Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Вт, 8 вересня 2026
07:48

БЛОГ

З якою періодичністю оновлюється в приватній частині Електронного кабінету інформація?

05.03.2024 11:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з абзацами першим – другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:
- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, як повнота функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (абзаци перший і сьомий п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-комунікаційними системами ДПС.
Отже, в приватній частині Електронного кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників: зміни в оподаткуванні акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування

05.03.2024 11:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
З 01 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон) стосовно запровадження оподаткування акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування.
Так, відповідно до змін, внесених цим Законом до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), починаючи з 01 вересня 2024 року підлягатимуть оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів, – за ставкою 2 363,4 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту.
Водночас змінами, внесеними Законом до підпункту 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, уточнено положення щодо визначення «тютюнові вироби», до яких також віднесено інші, відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння.
Статтею 226 Кодексу встановлено вимоги до маркування марками акцизного податку тютюнових виробів, зокрема наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни (підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Вимоги щодо встановлення виробником або імпортером максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію), які повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їхнього виробництва, визначені статтею 220 Кодексу, якою, зокрема, передбачено, що установлені виробником або імпортером не пізніше ніж 10 числа максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому Кодексом.
Відповідно до статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку – 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень;
роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на такі товари (продукцію), встановлених їхніми виробниками/імпортерами, збільшеними на суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), – 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 10000 гривень.
Отже, у зв’язку із запровадженням оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, починаючи з 01 вересня 2024 року, усі вимоги щодо оподаткування цим податком, у тому числі
5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а також маркування марками акцизного податку таких нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які включено до переліку підакцизних товарів, а також відповідальність за їхнє недотримання застосовуватимуться, починаючи з
01 вересня 2024 року.
Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до статей 220 та 226 Кодексу:
не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування;
не пізніше ніж 25 серпня 2024 року подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) щодо встановлення з 01 вересня 2024 року максимальних роздрібних цін на інші нікотиновмісні продукти для орального застосування.
Для забезпечення можливості своєчасного маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою їхнього ввезення на митну територію України та реалізації з 01 вересня 2024 року – одержання виробниками та імпортерами таких продуктів марок акцизного податку
до 01 вересня 2024 року здійснюється виключно за умови подання продавцю таких марок заявки-розрахунку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, документів, що підтверджують внесення плати за марки і сплату до відповідного бюджету акцизного податку за ставками, які діятимуть з 01 вересня 2024 року.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф Ук

05.03.2024 11:41

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що 01 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2024 року № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон № 3553), яким, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо:
• заміни понять «основні фонди» поняттям «основні засоби», «статутний фонд» поняттям «статутний капітал», «реабілітаційна установа» поняттям «реабілітаційний заклад»;
• виключення з п. 136.3 ст. 136 Кодексу ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 20%, яка застосовувалась до доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами до 01.01.2022;
• уточнення кодів категорії УКТ ЗЕД таких товарів як вторинна сировина, побутові відходи, брухт чорних металів, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцевокислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, суми доходів від продажу яких не підлягають оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Кодексу;
• звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України культурних цінностей, виготовлених 50 і більше років тому, за кодами УКТ ЗЕД, зазначеними у п. 197.7 ст. 197 Кодексу та операцій з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів окремих товарних позицій, зазначених у п.п. 69.5 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу) громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної передачі такими особами Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам;
• включення до визначення «тютюнові вироби» замінників, інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання;
• запровадження, починаючи з 01 вересня 2024 року, оподаткування акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до 2 переліку підакцизних товарів, – за ставкою 2 363, грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту.
Довідково: Закон № 3553 опубліковано 13.02.2024 в офіційному виданні «Голос України» № 30 (56).




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Які додатки необхідно подавати суб’єкту господарювання при поданні уточнюючої декларації з акцизного податку?

04.03.2024 13:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 14 Декларація складається платником у порядку, встановленому ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною.
Пунктом 16 розд. ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати:
- або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючої Декларації;
- або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, і сплатити суму податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, суму недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання звітної (звітної нової) Декларації.
Водночас, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Додаток 8 до Декларації містить шість розділів (А, Б, В, Г, Д, Е), що розділені на графи, до яких заносяться дані про суму податку з відповідних рядків розділів А, Б, В, Г, Д, Е Декларації з нарахованими сумами податку окремо.
Розділи Декларації заповнюються на підставі відповідних додатків до неї.
Отже, при поданні уточнюючої Декларації подаються додатки, які підлягають уточненню та Додаток 8 до Декларації.
При цьому, у період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України при поданні Додатку 8 до Декларації не підлягають заповненню графи 5,6 та 7 щодо нарахування штрафних санкцій та пені відповідно.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Яка сума «податкових збитків» підлягає врахуванню у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, починаючи

04.03.2024 13:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон)нагадує, що 08.12.2023 набрав чинності Закон України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474).
З урахуванням змін, які внесені Законом № 3474 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи зі звітних періодів 2024 року, у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2023, збільшена на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникла за підсумками 2023 звітного року. Таке врахування здійснюється з урахуванням обмежень, визначених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ для великих платників податків.
Довідково: погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (прим. 7 п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Щодо відображення в бухгалтерському обліку неприбуткової організації окремих господарських операцій

04.03.2024 13:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу на наступне.
Згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, згідно з цим Законом.
Звертаємо увагу, що благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником. Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.
Ураховуючи вищезазначене, повідомляємо, що бухгалтерський облік цільової допомоги у формі валютних цінностей врегульовано Порядком бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 № 298 (далі – Порядок), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (далі – НП(С)БО 15) та 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі – НП(С)БО 21), затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та від 10.08.2000 № 193 відповідно.
Згідно з пунктом 1.2 Порядку одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Порядок відображення в бухгалтерському обліку отриманого цільового фінансування подано в пунктах 16 – 19 НП(С)БО 15.
Зокрема, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
Отримане цільове фінансування, зокрема кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств, визнається доходом протягом тих періодів, у яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.
Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.
Згідно з НП(С)БО 21 монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Водночас повідомляємо, що роз’яснення Міністерства фінансів України щодо бухгалтерського обліку благодійної та гуманітарної допомоги (лист від 27.04.2022 № 41020-06-5/8479) розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік / Бухгалтерський облік в підприємницькій сфері / Загальні роз’яснення» рубрики «Бухгалтерський облік та аудиторська діяльність» розділу «Діяльність».
Також слід зауважити, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи потрібно подавати податкову декларацію з типом «Звітна нова» («Уточнююча») без розрахунку єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Дода

04.03.2024 13:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з приписами п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19. розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте, якщо платники скористалися нормами п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 та при цьому подали розрахунок єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) у складі податкової декларації з типом «Звітна» з нульовими показниками, то подавати податкову декларацію з типом «Звітна нова» («Уточнююча») без розрахунку єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) не потрібно.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи потрібно нараховувати податок на прибуток підприємств на особливих умовах при передачі техніки гіг-спеціалісту?

04.03.2024 13:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що для резидента Дія Сіті, який обрав сплату податку на прибуток підприємств на особливих умовах, вартість обладнання, що передається гіг-спеціалісту в якості інструменту (засобу) виконання робіт (надання послуг) без переходу права власності на таке обладнання (передбачає його повернення), зокрема у випадку, якщо така передача на користь гіг-спеціаліста відбувається за договором позички у строкове використання, а також вартість послуги з оренди обладнання без висування вимог щодо компенсації її вартості гіг-спеціалістом (на безоплатній основі) не включаються до бази оподаткування резидента Дія Сіті таким податком.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

04.03.2024 13:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 30 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон № 1953) ломбард – це фінансова установа, яка на підставі ліцензії на діяльність ломбарду має право надавати фізичним особам фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику за ломбардам кредитом, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Туристичний збір: визначення місць проживання (ночівлі)

04.03.2024 13:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Норми встановлені п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 4748. Попередня cторінка | Сторінка 299 з 475 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті