Блог

Федоренко

Видобування залізних руд: понад 918,5 млн грн рентної плати надійшло від платників Дніпропетровщини...

22.05.2024 09:05

Видобування залізних руд: понад 918,5 млн грн рентної плати надійшло від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування залізних руд надійшло понад 918,5 млн грн рентної плати. Це майже на 752,8 млн грн більше ніж у січні – квітні 2023 року, темп росту складає 554,2 відсотки.
Нагадуємо, що 30.05.2024 – останній день сплати за квітень 2024 року рентної плати за:
- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- користування радіочастотним ресурсом України;
- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 2,2 млрд грн єдиного податку спрямували суб’єкти господарювання до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

22.05.2024 09:03

У січні – квітні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від працюючого бізнесу надійшло понад 2,2 млрд грн єдиного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження мають позитивну динаміку: у порівнянні з відповідним періодом минулого року єдиного податку надійшло майже на 597,0 млн грн, або на 36,8 відс., більше.
Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за працю і відповідальність щодо своєчасної сплати податків.
Звернула увагу, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному вебпорталі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
- податковий номер (для юридичної особи);
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- ставку єдиного податку;
- групу платника податку;
- види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);
- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікації податківців Дніпропетровщини: нові знання та практичний досвід для студентства

22.05.2024 09:01

Українська молодь – гордість, надія та потенціал нашої держави.
Приємно та дуже важливо, що студентство цікавиться професією податківця і має бажання пов’язати з нею своє майбутнє.
Професія податківця одночасно і цікава, і відповідальна. Саме молоде покоління, яке у майбутньому поповнить команду працівників податкової служби, буде учасником формування сучасної, ефективної та європейської податкової системи.
Про це на онлайн зустрічі за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія, у межах звернення на комунікаційну податкову платформу, спілкувались податківці зі студентами Університету митної справи та фінансів.
І ще один акцент зустрічі – отримання податкової знижки за навчання: підстави, умови, терміни.
Продовжуємо підтримувати добрі традиції – комунікуємо зі студентською молоддю!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги громадських організацій!

22.05.2024 09:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Стосовно реєстрації громадських організацій (ГО) платником ПДВ та звільнення від оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги (у вигляді продовольчих товарів) постраждалим територіальним громадам для безкоштовної передачі її набувачам благодійної допомоги (громадянам).
Згідно із Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073) бенефіціар – набувач благодійної допомоги (зокрема, територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.
Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом № 5073, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (частина перша ст. 3 Закону № 5073).
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).
У ст. 6 Закону № 5073 передбачено можливість безоплатної передачі благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073.
Від імені та у інтересах територіальної громади правочини вчиняють уповноважені ними органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) (частина перша ст. 169, 172, 173, 327 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Таким чином, якщо діяльність ОМС здійснюється у сферах, зазначених у ст. 3 Закону № 5073, з дотриманням всіх обов’язкових умов, передбачених спеціальним законодавством, то ОМС можуть отримувати благодійну (у тому числі – гуманітарну) допомогу для передачі набувачам благодійної допомоги.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. (п. 181.1 ст. 181 Кодексу).
Для цілей реєстрації платником ПДВ до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг включаються операції, що оподатковуються за будь-якою ставкою ПДВ (20 %, 0 %, 7 %, 14 %) та звільнені від оподаткування ПДВ.
При цьому операції, передбачені п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об'єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов'язкової реєстрації платником податком на додану вартість відповідно до статті 181 Кодексу (п.п. 69.12 п.69 підр. 10 розд. XX Кодексу).
З огляду на викладене, утворена і зареєстрована відповідно до законодавства ГО не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу перевищують 1 млн гривень.
Згідно із п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/785231.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Представники ДПС та МВФ продовжують напрацювання робочих питань

22.05.2024 08:58

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/785196.html повідомила.
У ході чергової онлайн-зустрічі представники ДПС та експерти МВФ продовжили обговорення питань управління реформами ДПС.
«Ми вдячні нашим колегам з МВФ за проведення серії спільних зустрічей, деталізовану роботу та увагу до тих питань, які наразі є нагальними. Це дає можливість актуалізувати напрями, які будуть відпрацьовуватись під час чергової місії Міжнародного валютного фонду», – зазначила очільниця ДПС Тетяна Кірієнко.
Учасники заходу акцентували увагу на аспектах впровадження найкращих міжнародних практик у контексті управління змінами та проєктами з метою належного виконання завдань, визначених Національною стратегією доходів до 2030 року, затвердженої Урядом наприкінці минулого року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізичні особи мають можливість скористатись калькулятором для обчислення сум податку на нерухоме майно та плати за землю

21.05.2024 09:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються фізичній особі – платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Звертаємо увагу, що для зручності платників на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/calculator/realty розміщено калькулятор обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб.
Крім того, згідно з абзацом першим п. 286.5 ст. 286 нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
За допомогою сервісу Калькулятор обчислення плати за землю з фізичних осіб (https://tax.gov.ua/calculator/land) можна швидко та просто визначити розмір плати за землю з фізичних осіб (земельного податку та орендної плати за землю державної та/або комунальної власності).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Отримання інформації про доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

21.05.2024 09:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Інформацію про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору можна отримати з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Так, ст. 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються дані про фізичних осіб, зокрема, про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), згідно з яким відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи – платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР. Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору в один із таких способів:
- в паперовому вигляді – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою або до будь-якого контролюючого органу – відповідно до вимог розділу Х Положення № 822;
- в електронному вигляді – шляхом надсилання запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua/) (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, (із змінами).
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Фізична особа – платник податків засобами Електронного кабінету може отримати у відповідь на запит відомості з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованою електронною печаткою ДПС.
Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом паперового документа, виданого контролюючим органом.
Інструкція щодо дій користувача для отримання такого електронного документа знаходиться на вебпорталі ДПС за адресою: http://tax.gov.ua у приватній частині Електронного кабінету: Допомога → ЕК для громадян → Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників!

21.05.2024 09:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо формування Повідомлень про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (КІК) (два чи одне), якщо дата відчуження частки відбувається в одному місяці (серпні), а дата припинення здійснення фактичного контролю в іншому місяці (вересні), інформує наступне.
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної (юридичної) особи – резидента протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю) засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Отже, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії, зобов’язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. І ПКУ.
Враховуючи зазначене, у даному випадку необхідно направити на адресу контролюючого органу два таких Повідомлення окремо щодо кожної підстави його подання, зокрема, щодо відчуження частки в іноземній юридичній особі та щодо припинення здійснення фактичного контролю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП припиняє підприємницьку діяльність: чи повідомляє контролюючий орган про позапланову невиїзну перевірку?

21.05.2024 08:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпунктів 65.10.1 і 65.10.2 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:
- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації (п.п. 66.1.1 п. 66.1 ст. 66 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП (п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Відповідно до абзаців п’ятого і сьомого п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 ПКУ).
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 ПКУ).
Згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Пунктом 79.2 ст. 79 ПКУ визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до ст. 42 ПКУ платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної ст. 200 ПКУ) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Отже, до початку проведення позапланової невиїзної перевірки, пов’язаної з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або незалежної професійної діяльності фізичної особи перевірки, посадові особи контролюючого органу зобов’язані направити копію наказу та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дії суб’єкта господарювання, якщо місця діяльності були зруйновані і всі первинні документи протягом трьох місяців...

21.05.2024 08:57

Дії суб’єкта господарювання, якщо місця діяльності були зруйновані і всі первинні документи протягом трьох місяців неможливо буде відновити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрат, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПК для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
У разі не відновлення документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з цим, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків / податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків / податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ покладається на контролюючий орган.
У разі відмови у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
Разом з тим, відповідно до п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення № 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов’язково проводиться інвентаризація активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання.
Положення № 879 застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – підприємства).
При цьому згідно з п. 8 розд. I Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.
Керівники підприємств, зазначених в абзаці першому п. 8 розд. I Положення № 879, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.
Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні № 879.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18910. Попередня cторінка | Сторінка 888 з 1891 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua