Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами.
При цьому застосування РРО/ПРРО є обов’язковим при проведенні розрахунків у готівковій формі та/або з використанням електронних платіжних засобів за продані товари, у тому числі через відомі Інтернет-платформи.
Наразі Інтернет-торгівля активно розвивається і при бажанні за допомогою мережі Інтернет можна придбати майже будь-який товар або замовити будь-яку послугу.
Нагадуємо, що видача чеків РРО/ПРРО – це обов’язок продавців і захист прав покупців як споживачів.
Акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державної скарбниці, є обов’язком кожного платника податків.
Належне і добросовісне виконання зобов’язань суб’єктами господарювання – запорука своєчасного і в повному обсязі фінансування бюджетів, а отже і забезпечення нашої обороноздатності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
- податкова адреса суб’єкта господарювання;
- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
- ставка єдиного податку та група платника податку;
- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- дата реєстрації;
- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)»;
- дата анулювання реєстрації.
Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).
У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).
У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:
- платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
- платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
- платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;
- платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;
- платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Згідно з п. 252.11 ст. 252 ПКУ у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:
- матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:
зберіганням;
транспортуванням;
пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);
проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розд. I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг) (п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
- витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
- витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
- інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:
які виникають в результаті формування фінансових резервів;
на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;
на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ).
Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ встановлено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:
- сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.12.1 п. 252.12 ст. 252 ПКУ);
- сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.12.2 п. 252.12 ст. 252 ПКУ).
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, із змінами (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток 1).
У відповідності до приміток, зазначених у Додатку 1, зокрема, зазначається:
у рядку 10.2 – вартість одиниці товарної продукції гірничого підприємства за розрахунковою вартістю, що обчислюється за формулою, визначеною у п. 252.16 ст. 252 ПКУ (рядок 10.2.1 + рядок 10.2.2 + рядок 10.2.3 + рядок 10.2.4 + рядок 10.2.5 + рядок 10.2.6) × (1 + рядок 7.4 )/рядок 9).
Згідно з п. 252.7 ст. 252 ПКУ розрахункова вартість не застосовується для обчислення вартості руд заліза;
у рядку 10.2.1 – матеріальні витрати, що визначаються відповідно до п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ;
у рядку 10.2.2 – витрати з оплати праці, що визначаються відповідно до п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ;
у рядку 10.2.3 – витрати з ремонту основних засобів, що визначаються відповідно до п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ;
у рядку 10.2.4 – інші витрати, що визначаються відповідно до п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ;
у рядку 10.2.5 – нарахована амортизація (рядок 10.2.5.1 + рядок 10.2.5.2 + ...). При цьому кількість рядків групи 10.2.5 визначається платником відповідно до п.п. 252.12.1 п. 252.12 ст. 252 ПКУ залежно від кількості пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) груп основних засобів та інших необоротних активів;
у рядку 10.2.6 – нарахована амортизація витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування корисних копалин, визначена відповідно до п.п. 252.12.2 п. 252.12 ст. 252 ПКУ.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування при обчислені розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції – видобутої корисної копалини, у тому числі підземних вод, для заповнення рядків 10.2.1 – 10.2.6 Додатка 1 враховуються витрати, зазначені в пп. 252.11 і 252.12 ст. 252 ПКУ, які обліковуються в Типовій формі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За який податковий (звітний) період вперше подається податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб водного транспорту.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту згідно з п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (абзац перший п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Враховуючи положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ та п. 63.3 ст. 63 ПКУ, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (водного транспорту).
Таким чином, податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту) вперше подається суб’єктом господарювання за календарний квартал, в якому придбано (орендовано) об’єкт оподаткування (водний транспорт).
При цьому, якщо придбано (орендовано) водний транспорт в І кварталі поточного року, то податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту) вперше подається за ІІ квартал наростаючим підсумком з початку року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) можуть звернутися до контролюючого органу із Запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Запит).
Форма Запиту наведена у додатку 3 до Порядку.
Пунктом 12 прим. 1 Порядку визначено, що усі розділи Запиту підлягають заповненню.
Зокрема, у Запиті повинні бути заповнені наступні реквізити:
- найменування контролюючого органу, до якого подається Запит;
- код неприбуткової організації згідно з ЄДРПОУ;
- найменування неприбуткової організації;
- місцезнаходження неприбуткової організації;
- контактні номери телефонів;
- спосіб отримання витягу;
- прізвище, ім’я, по батькові керівника неприбуткової організації та його підпис;
- дата;
- печатка (за наявності).
Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.
При створенні Запиту (ідентифікатор форми J1305001) в Електронному кабінеті передбачено автоматичне передзаповнення форми Запиту реєстраційними та обліковими даними платника.
Для обрання способу отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ і організацій необхідно заповнити поле «Спосіб отримання витягу», проставивши у Запиті позначку «х» або «+» в залежності від способу подання Запиту.
У разі подання Запиту в паперовому вигляді безпосередньо до контролюючого органу або при надсиланні поштою проставляється позначка «безпосередньо у контролюючому органі (у разі подання Запиту іншими способами)». В такому разі відповідь (витяг з Реєстру неприбуткових установ і організацій або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі неприбуткових установ і організацій) на Запит вручається платнику податку особисто (його представнику) в контролюючому органі до якого подано Запит.
У разі подання Запиту засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» через Електронний кабінет у полі «Спосіб отримання витягу» проставляється позначка «електронною поштою (у разі подання Запиту засобами електронного зв’язку)». Відповідь на Запит (витяг з Реєстру неприбуткових установ і організацій або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі неприбуткових установ і організацій) платник отримує в Електронному кабінеті.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом якого терміну подається скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктами 11 та 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (із змінами) визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
При цьому рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги), скарга подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструється ДПС у день її надходження.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців. Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню й існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Використання незадекларованої праці для роботодавця це:
додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;
проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;
закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;
у разі перевірки – істотні штрафи за порушення трудового законодавства тощо.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797952.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797765.html повідомила.
Однією з головних цілей діяльності Держпраці і ДПС є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та ЄСВ.
Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного соціального внеску – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Тому Держпраці і Державна податкова служба України поєднали зусилля з метою виявлення роботодавців, які мають високі ризики використання незадекларованих працівників.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У сучасних умовах ефективна взаємодія державних органів – запорука якісного виконання покладених на них функцій.
У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось чергове засідання комісії із визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровщини в особливий період.
Очолив захід перший заступник Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимир Орлов.
Від податкової служби регіону у заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Економічну стабільність у воєнний період забезпечує критично важливий бізнес, отже представники державних органів розглянули пропозиції щодо визначення таких суб’єктів господарювання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Виробництво, переробка та збут продукції тваринництва/птахівництва: що з екологічним податком, якщо під час діяльності утворюється гній?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) є обсяги розміщених відходів.
ПКУ покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на суб’єктів господарювання, які під час провадження діяльності на території України здійснюють розміщення відходів.
Також ПКУ визначено зміст терміну «розміщення відходів» як операцій із «захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів» (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
ПКУ не покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на таких суб’єктів господарювання, у господарській діяльності яких існує період, у якому окремі види (класи) відходів розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання виключно у якості вторинної сировини (п. 240.5 ст. 240 ПКУ), тобто розміщення таких відходів, для яких існують технології, виробничо-технологічні та(або) економічні передумови утилізації або переробки в Україні.
Особливу уваги слід звернути на сукупність речовин, яка Законом України від 07 квітня 2015 року № 287-VIII «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (далі – Закон № 287) ідентифікується під терміном «гній» – «будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї» (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 287).
Особливість ситуації визначається тим, що у п. 111 частини першої ст. 1 Закону № 287 при визначенні терміну «органічні добрива та покращувачі ґрунту» безпосередньо зазначено, що до таких добрив можуть включатися «компостований або перероблений гній».
Таким чином, «гній», що зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримано відповідні дозволи, а також оприбуткований як вторинна сировина не буде включатися до об’єкту оподаткування Екологічним податком.
При цьому, обсяги «гною», який втратив свої споживчі властивості у якості сировини для виготовлення органічних добрив у разі їх захоронення набувають ознак об’єкту оподаткування Екологічним податком, як такі відходи, що відповідно до Національного класифікатора відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102, утворені внаслідок вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва, включено до групи відходів 02 «Відходи сільського та лісового господарства, садівництва, мисливства, рибальства та аквакультури, виробництва та переробки харчових продуктів» підгрупи відходів 02 01 «Відходи сільського та лісового господарства, аквакультури, садівництва, мисливства та рибальства», виду відходів 02 01 06 «Тваринні фекалії, урина та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення», що підтверджує приналежність гною до відходів, а за розміщення відходів передбачено справляння Екологічного податку.
При обчисленні податкових зобов’язань з Екологічного податку за зазначені обсяги «гною», як відходів, що належать до IV класу небезпеки відходів, слід застосовувати ставку Екологічного податку із врахуванням відповідного рівня небезпеки, встановлену ст. 246 ПКУ.
ПКУ передбачено, що у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки екологічного податку збільшуються утричі.
Крім того передбачено застосування до ставок коефіцієнта, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (у межах населеного пункту або на відстані менше ніж 3 км від таких меж ставки екологічного збільшуються втричі).
Коментарі: 0
| Залишити коментар