Упродовж двох перших місяців 2026 року від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 209,7 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні першими двома місяцями минулого року на 26,4 млн грн, або на 14,4 відсотки.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Висловлюємо вдячність платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань. Своєчасна сплата податків – це не тільки обов’язок, а й важлива фінансова підтримка економіки. Відкриті комунікації з платниками на постійні основі дозволяють оперативно вирішувати нагальні питання підприємців, а це, в свою чергу, сприяє веденню бізнесу у законодавчому полі», – зазначив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від одного власника (фізичної особи) до іншої фізичної особи протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Довідково: п.п. 266.8.1 та 266.8.2п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Розвиток сучасних сервісів для платників податків та підвищення доступності адміністративних послуг залишаються ключовими пріоритетами роботи Державної податкової служби України. Саме на цьому під час виїзних робочих зустрічей у Центрах обслуговування платників (ЦОП) м. Дніпро наголосив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Під час робочої поїздки керівник відвідав Правобережний і Лівобережний ЦОПи, які обслуговують понад 1,1 млн. платників обласного центру та тергромад Дніпровського району, а також провів зустрічі з колективами окремих підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
«Сучасна податкова служба – це насамперед сервіс для платників. Ми прагнемо, щоб кожен мав можливість швидко, зручно та без зайвих бар’єрів отримати необхідну послугу та консультацію», – зазначив Юрій Павлютін.
Наразі у Дніпропетровській області адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників при державних податкових інспекціях, мобільному ЦОПі та безпосередньо у Головному управлінні ДПС. У ЦОПах платники можуть отримати 60 адміністративних послуг, з яких 45 надаються безкоштовно.
Попит на податкові сервіси залишається стабільно високим. Торік платникам податків надано 364 634 адміністративні послуги, у т.ч. в електронному вигляді – 204 826.
Протягом січня-лютого цього року платники уже отримали 54 184 адміністративні послуги, з яких 34 190 в електронному вигляді.
Окрему увагу податкова служба приділяє створенню безбар’єрного та інклюзивного середовища для відвідувачів. У ЦОПах області забезпечується фізична, інформаційна та цифрова доступність сервісів для всіх громадян.
Зокрема, приміщення центрів облаштовуються пандусами з урахуванням потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Важливим кроком стало і запровадження торік нової послуги – сурдоперекладу для громадян з порушенням слуху, що значно розширило можливості доступу до податкових сервісів.
Інноваційним інструментом удосконалення консультаційної підтримки платників стало відкриття у вересні 2025 року Офісу податкових консультантів (Офіс). Цей спеціалізований центр надає безоплатні усні консультації щодо застосування податкового законодавства.
У Дніпропетровській області Офіс працює на базі Правобережного ЦОПу Дніпра. Цього року тут започатковано новий сервіс – податковий супровід підприємців, які отримують державні гранти на відкриття або розвиток власної справи. Окрім індивідуальних консультацій на базі центру проводяться онлайн-навчання для грантоотримувачів та кандидатів на участь у державних грантових програмах.
Розширення мережі та можливостей податкових сервісів триває. Адже сучасна податкова служба дедалі більше орієнтується на якісний сервіс, відкритість та зручність для платників.
Виїзні робочі зустрічі керівництва податкової служби дозволяють безпосередньо оцінити роботу ЦОПів, визначити напрями подальшого вдосконалення сервісів та посилити комунікацію з платниками. Саме такий діалог сприяє формуванню нової культури взаємодії між державою і бізнесом – відкритої, прозорої та партнерської.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України продовжує роботу над створенням сучасної системи управління податковими ризиками у межах реалізації експериментального проєкту.
Застосування податкового комплаєнсу є практикою Європейського Союзу у податковій сфері. На сьогодні він є однією з важливих складових реформування податкової системи України у межах Національної стратегії доходів.
Метою реалізації проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками своїх податкових обов’язків.
Податківці, відповідно до проєкту, здійснюють аналіз ризиків, визначають найбільші з них та з’ясовують їх причину, за результатами такого аналізу робота спрямовується так, щоб досягти максимального ефекту в умовах обмежених трудових ресурсів та забезпечити однаковий, справедливий і неупереджений підхід до всіх платників.
Комплаєнс-ризики у податковому адмініструванні – це ризики, які призводять до втрати доходів, якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належна реєстрація в податковій системі, своєчасне подання податкової звітності, зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасна сплата податкового зобов’язання в установлені терміни.
Впровадження системи управління податковими ризиками дотримання податкового законодавства, зокрема дасть змогу допомогти платникам уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення звітності та сплати податків, максимально спростити процес звітування та сплати, мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового законодавства, запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджету усіх рівнів тощо.
На основі аналізу ризиків робота податкової служби спрямовується так, щоб:
- підвищити рівень дотримання платниками податків податкових обов'язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;
- сприяти розвитку управління податковими ризиками на основі ризик-орієнтованих підходів (засад) у діяльності ДПС;
- підвищити рівень довіри та партнерства між ДПС і платниками.
ДПС систематично проводить зустрічі з широким колом громадських організацій, представниками експертного середовища та бізнес-асоціацій. Під час відкритого діалогу формуються пропозиції бізнес-спільноти, які опрацьовуються для удосконалення організаційно-методологічних засад функціонування системи.
Це дозволяє ДПС врахувати практичний досвід управління податковими ризиками і здійснювати комплекс відповідних заходів, зокрема:
- аналіз зовнішніх джерел інформації про податкові ризики платників податків;
- ідентифікацію податкових ризиків та визначення заходів впливу на них;
- формування пропозицій щодо пріоритетних напрямів для розроблення та виконання відповідних планів в діяльності ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – лютого 2026 року надходження єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) – майже 1 286,6 млн гривень. Як акцентував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це на понад 129,3 млн грн більше ніж за результатами січня – лютого 2025 року.
«Дякуємо платникам за своєчасну сплату податків. Сучасна податкова служба – це служба сервісна. Податківці спрямовують свою діяльність для забезпечення всіх необхідних умов, щоб кожен мав доступ швидко, комфортно і без зайвих бар’єрів отримати потрібну послугу або консультацію для сумлінного виконання своїх фінансових зобов’язань», – зазначив Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами і доповненнями) затверджено Класифікацію доходів бюджету по єдиному податку, зокрема:
18050400 – єдиний податок з фізичних осіб.
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (зі змінами та доповненнями), код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
18050401 – єдиний податок з фізичних осіб.
Нагадуємо, що інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України оприлюднена в Центрах обслуговування платників, на субсайті відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС (Головна / Рахунки для сплати платежів, https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в Електронному кабінеті.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фахівці податкової Дніпропетровщини провели онлайн-зустріч з представниками аграрного бізнесу області. Під час діалогу, який відбувся у м. Павлоград, говорили про ключові нюанси подання декларації платника єдиного податку четвертої групи з урахуванням територій, віднесених до зон активних та можливих бойових дій.
Спрощена система оподаткування залишається важливою опорою для аграрного сектору. Особливо це стосується платників єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарських товаровиробників, для яких базою оподаткування є площа земель.
Податківці детально пояснили, які саме документи необхідно подати для підтвердження або набуття статусу платника. Окрему увагу приділили правильному заповненню додатків до декларації, зокрема щодо земель, розташованих на територіях бойових дій або тимчасово окупованих.
Наголошувалося, що у період воєнного стану держава передбачила низку пільг. Зокрема, якщо частина земель підприємства перебувала в зоні бойових дій або окупації, допустима частка сільськогосподарського виробництва може бути зменшена з 75% до 50%. Це дозволяє бізнесу зберегти статус платника єдиного податку навіть за зниження обсягів виробництва.
Крім того, на період ведення бойових дій або тимчасової окупації не нараховується та не сплачується єдиний податок за земельні ділянки, що знаходяться на таких територіях. Важливо лише коректно відобразити ці землі у звітності, зокрема у відповідних додатках до декларації.
Окремо податківці звернули увагу, де можна знайти інформацію про перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані. Саме на підставі цього переліку визначаються податкові пільги та особливості звітування.
Зустрічі з фахівцями податкової дозволяє суб’єктам господарювання отримати відповіді на конкретні ситуації, з урахуванням особливостей їхньої діяльності та розташування земель.
Такі комунікації є не просто інформаційними, а практичним інструментом підтримки бізнесу. Адже правильне застосування податкових норм допомагає аграріям зберігати стабільність, планувати діяльність і продовжувати працювати на продовольчу безпеку країни.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про податкові спори, практику їх вирішення та як відстояти інтереси платників і держави говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух та представники Асоціації правників України.
Топ-тема – розвиток податкової медіації. За останній час ДПС вже довела своє прагнення змінити філософію взаємодії з платникам податків – діалог та справедливі правила, які зрозумілі всім.
«Один із кроків – запровадження податкової медіації. І в цьому напрямі активно співпрацюємо з Радою бізнес-омбудсмена. Ми вже реалізували перший кейс, коли шляхом переговорів вдалося вирішити складний спір, який мав всі шанси перетворитися у кількарічну судову тяганину», – зазначила очільниця ДПС.
Ще одне питання – виконання рішень судів.
«Рішення судів мають виконуватися вчасно. Це моя послідовна позиція. Бо це фундамент довіри», – підкреслила Леся Карнаух.
Вона, зокрема, відзначила, що є позитивна тенденція на зменшення кількості звернень платників до ДПС щодо виконання судових рішень.
Також учасники говорили про межу між податковим контролем і кримінальним переслідуванням, про співпрацю з БЕБ та іншими правоохоронними органами.
Розповіла очільниця ДПС і про удосконалення цифровізації. Щодня через електронні сервіси ДПС проходять сотні тисяч документів, декларацій та запитів, мільйони платників користуються цифровими інструментами податкової. Тому все має бути сучасно, максимально зрозуміло і прозоро.
«Діалог з правниками важливий. І що більше такого діалогу – то сильнішою стає вся система», – акцентувала Леся Карнаух.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – лютому 2026 року майже 36 % податкових надходжень до Зведеного бюджету України забезпечили підприємства торгівлі та переробної промисловості. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
За її словами, ці галузі залишаються ключовими платниками податків і формують значну частину бюджетних ресурсів держави.
«Повномасштабна війна кардинально вплинула на економіку України. Внаслідок російських атак частина виробництв знищена, частина – змушена була релокуватися, багатьом довелося змінити логістичні ланцюги. Ще один виклик – постійні атаки росіян на енергетику. Попри всі складнощі, бізнес докладає чимало зусиль для адаптації та стабільного наповнення бюджету», – підкреслила Леся Карнаух.
Надходження галузей:
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 18,4 %;
- переробна промисловість – 17,4 %.
Суттєвий внесок забезпечують:
- державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 12,9%;
- постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 6,1 %.
Попри складні умови низка галузей демонструє суттєве зростання сплати.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року:
- переробна промисловість збільшила сплату податків на 14 % (+6,8млрд грн);
- оптова та роздрібна торгівля – на 9,6 % (+5,1 млрд грн);
- державне управління й оборона – на 12,8 % (+4,6 млрд грн);
- добувна промисловість і розроблення кар’єрів – на 27,6 % (+4 млрд грн).
«За кожною цією цифрою колосальна робота та відповідальність українських виробників, підприємців, бізнесу. І я вдячна кожному платнику, який забезпечує ресурс для оборони, підтримки армії, виплат військовим, соціальної стабільності та функціонування держави», – наголосила очільниця ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI, – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області (п.п. 288.5.6 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
Слід зазначити, що п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також абзацами першим, другим, шостим – восьмим п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – лютому 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 47,4 млн грн рентної плати.
Нагадуємо, що 30.03.2026 – останній день сплати за лютий 2026 року рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – лютому 2026 року за видобування залізних руд платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 1,1 млрд грн рентної плати. Надходження збільшились порівняно з січнем – лютим 2025 року на 8,6 млн гривень.
Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар