Блог

yulstor

Як здійснюється розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків?

05.11.2024 11:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Положеннями п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).
Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку).
Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можливо відкликати скаргу, подану платником щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

05.11.2024 11:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п. 5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Порядок розгляду скарги), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструються ДПС у день їх надходження (додатки 1 – 4 до Порядку розгляду скарг).
Форма заяви про відкликання скарги, яка подана щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника ПДВ, про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку передбачено додатком 4 до Порядку розгляду скарги.
Згідно з п. 13 Порядку розгляду скарги у разі коли до прийняття рішення комісією центрального рівня надійшла заява платника податку про відкликання скарги (додаток 4), така скарга залишається без розгляду, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням залишення скарги без розгляду.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники податків, які подають фінансову звітність до органів ДПС

05.11.2024 11:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу.
Платники податків, які подають фінансову звітність до органів ДПС, визначені у п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 37 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Пільги, передбачені для платників ПДФО

05.11.2024 11:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам ПДФО:
- невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;
- отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);
- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).
Довідково: розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня 2024 року – 3 028 гривень (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наказ № 400: окремі особливості складання додатків до податкової декларації з податку на додану вартість

05.11.2024 11:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу платників податку на додану вартість.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), внесені зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) та додатків до неї.
Додаток 1 до декларації «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – Додаток 1) доповнено новою таблицею 1.3, в якій платники податку на додану вартість (податок) повинні зазначити відомості про коригування податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів на підставі розрахунків коригування, складених на підставі підпунктів «б», «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
До Додатку 1 внесені наступні зміни.
1. Найменування Додатка 1 доповнено текстом наступного змісту: «про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів».
2. З рядка 3 Додатка 1 вилучено поле «квартал».
3. Розділ І Додатка 1 доповнено таблицею 1.3 «Відомості про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів» (далі – Таблиця 1.3).
3.1. У Таблиці 1.3 зазначаються лише відомості за розрахунками коригування кількісних і вартісних показників, складеними на підставі підпунктів «б», «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, які необхідні для:
- узгодження показників податкової накладної з показниками митної декларації без зміни ставки оподаткування ПДВ;
- приведення розміру ставки ПДВ, застосованої згідно з підпунктом «б» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, у відповідність з розміром ставки ПДВ, встановленим підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, а саме до нульової ставки ПДВ.
3.2. У графі 4 Таблиці 1.3 зазначається:
- ознака 1 – у разі коригування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі підпункту «б» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;
або
- ознака 2 – у разі коригування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
3.3. Графа 9 Таблиці 1.3 не заповнюється у разі коригування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів.
3.4. Сума коригування податку за операцією з експорту окремих видів товарів зазначається у графах 10 або 11 Таблиці 1.3 (залежно від ставки оподаткування) зі знаком «–».
3.5. Дані із граф 9, 10 та 11 Таблиці 1.3 переносяться до рядків 7.2.2, 7.2.3 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.
4. Таблицю 2.2 «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу» Додатка № 1 доповнено новими графами 3.3 і 3.4 «Документ, на підставі якого проведено коригування».
4.1. У графі 3.3 Таблиці 2.2 необхідно зазначити період складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.
4.2. У графі 3.4 Таблиці 2.2 необхідно зазначити період складання іншого документа, на підставі якого проведено відповідне коригування податкового кредиту.
4.3. У випадку повернення товарів/послуг або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в ЄРПН, коригування податкового кредиту згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу відображається у рядку 15 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.
Зміни до Додатку 2 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – Додаток 2) наступні.
Об’єднано Додатки 2 та 3 до декларації в один Додаток 2, у зв’язку із чим Додаток 3 до декларації скасовано та відповідно змінено порядкові номери Додатків 4, 5, 6, 7 до декларації на Додатки 3, 4, 5, 6 відповідно.
У новому Додатку 2 до декларації передбачено застосування оновленої таблиці 1, в якій структуровано порядок та змінено хронологію відображення платниками податку інформації про розрахунок суми відʼємного значення та суми бюджетного відшкодування, а саме:
- в розрізі звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення;
- податкових накладних, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів/послуг, за яким сформовано таке значення;
- розрахунків коригування, складених на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, у разі якщо таке коригування призвело до виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
Додаток 2 до декларації доповнено новою таблицею 1.1, у якій має зазначатися інформація про суми податку за операціями з придбання товарів/послуг, якщо такі суми податку було зараховано в погашення податкових зобов’язань, визначених за операціями з експорту товарів, до яких застосовується РЕЗ, за умови фактичної сплати сум податку таким постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України.
Особливості заповнення Додатка 2 до декларації викладені у додатку 2 до листа ДПС України від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07, що опублікований на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79175.html.
Додаток 5 до декларації доопрацьовано щодо врахування під час розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях обсягів постачання за операціями з експорту товарів, до яких застосовується РЕЗ.
Крім того, у Додатку 5 скасовано обов’язок щодо дублювання проведення розрахунку частки за показниками попереднього календарного року, що розраховувався у декларації за січень, та встановлено єдиний період – грудень, в якому розрахована частка застосовуватиметься для здійснення перерахунку за підсумками поточного календарного року та протягом наступного календарного року для визначення податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.
Порядок заповнення Додатків 3, 4 та 6 до декларації змін не зазнав, оскільки змінилася лише їх нумерація.
Всі відповідні розділи додатків до декларації, які стосуються операцій в межах дії РЕЗ, не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Граничний термін подання звітів за формами № 1-ВП та № 1-ОП

05.11.2024 11:41

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) ліцензіати, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, такі звіти:
- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), – звіт про залишки та обсяги виробництва і обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, біоетанолу, спиртового дистиляту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, звіт про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), – звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини, – звіт про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду.
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну, щороку, не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про залишки та обсяги вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Малі виробництва дистилятів подають до органу ліцензування не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком, щорічний звіт про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Малі виробництва виноробної продукції та малі виробництва пива подають до органу ліцензування не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому, якщо граничний термін подання вищевказаної звітності припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Бюджети усіх рівнів протягом січня – жовтня 2024 року отримали від платників Дніпропетровщини понад 75,8 млрд гривень

05.11.2024 11:40

З початку поточного року до бюджетів усіх рівнів платниками Дніпропетровського регіону спрямовано понад 75,8 млрд гривень. Про це проінформувала в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш та акцентувала, що відповідно до січня – жовтня 2023 року надходження зросли на понад 14,7 млрд грн, або на 24,1 відсотки.
До Державного бюджету України у січні – жовтні 2024 року надійшло майже 41,7 млрд грн, що майже на 8,7 млрд грн, або на 26,3 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду 2023 року.
Місцеві скарбниці регіону впродовж 10-ти місяців п. р. отримали понад 34,1 млрд гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з відповідним періодом 2023 року – понад 6,0 млрд грн, темп росту – 121,5 відсотки.
Висловлюємо вдячність платникам за сумлінну сплату податків – один з важливих інструментів підтримки нашої держави та її обороноспроможності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності має найманих працівників: скільки подається Розрахунків?

04.11.2024 14:04

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
При цьому, для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність в Довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа – підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа – підприємець, адвокат».
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Дія Порядку поширюється на податкових агентів, зокрема, самозайнятих осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та на платників єдиного внеску, визначених пунктами 1 та 16 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (п. 3 розд. І Порядку № 4).
Розрахунок містить інформацію, зокрема, про додатки (1, 2, 3, 4ДФ, 5, 6), які є невід’ємною частиною Розрахунку (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 4).
Враховуючи викладене, подається один Розрахунок, оскільки суб’єктом господарювання є фізична особа – підприємець, яка обліковується в контролюючих органах з додатковою ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка по суті дає такому підприємцю право займатися незалежною професійною діяльністю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фіскальний чек – гарантія захисту прав споживача

04.11.2024 14:03

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).
Статтею 3 Закону № 365 визначено, що суб’єкти господарювання (СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та післяпродажне (гарантійне) обслуговування товарів сервісними центрами.
Отже, СГ зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. Споживачі товарів і послуг повинні знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків, а відмова у видачі фіскального чека – це порушення їх прав.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО з доходу: чи має фізична особа право на податкову знижку?

04.11.2024 14:01

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.
Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2732. Попередня cторінка | Сторінка 13 з 274 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua