Блог

yulstor

Е-аудит – важливий аспект цифровізації в рамках Національної стратегії доходів

27.10.2025 14:16

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Цифровізація є ключовою складовою Національної стратегії доходів (НСД), виконуючи роль інструмента для модернізації податкового адміністрування, підвищення ефективності управління державними доходами та боротьби з тіньовою економікою.
Одним з основних аспектів цифровізації в рамках НСД є запровадження електронного аудиту («е-аудит»), який передбачає цифрову трансформацію основних процесів контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).
ДПС активно працює над розвитком ІТ-рішень у цьому напрямку. Так, для забезпечення якісної роботи з великими обсягами даних удосконалено функціонал Електронного кабінету. Також для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу, розміщено детальні інструкції та презентаційні матеріали.
Ключові переваги використання SAF-T UA:
- оперативність – швидка перевірка правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту;
- відстеження операцій – досліджeння повного ланцюга операцій від первинних документів до фінансової звітності;
- єдиний формат даних – зіставлення бухгалтерських записів і показників податкової звітності без додаткового витребування документів;
- ресурсна ефективність – економія часу та зусиль як для бізнесу, так і для податкових органів.
Запровадження стандартного аудиторського файлу SAF-T UA значно прискорить процес перевірки, зменшить час на формування запитів, забезпечить детальну аналітику, тим самим створить додаткову зручність для бізнесу.
SAF-T UA – це не лише технічне рішення, а й важливий крок до нової податкової культури. Тож ДПС запрошує платників долучатись до процесу тестування функціоналу системи електронного аудиту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС і НБУ впроваджують новий підхід у комунікації з банками щодо валютного нагляду

27.10.2025 14:15

Державна податкова служба спільно з Національним банком України впроваджують оновлений підхід до формування запитів, які надсилаються банківським установам у разі порушення суб’єктами господарювання встановлених граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Структура запитів враховує вимоги щодо збереження банківської таємниці. Це забезпечує належний рівень правової визначеності та ефективну комунікацію між контролюючими органами та фінансовими установами.
Особливу увагу приділено тому, щоб банки надавали повні, точні та своєчасні відповіді на запити. Такий підхід покращить аналітичну роботу, підвищить прозорість фінансових операцій і зміцнить довіру до фінансової системи України.
Спільна робота ДПС і НБУ спрямована на підвищення ефективності валютного нагляду, прозорості фінансових операцій і запобігання незаконному виведенню валютних коштів з України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплат

27.10.2025 14:15

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно п. 38.2. ст. 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники / громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До якого контролюючого органу мають право звернутися громадяни для звірки даних щодо плати за землю?

27.10.2025 14:14

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

27.10.2025 14:13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Згідно з п. 186.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання товарів, зокрема, є:
- фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання;
- місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою.
Отже, якщо операції платника податку з придбання і постачання товару здійснюються за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозиться на митну територію України та не вивозиться за її межі, то за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і такі операції не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: місцеві бюджети отримали від юридичних осіб понад 577,2 млн грн єдиного податку

27.10.2025 14:12

Протягом трьох кварталів поточного року юридичні особи – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 577,2 млн гривень. У порівнянні з минулорічним показником січня – вересня 2024 року надходження збільшились на понад 58,1 млн грн, темп росту – 111,2 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Як підкреслила очільниця податкової служби регіону, єдиний податок є одним з важливих джерел наповнення бюджетів громад.
«Висловлюємо вдячність бізнесу за роботу і сумлінне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань перед державою. Своєчасне наповнення місцевих бюджетів у ці непрості часи сприяє фінансуванню нагальних потреб громад, а також підтримці соціальних програм. Продовжуємо комунікації з бізнесом задля сталого наповнення, зокрема місцевих бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи?

27.10.2025 14:11

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ та при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку) (п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);
податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (п.п. 3 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);
податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата за видобування залізних руд: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників майже 1,3 млрд гривень

23.10.2025 19:27

Протягом трьох кварталів цього року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до місцевих бюджетів майже 1,3 млрд грн рентної плати.
Нагадуємо, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини – рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Зазначаємо, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати (п. 257.6 ст. 257 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про податкові пільги для новоствореної ФОП, яка обрала єдиний податок після мобілізації або під час служби за контрактом

23.10.2025 19:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно з п.п. 298.1.1 п 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого – третього п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.
На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже згідно з абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з єдиного податку звільняються ті фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.
Натомість на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про включення до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи відшкодованої орендарем суми комунальних

23.10.2025 19:25

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абзац перший частини першої ст. 762 ЦКУ).
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (частина перша ст. 797 ЦКУ).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, сума комунальних платежів, яка відшкодована орендарем за комунальні послуги платнику єдиного податку включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку (орендодавця).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 3878. Попередня cторінка | Сторінка 4 з 388 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua