Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
- на праві постійного користування;
- на умовах оренди.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб регулюється п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ, а саме.
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Під час заходу надані роз’яснення щодо порядку нарахування та терміну сплати мінімального податкового зобов’язання.
Податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:
- 11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
- 11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;
- 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
- 11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- 11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню;
- 11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;
- 11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;
- 11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;
- 11011200 – податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті;
- 11011300 – податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України, зокрема у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами (далі – МКУ).
Водночас згідно з п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.
Частиною дванадцятою ст. 236 МКУ передбачено, що у порядку, передбаченому ст. 236 МКУ, допускається також поміщення у митний режим експорту товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1 000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, шляхом подання оператором поштового зв’язку або експрес-перевізником додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень у разі, якщо:
1) на товари не встановлено вивізне мито;
2) на товари не встановлено обмеження щодо їх вивезення за межі митної території України відповідно до ст. 197 МКУ.
Для цілей МКУ реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень замінюють митні декларації (частина сьома ст. 236 МКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами (далі – Порядок № 21).
Згідно з п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21 в розд. I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ у рядку 2.1 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування ПДВ.
Обсяги операцій з постачання товарів, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, вказуються у рядку 5. Для платників ПДВ, які заповнюють рядок 5, обов’язковим є подання додатку 5 (Д5) (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21).
Отже обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, у тому числі тих, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1 000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, вказуються у податковій декларації з ПДВ:
у рядку 2.1 – якщо операція з вивезення товарів оподатковується ПДВ за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ;
у рядку 2.2 – якщо операція з вивезення товарів звільняється від оподаткування ПДВ;
у рядку 5 (з обов’язковим заповненням додатка 5 (Д5)) – якщо операція з вивезення товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, зокрема, ст. 39 Закону № 3817 щодо функціонування Єдиного реєстру місць зберігання, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – це перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Aбзацом п’ятим п. 2.1 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (далі – Порядок № 251) встановлено, що для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Державної податкової служби України.
Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання (абзац шостий п. 2.1 Порядку № 251).
Отже, для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів заява подається до Державної податкової служби України, а для внесення роздрібних партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів – до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» із змінами та доповненням та з метою удосконалення готівкових розрахунків постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення № 148).
Підпунктом 4 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Виплати, пов’язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (п.п. 1 п. 3 розд. I Положення № 148).
Згідно з п. 17 розд. II Положення № 148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану у надавача платіжних послуг, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.
При цьому, абзацом третім п. 6 розд. II Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу (абзац четвертий п. 6 розд. II Положення № 148).
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (абзац п’ятий п. 6 розд. II Положення № 148).
Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (абзац другий п. 18 розд. II Положення № 148).
Враховуючи викладене, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 28.05.24 № 262 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2024 року за № 867/42212) внесено зміни до наказу МФУ від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».
Зокрема, внесено зміни до п. 5 розділу І Порядку № 787, якими визначено, що заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов’язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
До заяви подаються засвідчені належним чином копії наступних документів:
• платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету;
• судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) та грошового стягнення за адміністративні правопорушення);
• документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (податок) на податкову знижку регулюється статтею 166 Податкового кодексу України (ПКУ).
Витрати, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки, визначені п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
За результатами 2023 року платник податку має право на отримання податкової знижки за наступними витратами:
- частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). При цьому, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання (абз. 3 п. 175.1 ст. 175 ПКУ);
- пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166) ПКУ у розмірі, що не перевищує 4-х % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік;
- сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення, внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення. Понесені витрати у 2023 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
- 3760,0 грн при страхуванні платника податку;
- 1880,0 грн при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення (п.п.166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- оплата допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- оплата вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п.166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- сума коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). При цьому, транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах;
- суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла) (п.п.166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);
- cума витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». За умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій пунктом 3 частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (п.п.166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) у листі від 27.09.2024 № 26926/7/99-00-21-03-02-07 (далі – лист № 26926) повідомила таке.
У зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), ДПС проінформувала про окремі особливості складання податкової накладної (далі – ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми ПН та РК, а також внесено зміни до Порядку заповнення податкової накладної (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 Наказу № 400, документ набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.
Оскільки Наказ № 400 офіційно було опубліковано 25.09.2024 («Офіційний вісник України» № 82 від 25.09.2024), то він набрав чинності з 01.10.2024.
Отже, починаючи з 01.10.2024, ПН та РК реєструються в ЄРПН виключно за формами, що викладені у новій редакції Наказом № 400, включаючи і ті ПН та РК, дата складання яких припадає на період до 01.10.2024 (пункт 3 Порядку).
Зміни, внесені до форми ПН та РК, а також до Порядку, обумовлені необхідністю приведення їх у відповідність до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою практичної реалізації податкових механізмів у частині застосування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) до операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур), перелік якої визначено у статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами, а також змін, внесених до Кодексу законами України від 07 лютого 2023 року № 2918-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» та від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706-ІХ).
При цьому, зважаючи на те, що запровадження РЕЗ здійснюватиметься на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, даним листом ДПС інформує лише про ті зміни до форми ПН та РК, а також до Порядку, які стосуються всіх платників ПДВ, та не пов’язані з дією РЕЗ.
ДПС звертає увагу, що для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ, та для інших операцій з постачання товарів/послуг, Порядок визначає різні особливості складання, в зв’язку з чим ДПС розроблено окремі коди електронних форм ПН та РК:
- J/F1211116, J/F1211216 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів/послуг. В цих формах не може бути відображена інформація щодо операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ;
- J/F1211101, J/F1211201 – коди електронних форм ПН та РК для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах РЕЗ. У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині ПН щодо типу причини складання ПН – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині ПН щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та «0301» у графі 5. Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження РЕЗ.
Про зміни до форми ПН та РК, а також до Порядку, які пов’язані з дією РЕЗ, ДПС буде надано окреме роз’яснення після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення.
Детальніше з листом № 26926 можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2024-rik/79134.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар