20:21
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки
29.03.2024 09:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом № 161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).
Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону № 161).
Згідно зі ст. 33 Закону № 161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 Закону № 161, ст. 125 Земельного кодексу України).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (п. 1 частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (частина друга ст. 126¹ Земельного кодексу України).
Враховуюче викладене, якщо суб’єкт господарювання продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від органу місцевого самоврядування (орендодавця) щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий суб’єкт господарювання має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.
При цьому річна сума орендної плати не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковий календар на 01 квітня 2024 року
29.03.2024 09:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
01 квітня 2024 року, понеділок, останній день сплати за лютий 2024:
- рентної плати за:
• користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• користування радіочастотним ресурсом України;
• транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);
- податку на додану вартість;
- акцизного податку;
- плати за землю фізичними особами - підприємцями - власниками та землекористувачами земельних ділянок;
- податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:
• процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;
• процентів на вклади члена кредитної спилки;
- податковим агентом податку на доходи фізичних осіб, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку;
- податковим агентом військового збору, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників!
29.03.2024 09:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до положень статті 48 Податкового кодексу України 6(далі – Кодекс) форма податкової декларації повинна містити обов'язкові реквізити – інформацію, за відсутності якої документ втрачає визначений Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, які передбачені пунктом 48.3 статті 48 Кодексу.
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, до обов’язкових реквізитів відноситься, зокрема, код виду економічної діяльності (КВЕД).
Звертаємо увагу, що з 01 січня 2014 року використовується національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – КВЕД ДК 009:2010).
Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 (далі – КВЕД ДК 009:2005), втратив чинність у зв’язку із закінченням строку його дії (до 01.01.2014).
Тому рекомендуємо платникам, які не змінили з 01.01.2014 види економічної діяльності на основі КВЕД ДК 009:2005 на аналогічні види діяльності на основі КВЕД ДК 009:2010, внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 1,6 млн грн туристичного збору
29.03.2024 09:12
Протягом двох місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло майже 1,6 млн грн туристичного збору, це на 525,7 тис. грн, або на 49,4 відс. більше ніж у аналогічному періоді минулого року.
Нагадуємо, що з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі.
Особа, яка не надала відповідних документів, що засвідчують її належність до пільгової категорії, є платником туристичного збору.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Транспортний податок: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 1,6 млн гривень
29.03.2024 09:10
У січні – лютому 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,6 млн грн транспортного податку сума надходжень виросла порівняно з січнем – лютим 2023 року на 393,3 тис. грн, або на 30,4 відсотків.
Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за землю – важливе джерело наповнення місцевих бюджетів Дніпропетровщини
29.03.2024 09:09
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 988,2 млн грн плати за землю, що на понад 107,5 млн грн, або на 12,2 відс. більше ніж у січні лютому 2023 року. Фізичні особи поповнили місцеві скарбниці майже на 66,3 млн грн, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,3 млн грн, або на 16,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Керівниця податкової служби області подякувала платникам за фінансову підтримку громад і нагадала, що орендна плата – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди і платники мають своєчасно сплачувати орендну плату до бюджетів. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податкова служба Дніпропетровщини: обговорення актуальних питань з податку на прибуток та єдиного податку
29.03.2024 09:07
У березні поточного року фахівці податкової служби Дніпропетровської області провели цикл інформаційно-роз’яснювальних заходів для інститутів громадянського суспільства, профільних асоціацій та бізнесу за тематикою: податок на прибуток підприємств та єдиний податок для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої і четвертої груп.
За участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Леонова Валерія у рамках комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулась онлайн зустріч з представниками бізнесу, зокрема, з членами Спілки українських підприємців, Дніпропетровської обласної громадської організації «Спілка підприємців Дніпропетровщини» та Асоціації «Союз ювелірів України».
Під час заходу обговорили низку важливих питань.
Мова йшла, зокрема, про порядок виправлення помилок, самостійно виявлених платником у раніше поданій декларації з податку на прибуток підприємств, та податкові наслідки такого виправлення; уточнену фінансову звітність; податкові різниці; збитки минулих періодів. Акцентували увагу на особливостях та нюансах звітування юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи.
Учасникам онлайн заходу запропоновані до перегляду візуальні матеріали, підготовлені фахівцями ГУ ДПС, зокрема щодо: легалізації трудових відносин з найманими працівниками; порядку отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; можливостей та роботи комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС.
Інформаційно-роз’яснювальна робота для бізнесу та громадськості – у пріоритеті діяльності податкової служби Дніпропетровщини.
Тож ефективно комунікуємо і надалі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники єдиного податку (крім І групи) зобов’язані у разі здійснення розрахунків застосовувати РРО/ПРРО
28.03.2024 09:29
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати РРО/ПРРО. З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.
Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й надає їм можливість підтвердити бажання працювати відкрито та чесно. Зазначене є надзвичайно важливим у відносинах України із закордонними партнерами та є запорукою успішності євроінтеграційних процесів в Україні.
На сьогодні у складний для України час повернення української економіки на довоєнний рівень можливе за умови неухильного дотримання платниками податків вимог чинного законодавства України.
Зауважимо, що платникам не слід зважати на міфи щодо складності використання РРО/ПРРО у своїй діяльності та фіскалізації через них отриманих доходів.
Звертаємо увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.
Разом з цим, акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства податкової сфери є обов’язком кожного громадянина нашої держави, тому сподіваємося на правову свідомість суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання ними обов’язків платника податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників!
28.03.2024 09:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584) (із змінами) при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України і на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
- визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
- не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної п. 35 прим.1.5 ст. 35 прим.1 Податкового кодексу України;
2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку, такі поля:
«Номер рахунку»;
«Сума податку»;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;
у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості декларування податку на прибуток підприємств банками у разі отримання у звітному періоді збитків
28.03.2024 09:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за результатами податкового (звітного) 2023 року банки:
- не застосовують положення, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
У разі застосування за попередні податкові (звітні) періоди 2023 року положень, передбачених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, та/або сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, передбачених п. 57.1 прим.1 ст. 57 ПКУ за ставкою 18 відсотків, у складі Декларації за 2023 рік банки відображають уточнені показники (суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних періодів, суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів за ставкою 50 відсотків), що містяться у поданих ними раніше Деклараціях (п. 68 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
У разі відображення уточнених показників із вищезазначених підстав санкції, передбачені ст. 50 ПКУ, не застосовуються. У разі виникнення додаткового грошового зобов’язання, яке виникає внаслідок уточнення показників, таке грошове зобов’язання підлягає сплаті у строки, встановлені для сплати податкового зобов’язання щодо податку на прибуток за результатами 2023 року.
Довідково: за загальними правилами платники податку на прибуток зменшують об’єкт оподаткування на суму накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років до повного їх списання, але з урахуванням обмежень для великих платників податків (п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
Різниця у вигляді суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів, на яку зменшується об’єкт оподаткування податком на прибуток, відображається у р. 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2024 року, в порядку, визначеному п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.
Отже, якщо після перерахунків розмір податкового зобов’язання збільшиться, то банки сплачують різницю такого зобов’язання до бюджету протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації.
У разі самостійного виправлення платником податків із дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Крім того, тимчасово на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п. 69.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Більше розглянутих питань щодо оподаткування банків в Інформаційному листі ДПС № 6/2023: Банки: зміна ставок, податок на прибуток – за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/740680.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
