня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (далі – Закон № 4112).
Відповідно до оновленого Законом № 4112 п.п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах визначено такі об’єкти оподаткування:
► операція, якщо за сукупністю умов її здійснення у платника податку є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави).
Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою (п. 136.1 ст. 136 Кодексу) 18 відсотків.
При розгляді обставин (фактів), пов’язаних з відповідною операцією, що можуть свідчити про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, платник податку враховує фактичні дії сторін операції та фактичні обставини здійснення операції відповідно до її суті, а для операції, пов’язаної із службовою особою іноземної держави, також керується переліком, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України відповідно до пункту 12 частини першої статті 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (п.п. 141.9 прим.1.2.16 Кодексу);
► операція, якщо відповідно до законодавства встановлено, що така операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди. Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою 18 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закриття господарської одиниці: що з РРО/ПРРО?

28.05.2025 12:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що закриття господарської одиниці, де використовувався реєстратор розрахункових операцій (РРО), потребує від суб’єкта господарювання певних дій.
Пунктом 1 підрозділу 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) встановлено, що реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО.
Це відбувається у випадках, визначених, зокрема, підпунктами 1 та 13 п. 1 підрозділу 4 розділу ІІ Порядку № 547 у разі, коли:
- суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547);
- щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 с т. 63 Податкового кодексу України (ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
Відповідно до п. 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку (Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП)).
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588).
Отже, якщо господарська одиниця закривається або на ній припиняється здійснення діяльності, платник зобов’язаний подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Таким чином, якщо податковий орган отримав відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ Повідомлення за формою № 20-ОПП, в якій господарську одиницю, на яку зареєстровано РРО, зазначено як закриту або таку, що не використовується у діяльності платника, то реєстрація такого РРО скасовується.
Щодо ПРРО, то у разі, якщо платник повідомляє про закриття об’єкта Повідомленням за ф. № 20-ОПП, система автоматично скасовує реєстрацію ПРРО через фіскальний сервер.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З якого періоду розпочинається відлік граничного строку розрахунків при здійсненні імпортних операцій?

28.05.2025 12:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відлік встановленого граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів розпочинається з дня здійснення авансового платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).
У разі порушення встановленого граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день оформлення митної декларації.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41383.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

28.05.2025 12:08

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація). Така сума від’ємного значення звітного (податкового) періоду:
- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) (відображається у рядку 20.1 декларації);
- або підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 декларації): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (рядок 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації);
- та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 21 декларації).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 6 розд. III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (п.п. 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних/розрахунків коригування/інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику/покупцю товарів/послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення.
У графах 2,3 таблиці 1 додатку 2 (Д2) до декларації зазначається звітний період, у якому виникло від’ємне значення у форматі місяць, рік. У графі 2 таблиці 1 додатку 2 (Д2) зазначається цифра місяця (наприклад «3», «10»); у графі 4 таблиці 1 додатку 2 (Д2) – чотири цифри року (наприклад «2024»).
Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.
Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації має право самостійно визначати постачальників/покупців, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періодів виникнення таких сум.
У разі виникнення від’ємного значення за рахунок відображення розрахунків коригування, які передбачають зменшення податкового зобов’язання, у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації зазначається звітний податковий період, у якому виникло таке від’ємне значення, що відповідає періоду, за який подано декларацію, до складу податкових зобов’язань якої включені такі розрахунки коригування.
При цьому, з урахуванням норм п. 192.1 ст. 192 розд. V ПКУ постачальник за результатами проведеного перерахунку може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):
у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його складено, – у разі дотримання термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;
у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його зареєстровано в ЄРПН, – у разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Визначення податкового (звітного) періоду, за який розраховується ГПЗ з акцизного податку

28.05.2025 12:07

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській інформує, що відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (Кодекс) базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Платники цього податку, визначені п. 212.1 ст. 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим.1, 215. прим.2, 215.3.6, 215.3.7 та 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст.46 Кодексу.
Отже, відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 та п. 49 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу базовий податковий період для сплати акцизного податку з урахуванням розрахунку гарантованого податкового зобов’язання (ГПЗ) відповідає календарному місяцю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 3914. Попередня cторінка | Сторінка 46 з 392 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua