Блог

Федоренко

ДПС розʼяснює питання формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA)

21.06.2024 08:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою обговорення проблемних питань, з якими звертаються великі платники податків, представники ДПС провели онлайн-зустрічі з представниками компаній мобільних операторів. Учасники обговорили нагальні питання формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).
ДПС постійно співпрацює з платниками податків щодо впровадження в їх діяльність стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Зокрема, для цього на вебпорталі Державної податкової служби України систематично оприлюднюється необхідна інформація та відповідні презентаційні матеріали.
Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому інформацію структуровано за такими розділами:
Нормативно-правові акти;
Презентація;
Роз’яснення. Питання-відповіді;
Повідомлення;
XSD (визначена схема для стандартного аудиторського файлу SAF-T UA).
Перейти у банер «SAF-T UA» можна з основного банеру головної сторінки вебпорталу ДПС.
Звертаємо увагу, що ознайомитись з оновленнями Детального технічного опису елементів SAF-T UA та Додатку до Детального технічного опису елементів SAF-T UA, з можливістю їх вивантаження, можна на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/795005.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Роз’яснення новацій податкового законодавства, які запроваджуються з 16 червня 2024 року, – спільний вебінар ДПС та АППУ

21.06.2024 08:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/794634.html повідомила.
Новаціям податкового законодавства, які запроваджуються з 16 червня 2024 року, був присвячений черговий спільний онлайн-вебінар ДПС та Асоціації платників податків України.
Представники ДПС роз’яснили основні зміни, які були внесені до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника. Такі зміни запроваджені постановою КМУ від 13 червня 2024 року № 703.
Зокрема, передбачається, що платник за бажанням може брати участь особисто або через свого представника у розгляді матеріалів скарги в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.
Під час заходу спікери відповіли на найпоширеніші запитання, які виникають у платників при реєстрації податкових накладних, та надали рекомендації стосовно окремих випадків.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Представники ДПС взяли участь у 28-ій Генеральній Асамблеї ІОТА

21.06.2024 08:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/795229.html повідомила.
Участь у 28-ій Генеральній Асамблеї ІОТА в онлайн-режимі взяла в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко. Темою цьогорічного засідання стало «Застосування науки про дані для підвищення потенціалу та покращення можливостей податкових адміністрацій», що є надзвичайно актуально для ДПС, адже дозволить отримати інформацію щодо найкращих міжнародних практик для розбудови можливостей ДПС у контексті сучасних цифрових адміністрацій.
Адміністративна сесія була присвячена статутним питанням, звіту про діяльність ІОТА, презентації робочої програми ІОТА 2025, а також призначенню Президентства на 2024/2025.
Під час технічної сесії Генеральної Асамблеї учасники розглянули ключові теми практичного застосування методів науки про дані в податкових адміністраціях. Зокрема, було презентовано використання штучного інтелекту для покращення роботи з клієнтами та внутрішніх процедур, стратегію збору та інтеграції даних, візуалізацію даних та звітність, а також розширення аналітики та прогнозованого моделювання в податковому адмініструванні.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У травні до загального фонду державного бюджету надійшло 11,4 млрд грн акцизного податку

21.06.2024 08:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У травні 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 11,4 млрд грн. Це становить 102,8 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,3 млрд грн), та на 1,2 млрд грн, або 12 відс. перевищує надходження травня минулого року.
Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів:
- по тютюнових виробах – на 1,4 млрд грн, або 125,7 відс. від доведеного завдання (5,5 млрд грн);
- по лікеро-горілчаній продукції – на 0,1 млрд грн, або 124,6 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд гривень).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/795429.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікаційна податкова платформа: нарахування та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

20.06.2024 11:18

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.

Обговорили питання нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема на нерухоме майно, яке перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб; застосування пільг.

Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

20.06.2024 09:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.06.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 703 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 703).
Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оновлено з метою, зокрема виконання абзацу другого п. 5 розділу ІІ Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» стосовно забезпечення комунікації платника ПДВ або його представника з комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України без особистої присутності із застосуванням засобів відеозв’язку для реалізації можливості заслуховування позиції платника податків або його представника під час оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування територіальних органів ДПС.
Постанова № 703 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 15.06.2024 № 122 та розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadkiv-zatverdzhenykh-postanovoiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-11-hrudnia-2019-r-1165-703-130624

Коментарі: 0 | Залишити коментар

СГ, які надають послуги перевезення пасажирів, зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків

20.06.2024 09:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 89 частини 1 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (із змінами) (далі – Закон № 1591), торговець – це суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.
Частиною 28 статті 38 Закону № 1591 визначено, що торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Разом з цим, торговцям забороняється у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті (пункт 1 частини 29 статі 38 Закону № 1591).
Також підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» встановлено, що з 01 січня 2024 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 тис. осіб, повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Таким чином, суб’єкти господарювання при наданні послуги перевезення пасажирів повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв під час оплати за проїзд, безпосередньо в салоні автотранспортних засобів таксі, маршрутних міських та міжміських перевезень.
Також окремо звертаємо увагу платників податків, що надають послуги з перевезень пасажирів, на необхідність дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення розрахунків за надані послуги та необхідність надати споживачу в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості виправлення деяких помилок в графах 6 або 7 податкової накладної

20.06.2024 09:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (податок) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Крім того, пунктом 208.2 ст. 208 ПКУ встановлено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Помилка, допущена у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) податкової накладної, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань складено податкову накладну.
З метою виправлення помилки платник податку:
1) на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;
2) складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.
Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ.
При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків визначених п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірі визначеному у п. 90 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи передбачена відповідальність у разі несплати/несвоєчасної сплати платником авансового внеску з податку на прибуток...

20.06.2024 09:16

Чи передбачена відповідальність у разі несплати/несвоєчасної сплати платником авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) в період дії карантину/воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначені п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, крім випадків передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ – 18 відсотків. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі, якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Авансовий внесок з податку на прибуток перераховують до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток, при цьому у платіжному дорученні у полі «Призначення платежу» зазначається код сплати – «125» (для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів). Наявна переплата з податку на прибуток підприємств не враховується в оплату авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Підпунктом 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, або міжнародних договорів України.
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, із змінами (далі – Додаток АВ).
У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.
Отже, сума авансового внеску при виплаті дивідендів нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду, відображається в рядку 22 Декларації. Слід зазначити, що задекларована сума податкового та/або грошового зобов’язання, яка зазначена у Декларації або уточнюючому розрахунку до такої Декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ, вважається узгодженою.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктами 124.1, 124.1 прим. 1, 124.2 та 124.3 ст. 124 ПКУ.
Поряд з тим, відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Отже, за не сплату узгодженої суми грошових зобов’язань – суми авансового внеску при виплаті дивідендів нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду протягом строків, визначених ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктами 124.1, 124.1 прим. 1, 124.2 та 124.3 ст. 124 ПКУ.
Крім цього, до платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Так, Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ викладено в такій редакції, зокрема, доповнено абзацом 18 такого змісту:
«У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».
Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» набрав чинності 27.05.2022.
Таким чином, за порушення, які визначені ст. 124 та ст. 125 прим. 1 ПКУ, допущені у зазначеному періоді дії карантину (01.03.2020 – 27.05.2022), штрафні санкції не застосовуються.
Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі – Закон № 2836), який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:
- подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий-травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;
- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.
Зміни внесені Законом № 2836 до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.
Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником обов’язків у випадках та за умов, передбачених у п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено звільнення від відповідальності платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки у період дії воєнного стану в Україні, зокрема щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток), визначених податковим законодавством у п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов’язки, щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки визначені п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом № 2836, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язаний нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів. Тобто, не по граничному строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, а до/або одночасно з виплатою дивідендів. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток передбачена ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Отже, починаючи з 27.05.2022 та у період дії воєнного стану в Україні платники податків не звільняються від відповідальності щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток) та від застосування до них штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Враховуючи викладене, до платників податків, які прийняли рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), за порушення вимог законодавства в частині ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплати (перерахування) не в повному обсязі суми авансових внесків при виплаті дивідендів застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Така відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток, застосовується, починаючи з 27.05.2022 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, які мають у власності (оренді)...

20.06.2024 09:15

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, які мають у власності (оренді) сільськогосподарські земельні ділянки на територіях, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку до річної Декларації.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Положеннями п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Поряд з цим, п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Наказ № 309).
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Таким чином, якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка має у власності (користуванні) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких певний період 2022 року велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, повинна визначити за січень – лютий 2022 року загальне МПЗ за такі земельні ділянки та подати Додаток у складі Декларації за 2022 рік.
За період 2023 року, на який поширюються норми п.п. 69.14, 69.15, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо ненарахування плати за землю, не нараховується загальне МПЗ за такий період.
Враховуючи вищезазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка має у власності (оренді) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких протягом 2022 року (або певний період 2022 року) велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, повинна визначити за січень – лютий 2022 року загальне МПЗ за такі земельні ділянки та подати Додаток у складі Декларації за 2022 рік.
У разі якщо юридична особа має підстави не нараховувати та не сплачувати єдиний МПЗ у 2023 році ( п.п. 69.14, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), то вона повинна подати Додаток у складі Декларації за 2023 рік з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок та не нараховувати податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками та «0»).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18859. Попередня cторінка | Сторінка 855 з 1886 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua