Блог

yulstor

Що необхідно зробити платникам єдиного податку, які здійснювали охоронну діяльність

21.01.2026 14:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтями 6 та 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція) передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 42 Конституції кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) набрав чинності 26.12.2025.
Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4698 до п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.01.2026 перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку доповнено охоронною діяльністю.
Отже, з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку другої та третьої груп здійснюється в порядку, визначеному у підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подається до контролюючого органу відповідна заява.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Останнім днем для подання суб’єктами господарювання, які здійснювали охоронну діяльність та застосовували спрощену систему оподаткування, заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у 2025 році було 22 грудня.
На дату набрання чинності Законом № 4698 (26.12.2025) термін, встановлений ПКУ для самостійного переходу суб’єктами господарювання – платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, минув.
Листом Міністерства фінансів України від 30.12.2025 № 11210-09-62/39076 (вх. ДПС № 1738/4 від 31.12.2025) зазначено, що заяви, подані платниками єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, повинні бути розглянуті контролюючим органом.
Враховуючи вищевикладене з метою дотримання вимог Закону № 4698 для суб’єктів господарювання, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, рекомендований термін для подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування – до 20.01.2026 (включно).
Всі подані суб’єктами господарювання заяви мають бути опрацьовані контролюючим органом.
Одночасно, платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену ПКУ діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності.
При цьому згідно з п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Фіскальний чек – обов’язкова умова захисту споживача

21.01.2026 14:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фіскальний чек – це гарантія прав споживачів та відповідальності бізнесу.
Фіскальний касовий чек – це офіційний документ, що підтверджує факт купівлі товарів або отримання послуг. Він є обов’язковим для суб’єктів господарювання (СГ), які проводять розрахунки у готівковій або безготівковій формі через реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Чек фіксує інформацію про здійснену операцію та передається до Державної податкової служби України для контролю.
Фіскальний чек – не просто документ. Він не лише офіційно підтверджує факти покупки, надання послуг, а й гарантує захист прав споживача. Адже у разі потреби саме фіскальний чек допоможе довести придбання товару чи послуги та звернутись за гарантійним обслуговуванням або поверненням коштів.
Видаючи фіскальні чеки, СГ демонструють свою чесність, повагу до споживачів та готовність дотримуватись закону. Це свідчить про те, що СГ працює офіційно, сплачує податки та забезпечує своїх споживачів необхідними правами.
На жаль, досі існують ситуації, коли покупцям пропонують товари (послуги) без чеку. Це ризики, як для споживачів, так і для самого бізнесу. Без чеку покупець не може довести факт покупки, а бізнес втрачає довіру клієнтів та ризикує отримати штрафи.

Чому чек важливий для усіх?
Фіскальний чек потрібен кожному з нас – від звичайного покупця до власника бізнесу. Адже фіскальний чек виконує декілька важливих функцій.
Захист споживача: чек підтверджує, що товар чи послуга придбані офіційно, а отже у разі потреби покупець може звернутись за обслуговуванням або поверненням.
Прозорість бізнесу: офіційний облік продажів (надання послуг) допомагає СГ працювати чесно та уникати штрафів.
Підтримка економіки: видача чеків означає сплату податків, які йдуть на фінансування державою армії, освіти, медицини та інші важливі сфери життя.
Кожен фіскальний чек – це внесок у фінансову стійкість країни.
Коли видається фіскальний чек
Фіскальний касовий чек формується та видається покупцю під час здійснення розрахункової операції. Це стосується як готівкових, так і безготівкових платежів, включаючи оплати картками, через мобільні додатки або інші електронні платіжні засоби.
Чек має бути виданий одразу після завершення розрахунку.

Як перевірити фіскальний чек?
Покупці можуть самостійно перевірити дійсність фіскального чека. Для цього існують кілька способів.
1. Вебпортал «Державна податкова служба України»: введіть фіскальний номер чека та дату операції для перевірки.
2. Мобільні додатки: використовуйте офіційні програми, які дозволяють сканувати QR-код на чеку та перевірити його дійсність.
3. Запит до продавця: у разі виникнення сумнівів щодо правильності чека зверніться до продавця з вимогою пояснення.
Перевірка чека дозволяє впевнитися у правильності розрахункової операції та захистити права як споживача.
Фіскальний чек є захистом держави, оскільки він є гарантією сплати усіх податків з продажу товарів/надання послуг.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір

21.01.2026 14:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує на оформленні роботодавцем трудових відносин відповідно до вимог законодавства про працю.
Звертаємо увагу, що у відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір.
Акцентуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Туристичний збір: впродовж 2025 року до бюджетів територіальних громад Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 8,0 мл

21.01.2026 14:48

Протягом січня – грудня 2025 року юридичні особи направили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 8,0 млн грн туристичного збору, що майже на 1,2 млн грн, або на 17,0 відс., більше у порівнянні з 2024 роком.
Кошти туристичного збору, як місцевого збору, надходять виключно до місцевих бюджетів.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про надання ФОПом – платником єдиного податку другої групи послуги з перевезення

21.01.2026 14:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) друга група платників єдиного податку – це фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОПів, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОПи належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Отже, ФОП – платник єдиного податку другої групи не може надавати послуги з перевезення у випадку, коли замовником таких послуг є юридична особа на загальній системі оподаткування (експедитор).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Надходження до загального фонду державного бюджету від платників рентної плати за користування надрами Дніпропетровщини

21.01.2026 14:46

Платниками Дніпропетровщини протягом 2025 року спрямовано до загального фонду державного бюджету понад 101,3 млн грн рентної плати за користування надрами.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
- обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.
Звертаємо увагу, що п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Лідери зі сплати транспортного податку у 2025 році – Київ та Дніпропетровщина

21.01.2026 14:45

Транспортний податок продовжує забезпечувати стабільні надходження до місцевих бюджетів – за підсумками 2025 року надійшло 249,8 млн грн податку.
Порівняно з 2024 роком надходження зросли на 13,7 %, або майже на 30 млн гривень.
Найбільші обсяги сплати транспортного податку у таких регіонах:
- м. Київ – 74,1 млн грн;
- Дніпропетровська область – 24,9 млн грн;
- Одеська область – 20,9 млн грн;
- Київська область – 18,5 млн грн.

Нагадуємо.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками зареєстрованих в Україні легкових автомобілів, що відповідають критеріям оподаткування:
- з року їх випуску минуло не більш ніж 5 років (включно);
- середньоринкова вартість авто становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої станом на 1 січня податкового (звітного) року.
Мінекономіки визначає таку вартість авто й щороку, до 1 лютого, на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на поточний рік.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді подається податкова декларація про майновий стан і доходи громадя

21.01.2026 14:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій Декларації.
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами і доповненнями).
Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС України (ДПС) забезпечила платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100215.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

21.01.2026 14:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.
Пунктом 110.1 ст. 110 ПКУ визначено, що платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).
Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.
Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Єдиний податок: внесок ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини впродовж 2025 року – понад 5,2 млрд гривень

21.01.2026 14:43

Протягом січня – грудня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб – підприємців (ФОП) майже 5 226,9 млн грн єдиного податку. Порівнюючи з 2024 роком, сума надходжень збільшилася на 531 млн грн, або на 11,3 відсотки. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Єдиний податок – один з бюджетоформуючих податків місцевих бюджетів Дніпропетровської області, що забезпечує фінансову спроможність територіальних громад реалізовувати важливі соціальні програми. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і податкову дисципліну, за свідомість та підтримку громад регіону», – підкреслив Юрій Павлютін.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4138. Предыдущая cтраница | Страница 3 из 414 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua