Блог

yulstor

Майже 22,0 млн грн частини чистого прибутку спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

23.09.2024 11:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – серпня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 22,0 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів визначено пунктом 57.1 прим.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до підпункту 57.1 прим.1.1 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 Кодексу.
Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 прим.1.3 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (абзац перший підпункту 57.1 прим.1 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зазначення у фіскальному чеку РРО та/або ПРРО назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів

23.09.2024 11:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом п. 2 розд. II Положення № 13 передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, назва товару (послуги).
Тобто, фіскальний касовий чек на товари (послуги) вважається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частини комплектуючих є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб, визначений абзацом першим п. 44.1 ст. 44 та абзацом першим п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що будуть свідчити про походження таких товарів.
Враховуючи викладене, назва товару у фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або програмного РРО (ПРРО) повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Випадки, в яких платник повідомляє контролюючі органи про відсутність у нього у звітному році об’єктів обчислення екологічного п

23.09.2024 11:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Видобування газового конденсату: платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,5 млн гривень

23.09.2024 11:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млн грн з видобування газового конденсату. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на 780,1 тис. грн, темп росту склав 207,0 відсотків.
Нагадуємо, що 30.09.2024 – останні день сплати рентної плати за серпень 2024 року:
● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
● за користування радіочастотним ресурсом України;
● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за серпень 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може ФОП, яка одночасно провадить незалежну професійну діяльність, знятись з обліку в контролюючому органі як платник єдиного

19.09.2024 15:12

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно зі ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема фізичні особи – підприємці (ФОП) (крім електронних резидентів (е-резидентів) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Взяття на облік платників єдиного внеску – ФОП здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Якщо ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація ФОП, то у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.
Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву та копію документу, який підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження?

19.09.2024 15:11

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками туристичного збору (збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Відповідно до п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ справляння туристичного збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ визначено, що платниками збору не можуть бути, зокрема, особи визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
При цьому п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що фізична особа – резидент це – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Разом з тим, постійне місце проживання може бути підтверджене паспортом громадянина України або паспортним документом, виданим уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документом, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред’явника, дає право на в’їзд або виїзд з держави і визнаний Україною, (ст. 1 розд. І Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями, ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»; із змінами та доповненнями, п. 9 ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», п. 16 частини першої ст. 1 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із змінами та доповненнями).
Враховуючи викладене, фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору.
Водночас не можуть бути платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які мають статус резидента у визначенні п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Частина чистого прибутку: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 14,9 млн гривень

19.09.2024 15:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – серпні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників понад 14,9 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» зі змінами та доповненнями.
Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.
Суб’єкти господарювання, у яких в статутному капіталі є частка державної власності сплачують дивіденди з податку на прибуток за такими кодами:
- 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність»;
- 21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;
- 21010200 «Надходження від сплати частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до державного бюджету відповідно до ст. 25 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;
- 21010300 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету»;
- 21010500 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність»;
- 21010600 «Надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей»;
- 21010700 «Надходження від сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;
- 21010800 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність»;
- 21010900 «Заборгованість за минулі періоди із сплати частини чистого прибутку (доходу) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її підприємств».
Що стосується сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна власність, то такі внески сплачуються за кодом бюджетної класифікації, передбаченими для сплати податку на прибуток підприємств.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 3,9 млрд грн рентної плати спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

19.09.2024 15:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, упродовж січня – серпня поточного року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 3,9 млрд грн рентної плати. Це на понад 1,8 млрд грн, або на 90,4 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.
«Податкова служба Дніпропетровщини відкрита до діалогу з платниками. Комунікації з суб’єктами господарювання мають певні результати – позитивна динаміка наповнення бюджетів. Дякуємо платникам за роботу і своєчасно сплачені податки», – підсумувала Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Період, протягом якого юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю

19.09.2024 15:08

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Порядок застосування контролюючими органами строків давності при проведенні перевірок з місцевих податків і зборів встановлено вимогами ст. 102 ПКУ. Зокрема, згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник плати за землю у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), має право самостійно подати уточнюючу податкову декларацію, керуючись ст. 50 ПКУ в частині строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання, включаючи зупинення перебігу таких строків, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування

19.09.2024 15:05

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 06.05.2024 № 226 «Про внесення змін до Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2024 за № 741/42086) внесено зміни до наказу МФУ від 23.03.2021 № 166 «Про затвердження Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (далі – Порядок).
Згідно з п. 3 розділу III Порядку платник може уточнити реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції лише один раз не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за такими документами.
Внесеними до Порядку змінами встановлено, якщо платник своєчасно не уточнив реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, то після настання зазначеного терміну таке уточнення неможливе. У такому разі інформація з платіжної інструкції вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному отримувачу і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35 прим.1.6 статті 35 прим.1 розділу I, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 розділу II Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2739. Попередня cторінка | Сторінка 25 з 274 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua