Блог

Федоренко

Чи може фізична особа отримати інформацію про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за період до/з 1998 року?

15.02.2024 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473 (в редакції наказу ДПА України від 06.01.99 № 10), який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 ПКУ формує та веде Державний реєстр.
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
- джерела отримання доходів;
- об’єкти оподаткування;
- сума нарахованих та/або отриманих доходів;
- сума нарахованих та/або сплачених податків;
- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування нафти надійшло понад 3,3 млн грн рентної плати

15.02.2024 09:51

У січні 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 3,3 млн грн рентної плати, що майже на 776 тис. грн, або на 30 відс. більше минулорічного показника відповідного періода. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівник податкової служби регіону висловила вдячність платникам за своєчасне поповнення бюджетів та нагадала, що 19.02.2024 – останній день сплати за ІV квартал 2023 року рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за спеціальне використання води та за спеціальне використання лісових ресурсів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 52,7 млн грн акцизного податку отримали у січні 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровщини

15.02.2024 09:50

Протягом січня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 52,7 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем 2023 року надходження збільшились на понад 5,1 млн грн, або на 10,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що операції з роздрібної реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв оподатковуються акцизним податком. При цьому базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: результати кампанії декларування доходів, отриманих громадянами у 2022 році

15.02.2024 09:47

За підсумками кампанії «Декларування – 2023» 22 773 громадянина задекларували свої доходи, отримані у 2022 році.
Загальна сума таких доходів складає 14 686,17 млн грн, до сплати заявлено 143,13 млн грн податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
За 2022 рік оподаткований дохід понад 1,0 млн грн задекларували 469 громадян, загальна сума оподаткованого задекларованого доходу склала 12 281,17 млн грн, сума ПДФО до сплати склала 87,34 млн гривень.
Від інших доходів надійшло 1 916,1 млн грн ПДФО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Робота податкової служби Дніпропетровщини щодо збільшення надходжень з ПДФО

15.02.2024 09:47

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) активно проводиться індивідуально – роз’яснювальна робота серед платників з питань підвищення рівня заробітної плати та легалізації робочих місць.
ГУ ДПС бере участь у спільних заходах з органами місцевого самоврядування, зокрема з Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
У рамках такої взаємодії впроваджено низку заходів, спрямованих на відпрацювання суб’єктів господарювання – «мінімізаторів зарплати», залучення додаткових джерел до оподаткування і відповідно – збільшення надходжень податків, нарахованих на заробітну плату.
Так, протягом 2023 року на засіданнях робочих груп заслухано 1 571 суб’єктів господарювання. За результатами комунікацій підвищили рівень виплати заробітної плати 946 юридичних осіб та 447 фізичних осіб – підприємців. Додаткові надходження з податку на доходи фізичних осіб склали 2,14 млн гривень.
При цьому, завдяки індивідуально – роз’яснювальній роботі, проведеній фахівцями ГУ ДПС, з початку 2023 року підвищили рівень виплати заробітної плати 1 537 юридичних осіб та 525 фізичних осіб – підприємців. Додаткові надходження з ПДФО – 2,32 млн гривень.
Також керівниками 185 підприємств погашено заборгованість із заробітної плати на суму 192,4 млн грн, у зв’язку з чим додатково надійшло 34,6 млн грн ПДФО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги негосподарюючих суб’єктів

15.02.2024 09:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України з метою інформування платників податків щодо особливостей законодавства у сфері здійснення розрахунків повідомляє.
Відповідно до частини другої та третьої статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.
Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначено Законом України «Про громадські об’єднання» (далі – Закон № 4572).
Відповідно до статті 24 Закону № 4572 громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.
Таким чином, одним із видів забезпечення діяльності громадських об’єднань є членські внески їх учасників.
Пунктом першим та другим статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг), зобов’язані проводити такі операції із застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Водночас, за своєю суттю внесення членських внесків учасниками не підпадає під зазначені вище вимоги Закону № 265, оскільки вони не є платою за товари (послуги) і як результат не потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.
Поряд із цим, звертаємо увагу, що відповідно до вимог підпункту 5 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 11 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Отже, приймання членських внесків є операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а тому повинні оприбутковуватись відповідно до вимог Положення № 148.
Звертаємо увагу, що здійснення громадськими об’єднаннями інших операцій, окрім приймання членських внесків (зокрема, приймання оплати за електроенергію, постачання газу, води та інше), потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/755523.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги фізичних осіб, які одночасно є ФОПом та особою, яка провадить незалежну професійну діяльність!

14.02.2024 09:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2023 року триває. Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Пунктом 177.11 статті 177 Кодексу визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Відповідно до пункту 178.4 статті 178 Кодексу фізичні особи, зокрема, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, зі змінами (далі – Інструкція).
Так, згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції у рядку 8 позначкою «х» позначається одна з категорій платника, зокрема:
- категорія «громадянин» обирається громадянином, який не зареєстрований самозайнятою особою у межах підприємницької або незалежної професійної діяльності;
- категорія «особа, яка декларує право на податкову знижку» обирається фізичною особою, яка в декларації відображає підстави для нарахування податкової знижки відповідно до статті 166 розділу IV Кодексу;
- категорія «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/член фермерського господарства» обирається фізичною особою, яка перебуває на обліку як самозайнята особа та провадить незалежну професійну діяльність;
- категорія «підприємець» обирається фізичною особою, яка перебуває на обліку як самозайнята особа та провадить підприємницьку діяльність, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування;
- категорія «особа, стосовно якої проведено реєстрацію припинення підприємницької або незалежної професійної діяльності» обирається:
- фізичною особою, яка перебувала на обліку як фізична особа – підприємець (крім осіб, які обирали спрощену систему оподаткування) та стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням протягом звітного (податкового) року;
- фізичною особою, яка перебувала на обліку як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та яка подала до контролюючого органу заяву про зняття з обліку протягом звітного (податкового) року.
Водночас, відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами, та пункту 7 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зі змінами, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Отже, фізична особа, яка перебуває на обліку у контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, у рядку 8 «Категорія платника» податкової декларації про майновий стан і доходи позначкою «х» позначає категорію платника «підприємець».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат на користь...

14.02.2024 09:31

Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат на користь органу державної влади (у т. ч. НБУ) чи іншого СГ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Види судових витрат за господарськими спорами визначено частиною першою ст. 123 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі – ГПКУ), а за адміністративними – частиною першою ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами та доповненнями (далі – КАСУ), відповідно до яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат.
Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку відшкодованих судових витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином здійснюється перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО...

14.02.2024 09:30

Яким чином здійснюється перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) яким, зокрема, встановлено процедуру реєстрації (перереєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).
Пунктом 20 глави 2 розд. II Порядку № 547 встановлено, що реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення (ф. № 3-РРО) робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями шляхом подання до контролюючого органу, де здійснюється реєстрація РРО, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) у порядку та строки, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Перереєстрація РРО здійснюється у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку № 547.
Згідно з абзацом першим п. 1 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються:
- заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація»;
- реєстраційне посвідчення.
У разі перереєстрації резервного РРО з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання керуючись п. 20 глави 2 розд. ІІ Порядку № 547, подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розд. II Порядку № 547).
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення (абзац четвертий п. 1 глави 3 розд. II Порядку № 547).
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів через додатки служб з організації кур’єрської доставки

14.02.2024 09:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Електронна торгівля – це господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 2 ст. 3 Закон України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» із змінами (далі – Закон 675)).
Інтернет-торгівля – це електронна торгівля, внаслідок якої товари реалізують дистанційним способом посередництвом інтернет-магазину.
Інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 ст. 3 Закону № 675).
Покупець повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чеку, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар (п. 11 ст. 11 Закону № 675).
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю з зазначенням в них місця торгівлі (ст. 15 Закону № 481).
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (ч. 38 ст.15 Закону № 481).
УВАГА!
Місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз.14 ст. 1 Закону № 481).
Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)).
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування (ст. 3 Закону № 265).
Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами зобов’язані мати відповідну ліцензію, а суб’єкти, які здійснюють інформаційно-агентські послуги та кур’єрську доставку, використовуючи мобільний додаток для отримання та виконання доручень користувачів (споживачів) щодо придбання та доставки замовлень не зобов’язані мати відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Крім цього, продавці (реалізатори), повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15 прим.3 Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, особами, які не досягли 18-річного віку, у невизначених для цього місцях торгівлі, тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18991. Попередня cторінка | Сторінка 977 з 1900 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua