Блог

yulstor

Оподаткування ПДФО сум дебіторської заборгованості, яка погашається юрособою – боржником ФОПу після припинення нею підприємницьк

01.08.2023 11:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 4 розд. «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.
При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.
Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Набув чинності Закон України № 3219

01.08.2023 11:20

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.08.2023 набув чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
У частині оподаткування Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено з 01.08.2023, зокрема:
- скасування можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу (далі – спрощена система з особливостями оподаткування);
- скасування можливості для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);
- встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування;
- відновлення термінів надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів; відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів;
- відновлення з 01.08.2023 для банків, інших фінансових, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів перебігу строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка / електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку / електронного гаманця на облік.
Законом № 3219 також передбачено, зокрема:
- продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім перевірок:
бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього;
ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності);
на заперечення до акту;
у разі дисциплінарного провадження;
трансфертного ціноутворення;
міжнародного оподаткування;
перевірок нерезидентів;
валютного законодавства; формування плану-графіка лише 3-ма категоріями платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;
- збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників І-ІІ групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
- встановлення обов’язку банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направити (у т.ч. повторно) не пізніше 01.09.2023 до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/ електронних гаманців відкритих/закритих у період з 24.02.2022 по 01.08.2023;
- відновлення з 01 вересня 2023 року відповідальності банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах;
- скасування необхідності затвердження Урядом переліку товарів, які добровільно передаються Збройним Силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та які передаватимуться платниками податку без коригування фінансового результату до оподаткування на вартість таких товарів;
- уточнення періоду, в якому звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходи благодійників - фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів;
- звільнення від оподаткування ПДФО суми доходу отриманого, як компенсація за об’єкт нерухомого майна пошкодженого/знищеного в наслідок бойових дій;
- доповнення переліку витрат фізичних осіб витратами на придбання об’єкта нерухомості у сумі, зазначеній у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку, як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;
- приведення до норм європейського права визначення місця постачання послуг пов’язаних з постачанням електричної енергії (місцем постачання таких послуг вважатиметься місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а не місце реєстрації постачальника);
- упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування;
- звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони були вчинені на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
- удосконалення норми щодо звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) за порушення вчинені з 24 лютого 2022 року до 01 серпня 2023року;
- спрощення вимог до відображення в розрахунковому документі назви товару (послуги) для фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ;
- звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор тощо.
Більше щодо особливостей оподаткування платника при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» – за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Інформаційний лист № 4/2023: «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу

01.08.2023 11:19

Інформаційний лист № 4/2023 присвячено деяким особливостям оподаткування платників податків у період дії воєнного стану, у зв’язку із змінами, запровадженими Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.
Закон № 3219 набере чинності 1 серпня 2023 року.
В інформаційному листі ви дізнаєтесь:
– про порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання спрощеної системи оподаткування, а саме: бути платником єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу (далі – спрощена система з особливостями оподаткування);
– перебіг яких строків, визначених Податковим кодексом України, відновлюється з 1 серпня 2023 року;
– про особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств після використання спрощеної системи з особливостями оподаткування (складання декларації, визначення звітних періодів та обсягів річного доходу, вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації, застосування «тонкої капіталізації», податкові різниці при здійсненні експортно-імпортних операцій тощо);
– чи будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб «донати», компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;
– про особливості сплати податку на додану вартість платниками податків після переходу зі спрощеної системи з особливостями оподаткування (визначення податкових зобов’язань, складення податкових накладних, визначення податкових періодів тощо);
– особливості сплати єдиного внеску у період дії воєнного стану тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України № 3219: особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств

01.08.2023 11:18

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.08.2023 набере чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.07.2023 № 19).
Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.
Так, з 01 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Важливо! Положення нової редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Окрема увага приділена авансовим оплатам.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Звертаємо увагу! Норми пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до підпункту 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
З більш детальними роз’ясненнями щодо особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств можливо ознайомитись в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги роботодавців!

01.08.2023 11:17

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Враховуючи вищевикладене, податковий агент при заповненні Розрахунку не вказує відомості по найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь даних працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Відображення у податковій декларації про майновий стан і доходи МПЗ у ФОП – власників, орендарів земельних ділянок, віднесених д

01.08.2023 11:16

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Пунктом 64 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 859), передбачає заповнення окремого додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь» (далі – додаток МПЗ).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (примітка 1 інформації до додатка МПЗ до Декларації).
Згідно з п.п. 2 п. 5 розд. ІІІ Інструкції у графі 14 розд. V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації зазначається сума позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яка розраховується у додатку МПЗ (графа 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ).
Абзацами другим – п’ятим п. 177.14 ст. 177 ПКУ визначено, що у додатку МПЗ до Декларації, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яка обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
- ПДФО та військовий збір з чистого оподаткованого доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
- ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником ПДФО у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
- єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
- рентна плата за спеціальне використання води;
- 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису ПДФО та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума ПДФО у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Сума позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок з графи 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ переноситься до графи 14 розд. V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації (далі – розд. V Декларації).
В графі 15 розд. V Декларації відображається сума ПДФО позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплаченого за місцезнаходженням земельної(х) ділянки(ок), відмінним від податкової адреси платника податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Набрав чинності Закон України № 3173

28.07.2023 12:07

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що 26.07.2023 в офіційному виданні «Голос України» № 18 опубліковано Закон України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 3173).
Закон № 3173 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 27.07.2023, та його буде введено в дію з 01 січня 2026 року, крім окремих норм.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які документи потрібно подати управителю майна до контролюючого органу для взяття на облік договору управління майном?

28.07.2023 12:06

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до ст. 1033 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV управителем майна може бути суб’єкт підприємницької діяльності.
Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
Пунктом 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, а саме: крім договорів управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.
ПКУ для договорів управління майном встановлені особливості оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ).
Договори управління майном, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ, у контролюючих органах не обліковуються. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Таким чином, в контролюючих органах обліковуються лише ті договори управління майном, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, які пов’язані з використанням майна, отриманим в управління за договорами управління майном, і які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розд. V ПКУ.
Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Згідно з п. 1.7 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), управитель майна – особа (в розумінні п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування розд. V ПКУ, крім осіб, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), яка веде окремий податковий облік ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Відповідно до п. 3.6 розд. III Порядку № 1588 підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розд. IV Порядку № 1588.
Для взяття на облік договору управління майном управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:
- заяву за формою № 1-ОПП;
- копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим).
Тобто взяття на облік договору управління майном здійснюється після прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію управителя майном платником ПДВ.
Документи, подані для взяття на облік договору управління майном, повертаються контролюючим органом управителю майна, якщо до заяви за формою № 1-ОПП не додано реєстраційну заяву платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ (п. 4.11 розд. IV Порядку № 1588).
Відповідно до п. 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588 управителям майна при взятті на облік договорів управління майном присвоюється реєстраційний (обліковий) номер платника податків (далі – податковий номер), який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності.
Управителю майна за декількома договорами управління майном податковий номер видається на кожний із зазначених договорів при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588.
У разі взяття на облік договору управління майном контролюючий орган за основним місцем обліку/державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (п. 3.11 розд. III Порядку № 1588).
Після взяття на облік договору управління майном відомості про нього включаються до Реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є платними послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача електронних довірчих

28.07.2023 12:05

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) доводить до відома наступне.
Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (www.ca.tax.gov.ua).
Пунктом 1.3 розд. І Регламенту Надавача встановлено, що Надавач здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатного надання ЕДП.
Кваліфікована ЕДП створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником ЕДП та включає:
- надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток та/або генерації особистих ключів;
- технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Водночас, згідно з п. 5.1 розд. 5 Договору про надання ЕДП, форма якого наведена у додатку 1 до наказу Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930, ЕДП надаються на безоплатній основі.
Отже, Надавач здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 7,4 млн грн частини чистого прибутку отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини

28.07.2023 12:04

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Протягом січня – червня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 7,4 млн грн частини чистого прибутку. Надходження збільшились на понад 357 тис. грн, або на 5,1 відсотків.
Нагадуємо, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 року № 358 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, становить 50 відсотків (за умови спрямування 30 відсотків чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії російської федерації).
У разі невиконання вказаних умов (зокрема у зв’язку з відсутністю у господарського товариства майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації) таке господарське товариство за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році має спрямувати на виплату дивідендів до державного бюджету 80 відсотків чистого прибутку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4767. Попередня cторінка | Сторінка 407 з 477 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua