21:18
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель для визначення МПЗ за 2023 рік
13.02.2024 08:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/754481.html повідомила.
Відповідно до ст. 38 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для розрахунку суми МПЗ застосовується нормативна грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю.
Базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Кодексу).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п. 289.2 ст. 289 Кодексу).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель на 1 січня поточного року та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (ст. 289 Кодексу).
У 2024 році Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, поінформував про індексацію за 2023 рік, яку необхідно застосовувати для розрахунку податкових зобов’язань з плати за землю та єдиного податку (четверта група) у 2024 році.
З огляду на вище вказане, вбачається, що для розрахунку суми МПЗ за 2023 рік використовується нормативно грошова оцінка земель, яка діяла у 2023 році для розрахунку плати за землю та єдиного податку (четверта група).
Довідково: для розрахунку плати за землю та єдиного податку (четверта група) за 2023 рік значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить для сільськогосподарських угідь – 1,0.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яким чином та в які строки сплачується транспортний податок?
12.02.2024 09:30
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Задекларована праця має значні переваги
12.02.2024 09:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Маєте власний бізнес? Укладаючи трудові договори з працівниками, ви отримуєте безліч переваг: імідж соціально відповідальної компанії чи підприємця, можливість залучати інвестиції та кращих фахівців, виходити на нові ринки та чесно конкурувати за якістю послуг і ціною.
Задекларовані працівники задоволені та мотивовані. Вони працюють краще, рідше змінюють роботу, більш ініціативні, ніж незадекларовані працівники.
Обов’язок забезпечити гідні умови праці – у ваших інтересах. Адже ви уникаєте витрат та збитків через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників. Враховуйте й непрямі витрати: шкоду для репутації у разі нещасних випадків, зниження мотивації працівників, плинність кадрів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В яких випадках СГ (торговці) зобов’язані починаючи з 01.01.2023 забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків..
12.02.2024 09:28
В яких випадках СГ (торговці) зобов’язані починаючи з 01.01.2023 забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно через Інтернет – магазин (сайт)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) визначено умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, зокрема, з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно. Поетапне запровадження такого обов’язку передбачено з 01.01.2023 року і складається з чотирьох етапів.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- комунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII із змінами та доповненнями, п. 1 ст. 13 якого передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Визначення можливих способів здійснення безготівкових розрахунків повинно відбуватись з дотриманням вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591).
Відповідно до пп. 57 та 58 ст. 1 Закону № 1591:
- платіжна послуга – передбачена Законом № 1591 діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій;
- платіжна операція – будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
При цьому, згідно з вимогами Постанови № 894, суб’єкти господарювання сфери роздрібної торгівлі, починаючи з 01.01.2023, в населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. чоловік, повинні забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків, платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Враховуючи викладене, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги), що були замовлені через сайт Інтернет-магазину здійснюється у місці отримання товарів (послуг), суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги), у всіх без виключення випадках, починаючи з 01.01.2023, за умови, що чисельність населення у населеному пункті де здійснюється оплата товарів (послуг) перевищує 25 тис. чоловік.
Водночас, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги) здійснюється дистанційно, з можливістю замовлення товарів за допомогою сайту Інтернет-магазину, суб’єкт господарювання позбавлений можливості отримувати готівку та може приймати оплату за товари, роботи та послуги за договором з покупцем лише в безготівковій формі, що по своїй суті і є виконанням вимог Постанови № 894, в частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості справляння туристичного збору
12.02.2024 09:27
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковими агентами.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника туристичного збору у місцях проживання (ночівлі), що належить такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним збору.
У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звіту (податкового) періоду строк або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як оподатковується ПДФО сума матеріальної допомоги, яка надається працедавцем працівникам...
12.02.2024 09:26
Як оподатковується ПДФО сума матеріальної допомоги, яка надається працедавцем працівникам і має систематичний характер?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п.163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня звітного податкового року, тобто у 2022 році – 3470,00 грн., у 2023 році – 3760,00 грн., у 2024 році – 4240,00 гривень.
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У якому розмірі встановлюються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
12.02.2024 09:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
Пунктом 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад.
Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковий борг не перевищує 3060 грн – податкова вимога не надсилається!
12.02.2024 09:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень), контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Контроль за дотриманням норм законодавства – важливий вектор роботи податкової служби
12.02.2024 09:21
Легалізація трудових відносин і заробітних плат, ліквідація незаконної господарської діяльності, контроль за видачею суб’єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведення розрахункових операцій – важливі вектори роботи податкової служби.
Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено фактичні перевірки 2 ФОПів, які здійснюють діяльність в магазинах з продажу м’яса.
При проведенні перевірки одного з ФОПів підтверджено факти використання найманої праці 6 фізичних осіб без належного оформлення.
Матеріали фактичної перевірки ФОПа для відповідного реагування направлені до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
При проведенні перевірки іншого ФОПа – платника єдиного податку другої групи, – виявлено факт проведення розрахункових операцій на незареєстрованому у встановленому порядку РРО на загальну суму 907 тис. гривень.
За вчиненні ФОПами порушення, які зафіксовані матеріалами фактичної перевірки, передбачена відповідальність у вигляді штрафних фінансових санкцій на загальну суму 453 тис. гривень.
Закликаємо платників працювати відповідно норм діючого законодавства!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Боротьба з нелегальним обігом підакцизних товарів: на Дніпропетровщині проведено чергову нараду
12.02.2024 09:21
На Дніпропетровщині посилено роботу державних органів у напрямку забезпечення надходжень акцизного податку.
У Дніпровській районній військовій адміністрації відбулась нарада за вищезазначеною тематикою.
У заході взяв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.
Основні напрями комунікацій – боротьба із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.
Під час обговорення сторони визначили спільні шляхи вирішення нагальних питань, спрямовані на забезпечення позитивної динаміки надходжень акцизного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
